- •Кримінальне право
- •Поняття та система кримінального права. Принципи
- •2.Військові злочини,їхня характеристика та види
- •3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •4.Кримінальна відповідальність за хабарництво
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотня дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика
- •7. Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності
- •9. Суб’єкт злочину і його ознаки
- •10. Злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів,їхня загальна характеристика
- •11.Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12.Злочини проти громадської безпеки,пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •2) Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •13.Поняття,ознаки та значення для кваліфікації об’єктивної сторони злочину.
- •1) Безпосередній причинний
- •2) Опосередкований причинний зв'язок
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди
- •15.Поняття співучасті. Її суб’єктивні та об’єктивні ознаки
- •16.Злочини проти довкілля,їхні види та загальна характеристика
- •17. Форми співучасті. Їх значення для кваліфікації.
- •18.Кримінальна відповідальність за диверсію,її відмінність від інших злочинів
- •19.Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства
- •21. Поняття,мета,підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22.Хуліганство,його види,а також відмінність від інших злочинів
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •24.Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці
- •25.Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •26.Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров`я особи
- •27. Види та межі покарань,які застосовуються до неповнолітніх
- •28.Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту(види,загальна характеристика)
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •30.Злочини проти здоров`я,їхні види та загальна характеристика
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
- •32.Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика
- •33. Звільнення від покарання з випробуванням
- •34.Загальна характеристика злочинів проти власності,їхні види.
- •35 Система та види покарань
- •36.Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •37 Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України
- •38.Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу і шахрайства
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина
- •41.Примусові заходи виховного характеру,види та підстави застосування
- •42.Вимагання та його ознаки,відмінність від розбою
- •43. Об’єкт та предмет злочину. Відмінність та взаємозв`язок
- •44.Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина
- •45.Повторність злочинів,що передбачена Загальною та Особливою часинами кримінального законодавства
- •46.Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •47.Основні (обов`язкові) та додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації
- •48.Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження
- •49. Суб’єктивна сторона злочину,її ознаки і значення для кваліфікації.
- •5О. Злочини у сфері господарської діяльності,їхні види та загальна характеристика
- •51.Призначення покарання за вчинення декількох злочинів
- •52.Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи
- •53.Кримінальна відповідальність та кримінальні правовідносини
- •54.Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •55 Класифікація злочинів та її значення.
- •56.Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів,їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус,як обставина,що виключає злочинність діяння
- •58.Злочини проти авторитету державної влади,органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення
- •60.Злочини проти безпеки виробництва
- •61 Поняття та мета покарання
- •62.Злочини проти правосуддя,їх загальна характеристика
- •63. Судимість та її правові наслідки
- •64.Кримінальна відповідальність за вбивства,які скоєні при пом’якшуючих обставинах
- •65.Давність у кримінальному праві України
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки
25.Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
Вина (ст.23 КК) - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони і дозволяє визначити ставлення злочинця до основної ознаки злочину - суспільної небезпеки.
В теорії та практиці кримінального права виділяють такі форми вини:
- умисну (ст. 24 КК);
- необережну (ст.25 КК);
- змішану (складну, подвійну).
Умисел поділяється на такі види:
- прямий умисел;
- непрямий (побічний, евентуальний) умисел.
Необережність поділяється на такі види:
- злочинну недбалість;
- злочинну самовпевненість.
Умисна форма вини передбачає, що особа, яка його вчинила:
- усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності:
- передбачала суспільно небезпечні наслідки;
- та бажала (при прямому умислі);
- чи свідомо допускала (при непрямому умислі) настання цих наслідків.
Прямий умисел - має місце в тих випадках, коли особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння чи бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки (інтелектуальний момент в понятті прямого умислу) і бажала їх настання (вольовий момент).
Непрямий умисел - характеризується тим, що особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи без діяльності, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і свідомо допускала настання цих наслідків.
Закон містить визначення лише прямого та непрямого умислу, а теорії та практиці кримінального права відрізняються такі види умислу як: визначений (конкретизований), невизначений (неконкретизований, завчасно обміркований, раптовий, афектований.
Необережна форми вини має два види:
Злочинна самовпевненість - якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Злочинна недбалість - має місце, коли особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідки своєї дії чи бездіяльності, хоча повинна була і могла передбачати.
Від злочинної недбалості необхідно відрізняти "випадок" ("казус"). "Випадок" ("казус") має місце, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією або бездіяльністю особи, котра, не тільки не передбачала можливості їх настання, але й не могла їх передбачити. "Випадок" ("казус") виключає вину в поведінці особи, а отже й наявність самого злочину.
Змішана форма вини - має місце в таких злочинах, коли щодо одних об'єктивних ознак злочину має місце умисел, а щодо інших — необережність ст.121 ч.2 КК
26.Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров`я особи
Медичні працівники відповідальні за вчинення злочинів на загальних засадах, до того ж у ККУ є ряд складів злочинів, які мають відношення саме до професійної діяльності лікарів. Вони несуть відповідальність і за умисні і за необережні злочини. До відповідальності може бути притягнено:службову особу лікувального закладу, медичні,фармацевтичні працівники,допоміжний персонал лікувального закладу.
Злочини, що вчиняються медичним працівниками у зв'язку зі здійсненням ними професійної діяльності, умовно можна поділити на такі:- злочини проти життя і здоров'я особи (пацієнта);- злочини проти прав особи (пацієнта);- злочини у сфері господарської діяльності з медичної практики;- злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;- інші злочини, вчинені медичними працівниками у зв'язку з їхньою професійною діяльністю.
Переважна більшість "медичних" злочинів сконцентровані у розділі II ККУ "Злочини проти життя і здоров'я особи". До них належать, зокрема:- неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131 ККУ);- розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132 ККУ);- незаконне проведення аборту (ст. 134 ККУ) - у разі якщо медичний працівник не має спеціальної медичної освіти;- незаконна лікувальна діяльність (ст. 138 ККУ) - заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти;- ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 ККУ);- неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 ККУ);- порушення прав пацієнта (ст. 141 ККУ);- незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142 ККУ);- порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 ККУ);- насильницьке донорство (ст. 144 ККУ);- незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 ККУ).
Варто зазначити, що випадки притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності, а тим більше винесення щодо них обвинувального вироку в Україні є порівняно нечастими. Проте керівникам закладів охорони здоров'я необхідно знати про те, які дії чи бездіяльність підпадають під кримінальну-правову заборону і на попередження якої поведінки підлеглих слід спрямовувати свої зусилля.
За вказані злочини застосовуються наступні покарання:обмеження волі або позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, шраф, громадські роботи, виправні роботи,арешт.