6.2. Визначення чисельності категорій працівників

Розрахунок чисельності працівників є найважливішою завданням при визначенні обґрунтованої потреби в кадрах для забезпечення безперебійного виробничого процесу на підприємстві. Планові розрахунки за кожною їх категорією з застосуванням різних методів визначення необхідної їхньої чисельності. 

Розрахункова чисельність промислово-виробничого персоналу на плановий період визначається, виходячи з базисної чисельності (Чб), планованого індексу зміни обсягу виробництва (Jq) і відносної економії працівників, отриманої в результаті пофакторних розрахунків росту продуктивності праці (ЕЧ):

Чпвп = Чб * Jq ± ЕЧ

Більш точним є метод розрахунку планової чисельності промислово-виробничого персоналу на основі повної трудомісткості виготовлення продукції: 

Чпвп = ∑t / (Б * Квн) ,

де ∑t - повна планова трудомісткість виробничої програми, люд-год.;  Б - баланс робочого часу одного працівника (розрахунковий ефективний фонд робочого часу); Квн - очікуваний коефіцієнт виконання норм. 

 Загальна чисельність робітників (чол.), зайнятих на нормованих роботах, визначається за формулою: 

Чр = Тп * m / ( Б * Квн )

де Тп - планова трудомісткість одиниці визначеного виду продукції, люд.-год.; m - кількість виробів даного виду продукції, одиниць. 

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах, а також допоміжних робітниках розраховується за нормами обслуговування з урахуванням змінності робіт. 

При складанні балансу робочого часу визначають кількість днів або годин, яке потрібно відробити кожному робітникові протягом планового періоду, число днів неявок на роботу, середню тривалість робочого дня одного середньоспискового робітника. У балансі робочого часу розрізняють такі категорії фонду часу:

• календарний (рівний числу календарних днів планового періоду);

• номінальний (за умови перервного виробництва рівний календарному фонду за винятком вихідних і святкових днів);

• ефективний (рівний номінальному фонду за винятком неявок унаслідок хвороби, відпусток, виконання громадських і державних обов'язків тощо). 

Чисельність керівників, фахівців і службовців розраховується за кожною функцією методом прямого нормування чи методом кореляційної залежності. Керівники підприємств при встановленні чисельності управлінського персоналу можуть керуватися типовими штатними розписами, розробленими науково-дослідницькими організаціями. 

Чисельність непромислового персоналу не залежить від чисельності промислово-виробничого персоналу і визначається роздільно за кожним видом діяльності з урахуванням особливостей підприємства (дитячі установи, житлово-комунальне господарство, підсобне сільське господарство і т.п.). 

6.3. Виробнича потужність підприємства

Основою для визначення максимально можливого випуску продукції за рік служить середньорічна виробнича потужність підприємства і коефіцієнт її використання. Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий річний (добовий, змінний) випуск продукції (чи обсяг переробки сировини) у номенклатурі й асортименті за умови найбільш повного використання потужності обладнання та виробничих площ, застосування прогресивної технології й організації виробництва. Для виміру виробничої потужності використовуються натуральні й умовно-натуральні вимірники (тонни, штуки, метри, тисячі умовних банок і т.д.).

Розрізняють три види потужності:

1. проектну (передбачену проектом будівництва чи реконструкції підприємства);

2. поточну (фактично досягнуту);

3. резервну (для покриття пікових навантажень). 

При визначенні поточної потужності обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) і середньорічну потужність підприємства. 

  Величина потужність залежить від багатьох факторів: кількості встановленого обладнання, технічної норми продуктивності ведучого обладнання, номінального фонду часу роботи обладнання і використання виробничих площ протягом року, номенклатури, асортименту і якості продукції, що виготовляється, нормативів тривалості виробничого циклу і трудомісткості виготовленої продукції (наданих послуг) тощо. 

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю ведучих виробничих цехів, дільниць або агрегатів, тобто за потужністю ведучих виробництв.