Глава 37. Відповідальність за порушення земельного законодавства

Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства

1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністра­ тивну або кримінальну відповідальність відповідно до законо­ давства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх за­ бруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стіч­ ними водами, засмічення промисловими, побутовими та інши­ ми відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єк­ тів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, при­ датний для використання за призначенням;

є) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючо­го шару ґрунту;

і) самовільне відхилення від проектів землеустрою;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та по­дання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

2. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 25 жовтня 2001 року № 2768111

284

285

Додаток 6

Водний кодекс (витяг)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 24, ст. 189.

Вводиться в дію Постановою ВР № 214/95-ВР від

06.06.95. - ВВР. - 1995. - № 24. - Ст. 190)

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його еко­номічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на при­родне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціональ­ного їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Водний кодекс в комплексі з заходами організаційного, пра­вового, економічного і виховного впливу сприятиме формуван­ню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологіч­ної безпеки населення України, а також більш ефективному, на­уково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від за­бруднення, засмічення та вичерпання.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основні положення

Стаття 3. Водний фонд України

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:

1. поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річ­ки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти;

2. підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море. Стаття 5. Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого

значення

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1. внутрішні морські води та територіальне море;

2. підземні води, які є джерелом централізованого водопоста­чання;

3. поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до кате­ горії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

1. поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загаль­нодержавного значення;

2. підземні води, які не можуть бути джерелом централізо­ваного водопостачання.

Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)

Води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Народ України здійснює право власності на води (водні об'­єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водни­ми об'єктами) можуть надаватися відповідним органам держа­вної виконавчої влади.

286

287.

РОЗДІЛ II

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