Тема 7

Економічна ефективність природоохоронних заходів

Екологічні та соціально-економічні результати природоохоронних за­ходів

Абсолютна та порівняльна економічна ефективність природоохоронної діяльності

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів

Економічна ефективність природоохоронних заходів у землеробстві

Екологічні та соціально-економічні результати природоохоронних заходів

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативно­го антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будів­ництво і експлуатація очисних споруд, розвиток маловідходних і безвідходних технологій, охорона та відтворення флори і фау­ни, охорона надр, боротьба з ерозією ґрунтів, розміщення підпри­ємств, господарств і транспортної мережі з урахуванням еколо­гічних вимог.

Комплекс природоохоронних заходів повинен забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект, складовими якого є екологічний і соціально-економічний результат. Екологічний результат природоохоронної діяльності обумовлюється змен­шенням негативного впливу на навколишнє середовище і вияв­ляється у зменшенні обсягів забруднюючих речовин, що потрап­ляють у біосферу, збільшенні кількості і поліпшенні якості при­датних до використання земельних, лісових, водних, біологічних та інших природних ресурсів.

Соціально-економічні результати ґрунтуються на економії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і минулої праці у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого спо­живання і передбачають:

• підвищення екологічного комфорту проживання, умов життє­діяльності населення і врешті-решт збільшення національно­го багатства та добробуту;

• поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюва­ності, збільшення тривалості життя;

• задоволення нематеріальних (культурних, естетичних, освіт­ніх) потреб людини;

• підтримання екологічної рівноваги;

• створення сприятливих умов для зростання творчого потен­ціалу особистості, підвищення рівня її свідомості.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вима­гає підходу, який передбачає обов'язкове урахування зовнішніх ефектів:

а) повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних 'результатів природоохоронних заходів у різних сферах народ­ ного господарства - як найближчим часом, так і в перспективі;

б) повне охоплення усіх витрат, пов'язаних зі здійсненням різ­ них варіантів природоохоронних заходів;

в) урахування фактора часу при оцінці витрат і результатів при­ родоохоронних заходів;

г) міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії витрат і забезпечення ефективнішого використання природ­ них ресурсів у масштабі території, що розглядається (району, області, країни).

Загальна ефективність природоохоронних заходів проявля­ється:

• у сфері матеріального виробництва - приростом обсягу при­бутку або зменшенням собівартості продукції;

• у невиробничій сфері - економією витрат на виконання робіт і надання послуг;

• у сфері особистого споживання - скороченням витрат особи­стих коштів населення, спричинених забрудненням навколиш­нього середовища.

Абсолютна та порівняльна економічна ефективність природоохоронної діяльності

Економічне обґрунтування екологічних програм спирається на зіставлення економічних результатів від впровадження приро­доохоронних заходів із витратами на їх здійснення. Умовою проведення розрахунків економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір варіантів у межах однієї терито­рії, де досягається однакова (нормативна) якість навколишнього середовища.

80

81

(7.1)

Нині використовується велика кількість показників оцінки економічної ефективності. Найчастіше використовуються показ­ники абсолютної та порівняльної ефективності.

Абсолютна ефективність розраховується за такою формулою:

■с,

1=1 /=1

К,г

де Е^ - показник абсолютної еколого-економічної ефективності фі­нансування заходів природоохоронного призначення; >Р - щоріч­ний результат (ефект) і-го виду природоохоронної діяльності щодо запобігання втрат (зменшення негативних зовнішніх ефектів) у'-го виду; С₁ - річні експлуатаційні витрати (собівартість) на здійснен­ня; К_Л - обсяги фінансування (капітальні витрати) на здійснення і-го виду природоохоронної діяльності; є - норма дисконту.

Абсолютна ефективність показує, у скільки разів результат перевищує витрати на проведення природоохоронної діяльності. Доцільність здійснення природоохоронних заходів визначаєть­ся за результатами порівняння цього показника з рівнями загаль­ної рентабельності господарської діяльності (Е_н).

