- •Кримінальне право
- •Поняття та система кримінального права. Принципи
- •2.Військові злочини,їхня характеристика та види
- •3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •4.Кримінальна відповідальність за хабарництво
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотня дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика
- •7. Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності
- •9. Суб’єкт злочину і його ознаки
- •10. Злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів,їхня загальна характеристика
- •11.Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12.Злочини проти громадської безпеки,пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •2) Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •13.Поняття,ознаки та значення для кваліфікації об’єктивної сторони злочину.
- •1) Безпосередній причинний
- •2) Опосередкований причинний зв'язок
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди
- •15.Поняття співучасті. Її суб’єктивні та об’єктивні ознаки
- •16.Злочини проти довкілля,їхні види та загальна характеристика
- •17. Форми співучасті. Їх значення для кваліфікації.
- •18.Кримінальна відповідальність за диверсію,її відмінність від інших злочинів
- •19.Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства
- •21. Поняття,мета,підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22.Хуліганство,його види,а також відмінність від інших злочинів
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •24.Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці
- •25.Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •26.Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров`я особи
- •27. Види та межі покарань,які застосовуються до неповнолітніх
- •28.Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту(види,загальна характеристика)
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •30.Злочини проти здоров`я,їхні види та загальна характеристика
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
- •32.Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика
- •33. Звільнення від покарання з випробуванням
- •34.Загальна характеристика злочинів проти власності,їхні види.
- •35 Система та види покарань
- •36.Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •37 Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України
- •38.Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу і шахрайства
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина
- •41.Примусові заходи виховного характеру,види та підстави застосування
- •42.Вимагання та його ознаки,відмінність від розбою
- •43. Об’єкт та предмет злочину. Відмінність та взаємозв`язок
- •44.Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина
- •45.Повторність злочинів,що передбачена Загальною та Особливою часинами кримінального законодавства
- •46.Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •47.Основні (обов`язкові) та додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації
- •48.Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження
- •49. Суб’єктивна сторона злочину,її ознаки і значення для кваліфікації.
- •5О. Злочини у сфері господарської діяльності,їхні види та загальна характеристика
- •51.Призначення покарання за вчинення декількох злочинів
- •52.Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи
- •53.Кримінальна відповідальність та кримінальні правовідносини
- •54.Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •55 Класифікація злочинів та її значення.
- •56.Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів,їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус,як обставина,що виключає злочинність діяння
- •58.Злочини проти авторитету державної влади,органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення
- •60.Злочини проти безпеки виробництва
- •61 Поняття та мета покарання
- •62.Злочини проти правосуддя,їх загальна характеристика
- •63. Судимість та її правові наслідки
- •64.Кримінальна відповідальність за вбивства,які скоєні при пом’якшуючих обставинах
- •65.Давність у кримінальному праві України
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки
55 Класифікація злочинів та її значення.
Класифікація злочинів передбачає поділ їх на групи (категорії) залежно від того чи іншого критерію.
Ст. 12 КК (класифікація злочинів) таким критерієм катетеризації злочинів називає ступінь їх тяжкості. Роль формального класифікатора за цим критерієм виконують санкції статей Особливої частини КК, а точніше - розмір покарання у виді позбавлення волі.
Залежно від ступеня тяжкості закон поділяє злочини на чотири категорії:
1) злочини невеликої тяжкості. За ці злочини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання;
2) злочини середньої тяжкості. За них передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років;
3) тяжкі злочини. Санкція відповідних статей передбачає за ці злочини покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років;
4) особливо тяжкі злочини, до яких належать суспільно небезпечні діяння, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.
Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості має важливе значення для правильного застосування КК. її роль полягає, зокрема, у визначенні: чинності закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених за межами України іноземцями та особами без громадянства, які не проживають постійно в Україні (ст. 8); підстав кримінальної відповідальності за готування до злочину (ч. 2 ст. 14); поняття злочинної організації (ч. 4 ст. 28); обставин, що виключають злочинність діяння (ч. 2 ст. 43); підстав і умов звільнення від кримінальної відповідальності (статті 45—49); підстав і умов звільнення від покарання та його відбування (ч. 4 ст. 74, статті 79-83, 97, 105-107); застосування окремих видів покарань (ст. 54, ч. 2 ст. 59, статті 64, 102); призначення покарання (статті 69-71); встановлення строків погашення судимості (статті 89 і 108); визначення підстав кримінальної відповідальності за деякі злочини (зокрема, передбачені статтями 255, 372, 383, 384, 396 КК) тощо.
Крім того, вказана класифікація злочинів має значення для вирішення низки інших правових питань, а саме про: визначення виду кримінально-виконавчої установи, у якій особа має відбувати покарання; здійснення оперативно-розшукової діяльності; провадження у кримінальних справах; застосування амністії; визначення підстав застосування вогнепальної зброї працівниками міліції та інших правоохоронних органів; порядок розміщення осіб, взятих під варту; наявність підстав для встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі; дозвіл чи відмову у наданні допуску до державної таємниці; прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві України і надання статусу біженця; виключення з військового обліку; особисту недоторканність і можливість затримання та арешту консульських посадових осіб у разі вчинення злочину тощо.
Зазначена класифікація злочинів може бути врахована у кримінальному судочинстві при визначенні переліку злочинів, розслідування у справах про які проводиться за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, при визначенні підслідності, підсудності кримінальних справ тощо. У кримінальній політиці держави вона може мати значення для розробки програм боротьби із злочинністю, кримінальної статистики, організації профілактики злочинів тощо.
В основу інших класифікацій злочинів можуть бути покладені: 1) родовий об'єкт посягання, який є основою для визначення характеру суспільної небезпеки злочинів; 2) характер суспільно небезпечних наслідків; 3) форма вини; 4) суб'єкт злочину; 5) наявність предмета злочину; 6) наявність потерпілого; 7) територіальна поширеність і країна, на території якої вони вчинені; 8) їх міжнародне визнання саме як злочинів; 9) їх кримінологічна характеристика; 10) їх політико-економічна характеристика тощо.