
- •Тема 1. Різьби та різьбові з’єднання
- •1.1. Поняття про різьби та їх класифікація
- •1.2. Параметри різьби
- •1.2.1. Основні параметри різьби
- •1.2.2. Вимірювання кроку різьби
- •1.3. Зображення різьби на кресленнях
- •Зображення та позначення проточок для виходу різьбонарізного інструменту
- •1.4. Зображення і позначення стандартних кріпильних виробів
- •1.4.1. Болти
- •1.4.2. Шпильки
- •1.5. Зображення рознімних з’єднань
- •Болтове з’єднання
- •1.5.2. Шпилькове з’єднання
- •1.6. Побудова гайки
- •Тема 2. Ескізи і робочі креслення деталей
- •2.1. Мінімальні вимоги, що пред'являються до ескізів і робочих креслень деталі
- •2.2. Методичні вказівки до нанесення розмірів
- •2.4. Порядок виконання ескізів
- •2.5. Ескізування деталей окремих типів
- •2.6. Позначення матеріалів на ескізах і робочих кресленнях
- •Сч 18 гост 1412-85.
- •Ст3 дсту 2651-94.
- •Сталь 45 гост 1050-88.
- •Тема 3. Деталювання
- •3.1. Читання складальних креслень
- •3.2. Деталювання складальних креслень
- •3.3. Специфікація
- •Література
3.3. Специфікація
Специфікація – документ, який визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту, потрібний для виготовлення конструкторських документів і для запускання виробу у виробництво.
На кожну складальну одиницю виконують специфікацію на окремих аркушах формату А4. Основний напис специфікації відрізняється від основного напису креслення і виконується згідно з ГОСТ 2.104-68.
Якщо специфікація виконується на декількох аркушах формату А4, то на першому аркуші основний напис такий, як на рис. 3.4, на наступних – як на рис. 3.5. Форма і розміри граф специфікації подані на рис. 3.4, 3.5.
У загальному вигляді специфікація складається з таких розділів:
а) документація; д) стандартні вироби;
б) комплекси; є) інші вироби;
в) складальні одиниці; ж) матеріали;
г) деталі; з) комплекти.
Рис. 3.4. Перший аркуш специфікації
Рис. 3.5. Наступні аркуші специфікації
Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу. Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Назва" і підкреслюють.
Після кожного розділу специфікації бажано залишати декілька вільних рядків для додаткових записів і по одному рядку після кожного заголовка.
У розділ "Документація" заносять основний комплект конструкторських документів на специфікований виріб, крім власне специфікації. У наших випадках це буде переважно складальне креслення.
У розділ "Складальні одиниці" записують складальні одиниці, що безпосередньо входять до специфікованого виробу . На кожну з них виконують самостійне складальне креслення зі своєю специфікацією. Слід звернути увагу, що якщо складальне креслення виконано на форматі А4, дозволяється поєднувати специфікацію з самим кресленням.
У розділ "Деталі" записують нестандартні деталі виробу. Деталі записують у послідовності зростання цифр, які входять у позначення.
У розділ "Стандартні вироби" записують вироби, виготовлені за державними стандартами. У межах кожної категорії стандартів вироби записують за однорідними групами, об'єднаними їх функціональним призначенням, наприклад, кріпильні вироби, у межах кожної групи – в алфавітній послідовності їх назв, у межах назви – за зростанням номерів стандартів, у межах кожного номера стандарту – в порядку зростання основних параметрів виробу.
У розділ "Матеріали" записують лише ті матеріали, які безпосередньо застосовуються у складальному виробі.
Графи специфікації заповнюють таким чином:
у графі "Формат" записують позначення формату, на якому виконано креслення деталі. Для деталей, на які креслення не виготовлені, у цій графі слід писати "БК";
графу "Зона" заповнюють лише для креслень, поділених на зони;
у графі "Поз." наводять порядкові номери складових виробу в послідовності записування їх у специфікацію. Для розділів "Документація" і "Комплекти" цю графу не заповнюють;
у графі "Позначення" записують позначення конструкторських документів на всі документи й вироби, занесені до специфікації.
Для всіх галузей машино- і приладобудування згідно з ГОСТ 2.201-68 введені системи позначень, у яких кожний виріб, деталь, складальна одиниця закодовані певним номером.
Для навчальних креслень рекомендують таку систему позначень (рис. 3.6):
МБК 07.00.00 СК – складальне креслення виробу, якому присвоєно номер 7;
РК 11.00.03 – робоче креслення третьої деталі виробу, якому присвоєно номер 11;
РК 15.02.01 – робоче креслення першої деталі другої складальної одиниці виробу за номером 15.
Рис. 3.6. Код позначення
Питання та задачі для самоконтролю
Що означає – прочитати складальне креслення?
Послідовність читання складального креслення.
У чому полягає процес деталювання складальних одиниць?
Де можна отримати відомості про основні розміри деталей на складальному кресленні?
Де можна отримати відомості про складові частини виробу?
Які деталі виробу не підлягають деталюванню?