Результат (ефект) визначається як приріст економічної оцінки продукції, ресурсу або як приріст чистого доходу, зни­ження собівартості виробництва продукції. Так, у сільському господарстві результат (Р_с/Х) може бути розрахований за фор­мулою:

Р_е/Х - (О, - О,) • S, або (7.2)

К* - (^П2 ~ ^Пг> * S. (7.3)

де О,, О_г-річна економічна оцінка угідь відповідно до та після про­ведення природоохоронних заходів; П,, П₂ - відповідні обсяги отримання чистої продукції; S - площі угідь, у межах яких здій­снюється природоохоронна діяльність.

Якщо здійснюються багатоцільові заходи (наприклад, спря­мовані на поліпшення якості продукції), результат (Р_с/Х) може бути розрахований за такою формулою:

^/.-^Д.-С,)-^-^), (7.4)

де 7,, V, - середньорічні обсяги отриманої продукції відповідно до та після проведення природоохоронних заходів; Ц_г, Ц_%- ціна продук­ції відповідно до та після проведення природоохоронних заходів; С₁,С₂- собівартість продукції відповідно до та після проведення природоохоронних заходів.

Проте в даному разі природоохоронна діяльність розгляда­ється як сума заходів без урахування індивідуальних особливо­стей та ефективності виконання кожного з них окремо. Тому з метою зіставлення варіантів окремих природоохоронних рішень доцільним є використання показника порівняльної економічної ефективності:

Е -Р-3, (7.5)

де Р - еколого-економічний результат, 3 - затрати на проведення конкретного заходу.

Порівняльні варіанти повинні відповідати вимогам щодо умов праці, технічних та економічних показників, комплексного ви­користання відходів, вторинних ресурсів тощо, передбаченим нормативними документами. Цей показник може бути визначе­ний як чистий економічний ефект.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визнача­ється з метою техніко-економічного обґрунтування вибору най­кращих варіантів, які різняться за впливом на навколишнє сере­довище, а також за впливом на виробничі результати галузей та суб'єктів господарської діяльності - як тих, що здійснюють ці заходи, так і суміжних з ними. Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів ґрунтується на порівнянні ви­трат на їх здійснення з досягнутим завдяки цим заходам еконо­мічним результатом, як це було сказано раніше.

Економічний результат природоохоронних заходів (Р) най­частіше визначається за величиною економічних збитків (У_ар), яких завдяки цим заходам вдавалося уникнути¹ та величиною додаткового доходу (ДД) від повторного використання знешко­джених речовин або іншої продукції у випадку, коли природо­охоронні заходи мають багатоцільову спрямованість, тобто:

Р = У_р + ДД. (7.6)

Річні витрати на здійснення природоохоронних заходів ви­значаються за формулою:

3-С + Е_нК, (7.7)

¹ Теорія економічних збитків розглядається у наступній темі (прим, авт.)

82

83

де С - експлуатаційні витрати; Е_н - коефіцієнт приведення одноразо­вих вкладень до одного року. Інколи в літературі він називається коефіцієнтом дисконтування або нормативним коефіцієнтом ефе­ктивності капітальних вкладень. Розміри цього коефіцієнту зале­жать від норми прибутковості в галузі, термінів експлуатації облад­нання та устаткування, макроекономічних показників і в серед­ньому Е_н = 0,12 ... 0,15; К - одноразові (капітальні) вкладення.

Тоді з урахуванням формул (7.6), (7.7)

Е_п = (У_р + ДД) - (С + ЕК). (7.8)

Розрізняють фактичний та очікуваний (проектний, прогнозний) чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Фактич­ний чистий економічний ефект визначається для здійснення ці­льових заходів на основі порівняння фактичних витрат і фактично досягнутого економічного результату при реалізації проекту.

Очікуваний чистий економічний ефект розраховується на етапах розробки прогнозів, програм, проектів, створення нової природоохоронної техніки, виробництва екологічно чистої про­дукції на основі багатоваріантного аналізу очікуваних витрат і результатів з метою вибору оптимального, який забезпечує одер­жання максимального економічного ефекту при додержанні чинних вимог до якості навколишнього середовища.

