
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 Тема роботи: Реакції галогенування. Добування галогенопохідних із спиртів.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 Тема роботи: Реакції ацилювання.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •2.Побічні реакції:
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5. Схема приладу
- •6. Хід роботи
- •7. Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Тема роботи: Реакції ацилювання.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Тема роботи: Відновлення ароматичних нітросполук.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Схема приладів
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8. Розрахунок виходу:
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Тема роботи: Ацилювання. Реакція естерифікації.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •Розрахунок рецептури :
- •7. Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4. Розрахунок рецептури:
- •Результати розрахунку рецептури
- •5. Схеми приладів
- •7. Спостереження
- •8.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 Тема роботи: Реакції електрофільного заміщення. Добування ароматичних галогенопохідних.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Тема роботи: Реакції діазотування та азосполучення.
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Хід роботи
- •7.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Т ехніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Тема роботи: Реакції діазотування та азосполучення.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •2.Побічні реакції:
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Хід роботи
- •7.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Контрольні питання
- •Література
І. Теоретична частина
Відновлення ароматичних нітросполук є дуже важливою реакцією отримання ароматичних амінів. Найкраще вивчено відновлення нітробензолу. Вперше нітробензол був відновлений до аніліну за допомогою сульфіду амонію в 1842 р. російським ученим М.М.Зініним:
Це відкриття зіграло вирішальну роль у створенні сучасної аніліно – барвникової промисловості.
Відновлення нітросполук можна здійснити: 1) дією металів (Fe, Zn), як правило, у кислому середовищі; 2) каталітичним гідруванням (H2, Ni); 3) електролітичним методом та іншими способами.
Відновлення нітробензолу відбувається в кілька стадій з утворенням наступних проміжних продуктів:
Результати відновлення у водних розчинах визначаються значенням рН середовища.
У кислому середовищі виділити проміжні продукти не можна, оскільки вони швидко відновлюються.
У нейтральному та лужному середовищі швидкість відновлення на окремих стадіях знижується. В нейтральному середовищі відновлення можна зупинити на стадії утворення фенілгідроксиламіну:
При відновленні
в лужному середовищі (Zn
+ NaOH)
фенілгідроксиламін вступає в конденсацію
з нітрозобензолом. Утворюється
азоксибензол, який далі відновлюється:
Гідразобензол, азоксибензол і азобензол відновлюються до аніліну дією Na2S2O4 або Zn і НСІ.
Різні продукти відновлення можна отримати методом електролітичного відновлення, змінюючи величину потенціалу на електродах.
Реакцію М.М.Зініна використовують для відновлення однієї нітро-групи у динітробензолах:
Одним із промислових способів добування аніліну є відновлення нітробензолу залізними ошурками в присутності електролітів (FeCl2, NH4Cl, NaCl і т.д.). Перевага цього процесу – це дешевизна металу, невеликі витрати кислот. Електроліти вводять до реакційної суміші або отримують безпосередньо в реакційній масі.
В даній лабораторній роботі відновлення нітробензолу проводять у кислому середовищі залізними ошурками при наявності електроліту FeCl2. Для утворення FeCl2 ошурки нагрівають із розведеною хлоридною (соляною) кислотою. Цей процес приготування розчину електроліту називають протравленням і здійснюють перед внесенням нітросполуки, оскільки відновлення нітробензолу проходить переважно за рахунок водню, що входить до складу води. Цей процес можна представити так:
Fe + 2 HCl = FeCl2 + H2
FeCl2 + 2 H2O = Fe(OH)2 + 2HCl
Fe(OH)2 + H2O = Fe(OH)3 + H.
Fe + 3 H2O = Fe(OH)3 + 3H.
Для відновлення нітрогрупи необхідно 6 атомів водню, отже:
C6H5NO2 + 2 Fe + 6 H2O = C6H5NH2 + 2 Fe(OH)3 + 2H2O
Оскільки в дійсності кінцевим продуктом перетворення заліза є Fe3O4, то розрахунок необхідної кількості заліза треба робити за рівнянням:
4 C6H5NO2 + 9 Fe + 4 H2O = 4 C6H5NH2 + 3 Fe3O4
П
ри
відновленні
нітробензолу
за
вказаним
методом
анілін
утворюєтся
переважно
у
вигляді
солі. Для
виділення аніліну розчин обробляють
лугом.
Феніламоній
хлорид