Глава 26. Завдання, зміст і порядок охорони земель

Стаття 162. Поняття охорони земель

Охорона земель — це система правових, організаційних, еконо­мічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використан­ня земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сіль­ськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропо­генного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, під­вищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення осо­бливого режиму використання земель природоохоронного, оздоро­вчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Стаття 163. Завдання охорони земель

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Стаття 164. Зміст охорони земель

1. Охорона земель включає:

а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального зем­ лекористування;

б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагар­ ників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вто­ ринного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речо­ винами та від інших несприятливих природних і техноген­ них процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогос­ подарських угідь.

2. Порядок охорони земель встановлюється законом. Стаття 166. Рекультивація порушених земель

1. Рекультивація порушених земель - це комплекс організа­ційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продук­тивності порушених земель.

2. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі

282

283

внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

3. Для рекультивації порушених земель, відновлення дегра-дованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ді­лянки або на ділянки без ґрунтового покриву.

Стаття 167. Охорона земель від забруднення небезпечни­ми речовинами

1. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднен­ня земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі кон­центрації небезпечних речовин, забороняється.

2. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпеч­них речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджу­ються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів.

3. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, ви­мог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я люди­ни та довкілля.

4. Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні зе­мельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання.

Стаття 168. Охорона ґрунтів

1. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

2. Власники земельних ділянок та землекористувачі не ма­ють права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового по­криву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охоро­ною земель.

3. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та зем­лекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, збері­гання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну діля­нку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

РОЗДІЛ VIII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО

ЗАКОНОДАВСТВА