Поточні витрати, результат і чистий економічний ефект роз­раховуються, як правило, за один рік. Інколи є необхідність ви­значення загального порівняльного економічного ефекту (на весь термін здійснення природоохоронного заходу). Тоді слід при­ймати в розрахунках не приведену, а загальну суму капітальних витрат, а річні поточні витрати (собівартість) та щорічний ре­зультат дисконтувати відповідно до того, як це було запропоно­вано при визначенні абсолютної економічної ефективності у формулі (7.1). При цьому слід мати на увазі, що внаслідок мак­роекономічних процесів (наприклад, інфляції) відбувається змі­на вартості, отже, для таких розрахунків необхідно також додат­ково використовувати економічні інструменти приведення гро­шових (вартісних) показників до порівняльного виду.

Економічна ефективність природоохоронних заходів у землеробстві

Ефективність природоохоронних заходів у землеробстві визнача­ють через систему економічних показників, основними з яких є:

• фактичний і можливий рівень задоволення потреб населення в продукції землеробства;

• приріст виробництва основних видів продукції на душу насе­лення;

• процент продукції землеробства в структурі всього національ­ного доходу;

• структура і темпи зростання ресурсної віддачі;

• продуктивність (виробництво продукції на 1 га с/г угідь);

• фондовіддача (виробництво продукції на 100 грн. основних виробничих фондів);

• окупність 1 грн. виробничих витрат;

• матеріаловіддача (виробництво продукції на 100 грн. матері­альних витрат);

• зниження собівартості виробництва продукції;

• ефективність капітальних вкладень;

• загальний рівень якості продукції;

Екологічна складова ефективності визначається за такими показниками:

• коефіцієнтом екологічної ефективності (відношення фактич­них показників екологічної ефективності землеохоронних заходів до науково обґрунтованих нормативів);

• динамікою стану і якості земельних ресурсів;

• динамікою збереження окремих видів рослин і тварин;

• динамікою показників негативного антропогенного впливу (забруднення, зміна ландшафту, радіоактивність);

• темпами відтворення природного стану земельних ресурсів (ре­культивація, система землеробства, створення заповідників тощо).

Соціальна ефективність характеризується такими показни­ками:

• темпами продуктивності живої праці;

• економією живої праці;

• динамікою рівня захворюваності населення;

• рівнем задоволення матеріальних і духовних потреб працю­ючих;

• динамікою показників рівня життя населення (освіта, охоро­на здоров'я, культура, житлове і комунальне обслуговування, соціальне, транспортне забезпечення);

• структурою одержання і використання доходів населення.

Поряд з економічною оцінкою збитків від забруднення ґрун­тів у землеробстві важливим є визначення витрат для запобігання

84

85

їх деградації. Ці витрати можна назвати екологічними (кошти на вапнування, гіпсування, будівництво протиерозійних, гідроте­хнічних споруд, рекультивацію, заліснення та ін.)

До витрат на основне виробництво обов'язково слід відноси­ти й затрати на охорону земельних ресурсів, тобто екологічні витрати повинні входити в собівартість продукції і окупатися доходами. Термін їх окупності настає тоді, коли сума ефекту від проведення охоронних заходів земель дорівнює витратам на їх проведення. При визначенні окупності слід врахувати, що еко­логічні витрати у землеробстві не тільки зменшують забруднен­ня ґрунтів, а й підвищують ефективність виробництва і якість продукції. Можна визначити економічну ефективність кожного окремого заходу по охороні земельних ресурсів (застосування прогресивних технологій, використання міндобрив та отрутохі­мікатів, впровадження протиерозійних заходів, меліорація таін.).

Усі ці заходи, спрямовані на охорону та раціональне викори­стання сільськогосподарських угідь, сприяють підвищенню їх продуктивності та значення економічної грошової оцінки.

Питання для самоконтролю

1. Які види діяльності належать до природоохоронних заходів? Наве­діть приклади.

2. Які наслідки можна розглядати як соціально-економічні результа­ти природоохоронної діяльності?

3. Яким чином визначається ефективність природоохоронних захо­дів?

1. Що таке еколого-економічний результат господарської діяльності?

2. Еколого-економічні результати господарської діяльності в АПК.

4. Які чинники впливають на ефективність використання природних ресурсів та здійснення природоохоронної діяльності?

5. Поясніть, у чому полягає сутність економічної, соціальної та еколо­гічної ефективності природоохоронних заходів?

Теми для дискусій

• Принцип паретооптимального управління використанням природ­них ресурсів та підвищення ефективності природоохоронної діяль­ності.

• Права власності на природні ресурси і економічна ефективність природокористування.