- •Кримінальне право
- •Поняття та система кримінального права. Принципи
- •2.Військові злочини,їхня характеристика та види
- •3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •4.Кримінальна відповідальність за хабарництво
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотня дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика
- •7. Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності
- •9. Суб’єкт злочину і його ознаки
- •10. Злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів,їхня загальна характеристика
- •11.Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12.Злочини проти громадської безпеки,пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •2) Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •13.Поняття,ознаки та значення для кваліфікації об’єктивної сторони злочину.
- •1) Безпосередній причинний
- •2) Опосередкований причинний зв'язок
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди
- •15.Поняття співучасті. Її суб’єктивні та об’єктивні ознаки
- •16.Злочини проти довкілля,їхні види та загальна характеристика
- •17. Форми співучасті. Їх значення для кваліфікації.
- •18.Кримінальна відповідальність за диверсію,її відмінність від інших злочинів
- •19.Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства
- •21. Поняття,мета,підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22.Хуліганство,його види,а також відмінність від інших злочинів
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •24.Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці
- •25.Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •26.Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров`я особи
- •27. Види та межі покарань,які застосовуються до неповнолітніх
- •28.Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту(види,загальна характеристика)
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •30.Злочини проти здоров`я,їхні види та загальна характеристика
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
- •32.Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика
- •33. Звільнення від покарання з випробуванням
- •34.Загальна характеристика злочинів проти власності,їхні види.
- •35 Система та види покарань
- •36.Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •37 Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України
- •38.Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу і шахрайства
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина
- •41.Примусові заходи виховного характеру,види та підстави застосування
- •42.Вимагання та його ознаки,відмінність від розбою
- •43. Об’єкт та предмет злочину. Відмінність та взаємозв`язок
- •44.Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина
- •45.Повторність злочинів,що передбачена Загальною та Особливою часинами кримінального законодавства
- •46.Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •47.Основні (обов`язкові) та додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації
- •48.Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження
- •49. Суб’єктивна сторона злочину,її ознаки і значення для кваліфікації.
- •5О. Злочини у сфері господарської діяльності,їхні види та загальна характеристика
- •51.Призначення покарання за вчинення декількох злочинів
- •52.Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи
- •53.Кримінальна відповідальність та кримінальні правовідносини
- •54.Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •55 Класифікація злочинів та її значення.
- •56.Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів,їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус,як обставина,що виключає злочинність діяння
- •58.Злочини проти авторитету державної влади,органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення
- •60.Злочини проти безпеки виробництва
- •61 Поняття та мета покарання
- •62.Злочини проти правосуддя,їх загальна характеристика
- •63. Судимість та її правові наслідки
- •64.Кримінальна відповідальність за вбивства,які скоєні при пом’якшуючих обставинах
- •65.Давність у кримінальному праві України
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки
5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотня дія кримінального закону та її межі.
Дія закону у часі. Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого ККУ, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика
Специфіка цих злочинів полягає в тому, що вони безпосередньо пов’язані із сучасним міжнародним кримінальним правом, за яким ці діяння також визнаються злочинами. Родовий об’єкт цих злочинів передбачає три окремі об’єкти:1) мир – це становище (ситуація), що характеризується відсутністю ворожнечі, відкритих політичних суперечок між державами, війни та воєнних (збройних) конфліктів;2) безпека людства – стан, за якого відсутня загроза війни, екологічної катастрофи, дій, наслідком яких може бути масове знищення людей, знищення умов для існування населення земної кулі тощо.3) міжнародний правопорядок – це встановлений міжнародно-правовими нормами порядок, який забезпечує мирне співіснування народів, плідне міждержавне співробітництво та безпеку людства у планетарних масштабах. Безпосередні об’єкти аналізованих злочинів загалом збігаються з родовими. Оцінка деяких із розглядуваних злочинів неможлива без встановлення їхнього предмета,яким можуть бути: -види зброї масового знищення, заборонені до застосування міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (хімічна, біологічна, ядерна); -рослинний або тваринний світ, атмосфера, водні ресурси; -службові чи житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист. Спеціальні потерпілі в злочинах, передбачених розділом ХХ Особливої частини КК України: військовополонений або представник цивільного населення, члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, представник іноземної держави чи інша особа, що має міжнародний захист, члени екіпажу або пасажири морського чи річкового судна та деякі інші. З об’єктивної сторони більшість злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку вважаються закінченими з моменту вчинення відповідного суспільно небезпечного діяння, тобто є формальними за конструкцією складу. Тільки три з них (діяння, передбачені статтями 438, 439 і 446) – це злочини з матеріальними складами. Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443) є злочином з усіченим складом, а тому вважається закінченим з моменту безпосереднього здійснення замаху, незалежно від настання фактичних наслідків. Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони деяких із цих злочинів – засоби вчинення злочину. Суб’єкт аналізованих злочинів – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років). Відповідальність за злочин, передбачений ст. 443 КК, настає з 14-річного віку. Суб’єктивна сторона всіх злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку характеризується прямим умислом.