Відділ освіти Жовтневої райадміністраії

міського відділу освіти і науки

Дошкільний навчальнийзаклад № 164

«Виховуємо громадянина»

Програма виховання на засадах педагогічної спадщини В.Сухомлинського в освітній моделі дошкільного навчального закладу гуманітарного напряму

2009-2010

м.Запоріжжя

Зміст програми

Вступ ……………………………………………………………………… 3

Мета програми ……………………………………………………………………5

Завдання програми …………………………………………………………… 6

Організація освітнього процесу. Принципи програми ……………………….. 6

Зміст програми ……………………………………………………………………..9

Перспективно-календарне планування за напрямами роботи:

Природознавчий напрям……………………………………….. ………………..13

Морально-патріотичний напрям…………………………………………………18

Літературно-художній напрям………………………………………………… ..22

Образотворчий напрям……………………………………………………………28

Корекційно-розвиваюча робота «Вчимося у казки»…………………………..…………………………………………………..40

Музично-естетичний напрям роботи…………………………………………….48

Діагностика соціально-етичного розвитку дітей………………………………..55

Література………………………………………………………………………….63

«Щоб стати справжньою людиною, дитина повинна перш за все поважати саму себе, без цієї поваги, без любові до краси в самому собі немислима людська культура, немислима і нетерпимість до всього, що принижує людину... Це не самозамилування, а гордість, чиста віра в добрий початок у самому собі»

В.Сухомлинський

Актуальність виховання особистості у сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється необхідністю державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократизації, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здатностей, досягнення суб’єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби особистості – потреби у самовизначенні та самоствердженні. Як сьогодні в найкоротший строк забезпечити пошук оптимальних варіантів реалізації цієї проблеми, накреслити перспективу діяльності педагогічного колективу, спрямовану на формування справжнього громадянина Української держави?

Оскільки фундамент особистості закладається саме в дошкільному дитинстві, державі не байдуже, які засади виступатимуть основними у змісті першої ланки освіти. Базовий компонент дошкільної освіти орієнтує освітян на цілісний підхід до особистості та її освіти, визнає за основні пріоритети життєву компетентність та морально-духовний розвиток дошкільника, відображає тенденції до гуманітаризації освіти.

Основна суть гуманітаризації освіти – забезпечення грунтовного загальнокультурного розвитку, формування гармонійної, цілісної особистості. Ще в листопаді 1994 року на загальних зборах Академії педагогічних наук України було обговорено проблеми гуманітарізації та гуманізації освіти. Проект концепції гуманітарної освіти в Україні було запропоновано академіком С.У. Гончаренко та кандитатом педагогічних наук Ю.І. Мальованим.

На думку авторів проекту: «Сьогодні гуманітаризація освіти – один із головних засобів заповнення духовного вакууму, що виник у зв’язку із розпадом старих ідеологічних схем, одне з основних джерел формування нової соціальної ідеології, спроможної змінити менталитет суспільства».

Гуманітаризація освіти взагалі, а дошкільної насамперед – це сутнісно нові пріоритети у формуванні змісту та організації освітнього процесу з дітьми.

У науковій психолого-педагогічній літературі прийнято вважати, що гуманістична педагогіка – це наука про навчання і виховання молодого покоління, яка базується на принципах гуманного ставлення до дітей, а саме:

• шанування гідності і прав дітей,

• відкритість, емпатія, довіра,

• педагогічний оптимізм, креативність, співпраця, заохочення,

• розвинута культура спілкування,

• психологічна безпека і основне – любов до дітей.

Найяскравішим її представником у вітчизняній педагогіці по праву вважають Василя Олександровича Сухомлинського, який серце віддав дітям і для якого найголовнішим у житті була любов до дітей.

Визначальною в науково - теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність у всіх ланках освіти. Гуманістична сутність концепції виховання Сухомлинського виявляється вже в самому ставленні до дитини. Найперше – це повага до особистості вихованця незалежно від його віку, визнання складності його внутрішнього світу і відповідальне ставлення до його долі. Все це відповідає сучасній меті виховання - створити сприятливі умови для розвитку особистості дитини, для її самореалізації.

Вивчення нормативних документів ( Національна доктрина розвитку освіти, закон України “Про дошкільну освіту”, Базовий компонент дошкільної освіти в Україні), необхідних для організації всіх напрямків роботи ДНЗ, спонукало педагогів нашого дошкільного закладу до пошуку нових, не традиційних підходів до виховання особистості дитини.