Послідовність деталювання складальних одиниць.
Як визначити розміри деталі якщо складальне креслення виконано у довільному масштабі?
Що таке специфікація?
З яких основних розділів складається специфікація?
Завдання по темі 3 – "Деталювання" – ГР4,5
Виконати робочі креслення двох деталей за складальним кресленням (номера позицій деталей визначаються викладачем).
Варіанти завдання додаток 1.
Приклад виконання рис. 3.7 – 3.12
Рис. 3.7. Складальне креслення виробу "Клапан переливний"
Рис. 3.8. Специфікація до складального креслення
виробу "Клапан переливний"
Рис. 3.9. РК деталі 1 – Тарілка
Рис. 3.10. РК деталі 2 – Гайка накидна
Рис. 3.11. РК деталі 3 – Клапан
Рис. 3.12. РК деталі 4 – Корпус
Додаток 1
Додаток 2
Нормальні лінійні розміри (за ГОСТ 6636-69)
Ряды |
|||||||||||
Ra5 |
Ra10 |
Ra20 |
Ra40 |
Ra5 |
Ra10 |
Ra20 |
Ra40 |
Ra5 |
Ra10 |
Ra20 |
Ra40 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
10 |
10 |
10 |
10 |
100 |
100 |
100 |
100 |
1,05 |
10,5 |
105 |
|||||||||
|
1,1 |
11 |
11 |
110 |
110 |
||||||
1,15 |
11,5 |
120 |
|||||||||
1,2 |
1,2 |
1,2 |
12 |
12 |
12 |
125 |
125 |
125 |
|||
1,3 |
13 |
130 |
|||||||||
1,4 |
1,4 |
14 |
14 |
140 |
140 |
||||||
1,5 |
15 |
150 |
|||||||||
1.6 |
1.6 |
1.6 |
1.6 |
16 |
16 |
16 |
16 |
160 |
160 |
160 |
160 |
1.7 |
17 |
170 |
|||||||||
1.8 |
1.8 |
18 |
18 |
180 |
180 |
||||||
1.9 |
19 |
190 |
|||||||||
2.0 |
2.0 |
2.0 |
20 |
20 |
20 |
200 |
200 |
200 |
|||
2.1 |
21 |
210 |
|||||||||
2.2 |
2.2 |
22 |
22 |
220 |
220 |
||||||
2.4 |
24 |
240 |
|||||||||
2.5 |
2.5 |
2.5 |
2.5 |
25 |
25 |
25 |
25 |
250 |
250 |
250 |
250 |
2.6 |
26 |
260 |
|||||||||
2.8 |
2.8 |
28 |
28 |
280 |
280 |
||||||
3.0 |
30 |
300 |
|||||||||
3.2 |
3.2 |
3.2 |
32 |
32 |
32 |
320 |
320 |
320 |
|||
3.4 |
34 |
340 |
|||||||||
3.6 |
3.6 |
36 |
36 |
360 |
360 |
||||||
3.8 |
38 |
380 |
Ряды |
|||||||||||
Ra5 |
Ra10 |
Ra20 |
Ra40 |
Ra5 |
Ra10 |
Ra20 |
Ra40 |
Ra5 |
Ra10 |
Ra20 |
Ra40 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
40 |
40 |
40 |
40 |
400 |
400 |
400 |
400 |
4,2 |
42 |
420 |
|||||||||
4,5 |
4,5 |
45 |
45 |
450 |
450 |
||||||
4,8 |
48 |
480 |
|||||||||
5,0 |
5,0 |
5,0 |
50 |
50 |
50 |
500 |
500 |
500 |
|||
5,3 |
53 |
530 |
|||||||||
5,6 |
5,6 |
56 |
56 |
560 |
560 |
||||||
6,0 |
60 |
600 |
|||||||||
6,3 |
6,3 |
6,3 |
6,3 |
63 |
63 |
63 |
63 |
630 |
630 |
630 |
630 |
6,7 |
67 |
670 |
|||||||||
7,1 |
7,1 |
71 |
71 |
710 |
710 |
||||||
7,5 |
75 |
750 |
|||||||||
8,0 |
8,0 |
8,0 |
80 |
80 |
80 |
800 |
800 |
800 |
|||
8,5 |
85 |
850 |
|||||||||
9,0 |
9,0 |
90 |
90 |
900 |
900 |
||||||
9,5 |
95 |
950 |
|||||||||
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
10000 |
10000 |
10000 |
10000 |
Примітка. При виборі розмірів перевага повинна віддаватися числам з більшою градацією (ряду Ra5 слід надавати перевагу перед рядом Ra10, ряду Ra10 – ряд Ra20, ряду Ra20 – ряд Ra40) |
|||
1060 |
10600 |
||||||||||
1120 |
1120 |
11200 |
11200 |
||||||||
1180 |
11800 |
||||||||||
1250 |
1250 |
1250 |
12500 |
12500 |
12500 |
||||||
1320 |
13200 |
||||||||||
1400 |
1400 |
14000 |
14000 |
||||||||
1500 |
15000 |