43. Об’єкт та предмет злочину. Відмінність та взаємозв`язок

Об"єкт злочину - це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, яким в результаті злочину спричиняється (може бути спричинена) істотна шкода.

Значення об"єкта злочину -

1. Слугує критерієм кваліфікації злочину. - Визначає характер суспільної небезпеки злочину.

2. Є однією з підстав кримінальної відповідальності.

3. Є підставою розмежування злочинів між собою.

Предмет злочину - те на що діє суб"єкт злочину, посягаючи на об`єкт.

3. Види об"єктів.

Види об"єктів :

1. загальний - вся сукупність суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом (правопорядок у цілому);

2. родовий - соціальні цінності, на які посягає певна група злочинів.

3. безпосередній - соціальні цінності, на які посягає конкретна злочинна дія або бездіяльність.

Безпосередній об єкт поділяється на:

1. основний - найбільш важливий, визначає суспільну небезпечність злочину, структуру відповідного складу і його місце в системі Особливої частини КК, завжди входить до складу родового об"єкта злочину; ті суспільні відносини, які насамперед, і головним чином прагнув поставити під охорону законодавець.

2. додатковий - ті суспільні відносини, яким поряд із основним об"єктом завдається або виникає загроза заподіяння шкоди.

3. факультативний - такий об"єкт, який при скоєнні певного злочину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім.

Відмінність об"єкта злочину від предмету злочину.

Об"єкт:

1. сукупність суспільних відносин, прав і свобод, благ, інтересів, які охороняються нормами кримінального закону;

2. необхідний елемент кожного злочину;

3. завжди зазнає шкоди (або є загроза спричинення шкоди)

Предмет:

1. те, на що безпосередньо впливає злочинець, здійснюючи злочинне посягання на відповідний об"єкт;

2. ознака окремих злочинів;

3. не завжди зазнає шкоди, а інколи зберігається, покращується;

4 відмінність між предметом злочину і знаряддями засобами злочину, проводиться за характером використання цих речей в процесі вчинення злочину

44.Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина

Види. Грубе порушення законодавства про працю, Грубе порушення угоди про працю,Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку, Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Безпосереднім об'єктом цих злочинів є конституційні права громадян у сфері трудових відносин. Об'єктивна сторона злочину виражається в дії або бездіяльності. Суб'єктивна сторона злочину — умисел,найчастіше прямий. Мотиви злочину можуть бути різні: особисті, помилково зрозумілі інтереси служби та ін., але на кваліфікацію злочину вони не впливають. Суб'єктом злочину є, як правило, службова особа, хоч не виключається й відповідальність будь-якої особи.

45.Повторність злочинів,що передбачена Загальною та Особливою часинами кримінального законодавства

Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини кку. Повторність, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

Під повторністю розуміється вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Важливою ознакою повторності, таким чином, є вчинення особою більш ніж одного тотожного злочину. Досить чітко це ілюструється на прикладі складу злочину, передбаченого ст. 319 КК. За ч. 1 цієї статті злочином визнається незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин із корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах. А в ч. 2 даної статті йдеться про повторне вчинення тієї самої дії. При кваліфікації тотожних злочинних дій інколи постає питання про відмежування повторності злочинів від такої специфічної тотожності, яка передбачається при конструюванні складу так званого продовжуваного злочину. Це питання вирішується у ч. 2 ст. 32 КК, де сказано: повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. У випадках скоєння такого злочину можлива наявність великої кількості тотожних злочинних дій (так званих епізодів злочинної діяльності). Вирішуючи подібну ситуацію щодо зґвалтування, Пленум Верховного Суду України зазначив: якщо винний, без значної перерви у часі, діючи з єдиним умислом, вчинив два або більше статевих актів з однією і тією ж потерпілою, то його дії не можуть розглядатися як зґвалтування, вчинене повторно.1 Тобто, мова про повторність злочинів у такому випадку не йде, бо цей одиничний злочин складається з декількох епізодів і вважається закінченим у момент здійснення останньої з відповідних дій незалежно від причини його припинення.