
- •Кримінальне право
- •Поняття та система кримінального права. Принципи
- •2.Військові злочини,їхня характеристика та види
- •3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •4.Кримінальна відповідальність за хабарництво
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотня дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика
- •7. Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності
- •9. Суб’єкт злочину і його ознаки
- •10. Злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів,їхня загальна характеристика
- •11.Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12.Злочини проти громадської безпеки,пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •2) Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •13.Поняття,ознаки та значення для кваліфікації об’єктивної сторони злочину.
- •1) Безпосередній причинний
- •2) Опосередкований причинний зв'язок
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди
- •15.Поняття співучасті. Її суб’єктивні та об’єктивні ознаки
- •16.Злочини проти довкілля,їхні види та загальна характеристика
- •17. Форми співучасті. Їх значення для кваліфікації.
- •18.Кримінальна відповідальність за диверсію,її відмінність від інших злочинів
- •19.Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства
- •21. Поняття,мета,підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22.Хуліганство,його види,а також відмінність від інших злочинів
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •24.Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці
- •25.Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •26.Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров`я особи
- •27. Види та межі покарань,які застосовуються до неповнолітніх
- •28.Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту(види,загальна характеристика)
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •30.Злочини проти здоров`я,їхні види та загальна характеристика
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
- •32.Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика
- •33. Звільнення від покарання з випробуванням
- •34.Загальна характеристика злочинів проти власності,їхні види.
- •35 Система та види покарань
- •36.Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •37 Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України
- •38.Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу і шахрайства
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина
- •41.Примусові заходи виховного характеру,види та підстави застосування
- •42.Вимагання та його ознаки,відмінність від розбою
- •43. Об’єкт та предмет злочину. Відмінність та взаємозв`язок
- •44.Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина
- •45.Повторність злочинів,що передбачена Загальною та Особливою часинами кримінального законодавства
- •46.Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •47.Основні (обов`язкові) та додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації
- •48.Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження
- •49. Суб’єктивна сторона злочину,її ознаки і значення для кваліфікації.
- •5О. Злочини у сфері господарської діяльності,їхні види та загальна характеристика
- •51.Призначення покарання за вчинення декількох злочинів
- •52.Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи
- •53.Кримінальна відповідальність та кримінальні правовідносини
- •54.Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •55 Класифікація злочинів та її значення.
- •56.Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів,їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус,як обставина,що виключає злочинність діяння
- •58.Злочини проти авторитету державної влади,органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення
- •60.Злочини проти безпеки виробництва
- •61 Поняття та мета покарання
- •62.Злочини проти правосуддя,їх загальна характеристика
- •63. Судимість та її правові наслідки
- •64.Кримінальна відповідальність за вбивства,які скоєні при пом’якшуючих обставинах
- •65.Давність у кримінальному праві України
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки
18.Кримінальна відповідальність за диверсію,її відмінність від інших злочинів
Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій
Основний безпосередній об'єкт диверсії - безпека держави в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного акту диверсії. обов'язковий додатковий об'єкт, який має різний зміст у різних формах цього злочину: це життя і здоров'я особи, власність, навколишнє середовище.
Предметом диверсії можуть бути: 1) будівлі, споруди та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, від діяльності яких залежить життєдіяльність певних регіонів чи інших великих територій, належне функціонування певних галузей економіки, структур державного управління (електростанції, водо-, нафто-, газо-, нафтопродуктопроводи, мости, дамби, греблі, системи інформаційних комунікацій, вокзали, аеропорти, морські чи річкові порти, метрополітени, підприємства по виробництву грошових знаків-України чи інші важливі підприємства, незалежно від форми власності, військові частини тощо), у тому числі підприємства, зруйнування чи пошкодження яких само по собі є фактором небезпеки (хімічні, біологічні підприємства, підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів, пожежонебезпечні виробництва чи сховища тощо); 2) стада і колекції тварин, риба, що водиться у ставках та інших водоймищах, пасіки тощо; 3) посіви сільськогосподарських чи інших культур, лісові масиви тощо.
Об'єктивна сторона диверсії проявляється в семи формах, кожна із яких передбачає вчинення суспільне небезпечних дій (зокрема, вибухів І підпалів), спрямованих на: 1) масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю;
2) зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; 3) радіоактивне забруднення; 4) масове отруєння; 5) поширення епідемій; 6) поширення епізоотій; 7) поширення епіфітотій.
Диверсія, вчинена у будь-якій із її форм, є закінченою з моменту вчинення вибуху, підпалу, затоплення, обвалу чи інших дій відпо відної спрямованості, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки Суб'єктом злочину є осудна особа, якій виповнилось 14 років. Суб'єктивна сторона диверсії характеризується виною у виді прямого умислу і спеціальною метою.
Характерною ознакою диверсії є те, що вчинення зазначених вище дій не є самоціллю, а використовується винним як засіб досягнення його головної мети - ослаблення держави. Саме за ознакою спеціальної мети (не враховуючи деяких інших ознак) диверсію треба відмежовувати від таких суміжних умисних злочинів, як, наприклад, умисне вбивство двох чи більше осіб або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, терористичний акт, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, умисне знищення або пошкодження майна, забруднення моря, випуск або реалізація недоброякісної продукції, зараження венеричною хворобою, екоцид тощо.
Вказана мета означає наявність прагнення знизити економічний, науково-технічний, військовий потенціал держави тощо. Склад злочину побудований як формальний, а тому на перший план виступає не фактичний результат (ослаблення держави чи принаймні реальна загроза такого ослаблення), а саме вороже ставлення особи до держави.
Кримінальна відповідальність настає з 14 р. за вчинення активних дій санкція: позбавлення волі від 8 до 15 р.