Пріоритетного значення в навчально-виховному процесі набули питання удосконалення системи гуманітарної освіти дошкільників, що орієнтувало на пошук сучасних засобів у розбудові, вдосконаленні, оновленні та розробці моделі освітнього процесу з дітьми, гуманітаризації навчально-виховної роботи на засадах педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського

( патріотичний, морально-етичний, правовий аспекти)

Програма ДНЗ № 164 «Виховання гуманістично-спрямованої особистості дошкільника на засадах педагогічної спадщини В.Сухомлинського» орієнтує педагога на відкриття дитині світу в єдності та різноманітності чотирьох світів – Природи, Культури, Людей, Власного «Я».

Вона спрямована на формування в дошкільника цілісної картини світу – уявлення про навколишнє середовище та внутрішнє, душевне життя.

Зміст «Програми» покликаний забезпечити виховання в дити­ни з перших років життя гуманного ставлення до навколишнього світу, любові до родини, рідної домівки, краю, міста (селища), Батьківщини; повагу до людей різних національностей, державної символіки (Гімну, Прапора, Герба України).

У процесі морального-етичного виховання в дитини розвиваються гуманні почуття, формуються етичні уявлення, навички культурної поведін­ки, соціально-суспільні якості, повага до дорослих, відповідальне ставлення до виконання доручень, уміння дружно гратися й труди­тися, справедливо оцінювати свої вчинки й дії інших дітей.

У «Програмі» визначені шляхи роботи з дитячим колективом:

• з літературознавчого напрямку: ознайомлення з творами художньої літератури, розучування авторських та фольклорних творів, проведення драматизацій, театральних вистав, літературних свят;

• пізнавально-дослідницького та природознавчого напрямків: заняття-милування, організація екскурсій – подорожей, спостереженнь в природі, праці в природі, дослідницької діяльності;

• соціально-суспільного: заняття щодо ознайомлення з працею дорослих, організація дидактичних, сюжетно-рольових ігор на основі отриманих знань про працю дорослих; організація просторово-розвиваючого середовища;

• морально-патріотичного: заняття з ознайомлення з рідним краєм, проведення фольклорних свят, екскурсій до музеїв та історичних пам’яток, презентація фотовиставки “Вогник перемоги”, проведення Уроків мужності;

• музично-естетичного: музичні заняття з використанням дитячих творів В.Сухомлинського та класичної музики, проведення фольклорних свят, розваг дорослих та дітей, музично-літературних свят “Стежинами доброти”, “Казки чарівного лісу”.

• образотворчого: проведення занятть з образотворчого мистецтва за дитячами казками В.Сухомлинського, організація постійно діючої виставки дитячих робіт “Від краси до творчості”, виготовлення поробок разом з батьками “Природа і ми”;

• соціально-емоційного: корекційно-розвивальна робота з психологом за методом казкотерапії “Вчимося у казки”, проведення театралізованих ігор, ігор-імітацій,ігор-імпровізацій; організація предметно-ігрового середовища груп, створення куточків приналежності, правил дружби; психолого-педагогічний супровід батьків та вихованців.

Педагогами дошкільного закладу розроблено перспективні плани роботи та напрацьовані конспекти занять з пріоритетних напрямків навчально-виховної роботи.

Вихователі дошкільного закладу засвоюють самі та навчають своїх вихованців правил людського співжиття:

• дотримання норм культурної поведінки;

• спілкування на основі добрих почуттів і взаємин;

• взаємна ввічливість;

• усвідомлення себе членом колективу і вміння добре поводитись у колективі;

• гуманізм, дисциплінованість, витримка, скромність, товариськість, чуйність;

• позитивна мотивація власної трудової діяльності;

• повага до праці товаришів і дорослих;

• бережливе ставлення до природи, шана до землі;

• дбайливе ставлення до речей.

• почуття чесності;

• почуття відповідальності;

• почуття сорому;

• почуття совісті;

• почуття успіху;

• громадянські почуття.

З метою формування позитивного ставлення дошкільників до морально - правових норм та постійного використання в навчально-виховній роботі творчопрацюючі педагоги склали перелік творів В.Сухомлинського, який складається із наступних розділів: назва твору, які моральні якості виховує, у яких видах дитячої діяльності можна використовувати.

