8.7. Облік виробничих витрат бюджетних установ

Виробничі витрати - це витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов'язаною з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.

Витрати виробничих майстерень та підсобних сільських господарств розподіляються віднесенням їх на продукцію, вироби та виконання робіт за прямими та накладними витратами, а у підсобних сільських господарств обліковуються окремо за галузями - сільськогосподарського виробництва - рослинництва і тваринництва.

До прямих витрат на виробництво продукції, виробів та виконання робіт належать витрати на матеріали, заробітна плата виробничих працівників; нарахування на заробітну плату виробничих працівників; затрати енергоносіїв. Прямі виробничі витрати відносяться безпосередньо на виготовлену продукцію, вироби і виконані роботи.

До непрямих витрат на виробництво продукції, виробів та виконання робіт належать: витрати на матеріали; заробітна плата апарату управління й обслуговуючого персоналу; нарахування на заробітну плату апарату управління й обслуговуючого персоналу; оренда приміщень, поточний ремонт тощо.

Накладні витрати попередньо збираються і розподіляються наприкінці місяця пропорційно заробітній платі основних виконавців, матеріальним затратам чи сукупності прямих витрат (у підсобних сільських господарств наприкінці року).

Об'єктами обліку витрат виступає партія однорідних виробів за калькуляційною одиницею - одиниця продукції чи виробу.

Щоб визначити фактичну собівартість одиниці продукції, на підставі даних обліку витрат складають звітну калькуляцію.

Загальна сума витрат на виробництво за мінусом витрат на незакінчене виробництво на кінець звітного періоду, розподіляється за видами готової продукції, після чого визначається собівартість одиниці кожного виду випущеної продукції.

Для обліку витрат на виробництво призначено рахунок 82 "Виробничі витрати"

Лекція 10-11. Облік власного капіталу та результатів виконання кошторису

1. Поняття власного капіталу бюджетних установ та завдання обліку.

2. Облік фондів бюджетних установ.

3. Облік результатів виконання кошторисів.

Власний капітал бюджетних установ за економічною сутністю і складом відрізняється від капіталу суб'єктів підприємницької діяльності. Фонди бюджетних установ містять суми вкладень до фонду необоротних активів з урахуванням нарахованого зносу, а також суми вкладень до фонду малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Власний капітал бюджетних установ складається із сум їхніх фондів і фінансових результатів діяльності за минулі бюджетні роки.

Фонди бюджетних установ містять суми вкладень до фонду основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів з урахуванням нарахованого зносу, а також суми вкладень до фонду малоцінних та швидкозношуваних предметів, термін експлуатації яких не перевищує одного року.

Власний капітал бюджетних установ, є основою для початку і продовження фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, оскільки:

розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності бюджетних установ;

власний капітал перебуває в розпорядженні бюджетних установ необмежено довго й виконує, по суті, функцію довгострокового фінансування.

Завдання бухгалтерського обліку власного капіталу такі:

контроль за формуванням фондів за джерелами утворення і їх зменшенням за напрямками та причинами;

визначення результатів виконання кошторису за бюджетний рік;

забезпечення різних рівнів управління інформацією про наявність та рух власного капіталу

Для обліку фондів бюджетних установ призначені пасивні фондові рахунки № 40 «Фонд у необоротних активах» (субрахунок № 401 «Фонд у необоротних активах за їхніми видами») і № 41 «Фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах» (субрахунок № 411 «Фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах за їхніми видами»).

За кредитом цих рахунків (субрахунків) у кореспонденції із субрахунками різних класів відображається вартість придбаних необоротних активів і МШП та безкоштовно отриманих, а за фондом — на суму вибулих, ліквідованих і безкоштовно переданих необоротних активів і МШП, а також нарахованого зносу необоротних активів.

Фінансовий результат діяльності — це результат виконання кошторису установи в частині загального й спеціального фондів.