49. Суб’єктивна сторона злочину,її ознаки і значення для кваліфікації.

Суб єктивна сторона злочину – це внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи в момент вчинення злочину.

Ознаки суб єктивної сторони злочину :

1. Основний:

- Вина – психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ст. 23 КК)

2. Факультативний:

- Мотив - внутрішня усвідомлена спонука особи, яка викликає у неї намір вчинити злочин;

- Мета – бажання особа, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягнути певних шкідливих наслідків.

Значення суб єктивної сторони.

1. Виступає обов язковим елементом будь-якого складу злочину, а її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного.

2. Істотно впливає на кваліфікацію злочинів і дозволяє відмежовувати тотожні злочини за об єктивними ознаками;

3. Зміст суб єктивної сторони істотно впливає на ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь суспільної небезпечності особи, суб єкта і тим самим на призначення покарання.

2. Форми і види вини.

Вина – психічне ставлення особи щодо злочинного діяння, яке вчиняються нею, та його наслідків у формі умислу чи необережності (ст. 23 КК).

Форми вини – це зазначені в кримінальному законі сполученння певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільно-небезпечне діяння. У сполученні таких ознак і виражається психічне ставлення особи до діяння і його наслідків.

3. Складна (подвійна) форма вини.

Змішана форма вини – різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об єктивних ознак одного і того ж злочину.

Вчинення злочинного діяння одночасно :

1. Вина у формі умислу:

- умислу – характерно для основного складу;

- необережності – характерно для кваліфікованих складів. Злочин визначається вчиненим умисно.

2. Посягання на два об єкти.

Значення змішаної форми вини :

Дає можливість:

1. конкретизувати ступінь суспільної небезпечності злочину;

2. визначити правильну кваліфікацію;

3. відмежувати близькі за об`єктивними ознаками склади злочинів.

Кримінально-правове значення мотиву і мети злочину.

1. Злочини, в яких мотив і мета є обов`язковими ознаками, вчиняються тільки з прямим умислом;

2. Мотив і мета є в ряді випадків кваліфікуючими ознаками;

3. Можуть бути обов`язковими ознаками складу злочину, коли законодавець або прямо зазначає на них в диспозиції відповідної статті КК, або передбачає їх як необхідну ознаку складу конкретного злочину;

4. Коли мотив і мета не зазначені в диспозиції статей КК і законодавча конструкція того або іншого складу злочину їх не передбачає, вони виконують роль обставин, які обтяжують або пом`якшують відповідальність

5О. Злочини у сфері господарської діяльності,їхні види та загальна характеристика

Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері господарської діяльності. Економічний зміст цих відносин характеризується тим, що вони виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг. Безпосереднім об’єктом даних злочинів є суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності. При вчиненні деяких злочинів одночасно має місце посягання і на додаткові безпосередні об’єкти, наприклад, життя та здоров’я людини чи власність – при протидії законній господарській діяльності. Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов’язує з розміром предмета злочину.

З об’єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії. Окремі злочини можуть полягати у бездіяльності. Більшість диспозицій статей про ці злочини є банкетними, тому встановлення ознак об’єктивної сторони злочинів передбачає звернення до нормативних актів господарського, цивільного, митного, податкового законодавства. Значна частина злочинів у сфері господарської діяльності має формальні склади, вони вважаються закінченими з моменту вчинення вказан

их у законі дій. Є злочини з так званим матеріальним складом, для об’єктивної сторони яких необхідно встановити також настання суспільно небезпечних наслідків

Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується виключно умисною формою вини. Для деяких злочинів обов’язковими є мотив або мета їх вчинення.

Суб’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. Є злочини із спеціальним суб’єктом: посадова особа, платник податків, засновник, власник суб’єкта господарської діяльності.

найбільш загальні ознаки злочинів у сфері господарської діяльності:

1) безпосереднім об’єктом цих злочинів виступають елементи, з яких складається система господарства України, тобто ті чи інші галузі господарства або певні принципи господарювання;

2) кримінальна відповідальність настає незалежно від того, на підприємстві якої форми власності вчинено порушення;

3) вчинення злочинів і сфері господарської діяльності пов’язане з порушенням вимог, приписів, правил, встановлених актами інших галузей права;

4) вчинення даних злочинів спричиняє або ставить під загрозу спричинення значної шкоди охоронюваним інтересам;

5) при визначенні розміру заподіяної шкоди враховується лише пряма дійсна шкода, тобто фактично заподіяні збитки;

6) вік кримінальної відповідальності за всі без виключення злочини у сфері господарської діяльності встановлено загальним правилом, яке передбачено ч. 1 ст. 22 КК України;

7) суб’єктом таких злочинів може бути і так званий спеціальний суб’єкт;

8) всі злочини у сфері господарської діяльності вчиняються умисно;

9) як правило, для цих злочинів не обов’язковим є корисливий мотив;

10) кримінальній відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності на однакових засадах підлягають як громадяни України, так і іноземці чи особи без громадянства.

Види. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів; Контрабанда; Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва; Зайняття гральним бізнесом; Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів; Фіктивне підприємництво; Протидія законній господарській діяльності; Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризм; Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону; Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів; Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загально обов'язкове державне пенсійне страхування; Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом; Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок; Доведення до банкрутства; Шахрайство з фінансовими ресурсами; Маніпулювання на фондовому ринку; Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів; Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів; Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів; Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції; Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару; Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю; Розголошення комерційної або банківської таємниці; Незаконне використання інсайдерської інформації; Приховування інформації про діяльність емітента; Незаконна приватизація державного, комунального майна.