Мета програми:

• виховання гуманістично-спрямованої особистості дошкільника на засадах педагогічної спадщини В.Сухомлинського

• створення змістовного і емоційно-формуючого простору в ДНЗ задля розкриття перед кожною дитиною світу освіти, збагачення кожного знаннями, що здобуваються постійною пізнавальною діяльністю попередніх поколінь, людським талантом і волею, великою мудрістю культури;

• виховання зацікавленості, поваги до культури та історії рідного краю, любові до рідної природи;

• засвоєння засобів і способів емоційного ставлення до оточуючого світу і себе: навчання дітей умінню жити, усвідомлювати масштаби своєї особистості, оволодівати методами рефлексії.

Завдання програми

(із посиланням на педагогічні роздуми В.О.Сухомлинського):

• Розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість. «Джерела думки : природа, праця, моральна краса людської поведінки, книга, творчість»;

• Навчити емоційно-естетично сприймати навколишній світ, сприяти розвиткові дитячої уяви та фантазії. « Емоційне сприймання – це взагалі азбука всякого виховання, тільки той, хто оволодів нею в дитячі роки, здатний швидко і свідомо читати світ людини»;

• Виховувати національні почуття, адже «розум людини, що формується, вбирає в себе ідеологію і психіку народу, його переконання, традиції, інтелектуальну, моральну, естетичну культуру»;

• Розвивати почуття прекрасного, розуміти і відчувати красу рідної природи, рідного слова;

• Створювати й зберігати традиції в колективі;

• Спонукати дітей до творчості.

Програма складена на основі таких основних ідей В.О.Сухомлинського:

• Створення «Школи радості», «Кімнати казок», «Батьківської школи»;

• Слухання «музики природи», авторської та народної музики, висловлювання своїх вражень;

• Уроки мислення на природі;

• Школа виховання добрих почуттів (емоційна школа);

• Бесіди з дітьми на морально-етичні теми;

• Налагодження постійного емоційного зв’язку з батьками, які поступово стають однодумцями педагогів.

Схема інтегрування педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського в зміст навчально-виховної роботи ДНЗ№ 164

Літературознавчий

Пізнавально-дослідницький Природознавчий

Соціально-суспільний

Морально-патріотичний

Музично-естетичний

Образотворчий

Соціально-емоційний

Ознайомлення з творами художньої літератури

Заняття-милування

Цикл занять по ознайомленню з працею дорослих

Цикл занять: “Моя родина” “Мій запорізький край” “Я маленький українець”

Музичні заняття з використанням творів В.О.Сухомлинського та класичної музики

Заняття за творами В.Сухомлинського ( двічі на місяць)

Корекційно-розвиваюча робота з психологом за методом казкотерапії “Вчимося у казки”

Розучування авторських та фольклорних творів

Екскурсії-подорожі, Спостереження в природі

Дидактичні, сюжетно-рольові ігри по ознайомленню з працею дорослих

Виставка дитячих робіт “Від краси до творчості”

Театралізовані ігри Ігри-імітації Ігри-драматизації Ігри-імпровізаці

Фольклорні свята та екскурсії до музеїв та історичних пам’яток

Драматизація

Праця в природі

Організація дослідницької діяльності дітей

Фольклорні свята

Виготовлення поробок разом з батьками “Природа і ми”

Організація просторового середовища груп Правила дружби Куточок приналежності

Т еатральні вистави

Екологічні стежинки

Організація просторового-розвивальногосередовища

Виготовлення настінних фото презентацій та альбомів

Розваги дорослих та дітей “Родинний вогник

Літературні свята “Свято Книги”

Дидактичні ігри на закріплення морально-патріотичних знань

Музично-літературні свята “Стежинами доброти”

Психолого-педагогічна супровід батьків та вихованців

Зміст програми

ГРУПА РАННЬОГО ВІКУ (ВІД ДВОХ ДО ТРЬОХ РОКІВ)

Сприяти накопиченню досвіду доброзичливих взаємин з одно­літками: звертати увагу дітей на дитину, що виявила турботу про товариша, виразила йому співчуття; формувати в дитини впев­неність у тому, що дорослі люблять її, як і всіх інших дітей.

Виховувати негативне ставлення до брутальності, жадібності; вчити дітей умінню гратись без сварок, допомагати одне одному й разом радіти успіхам, гарним іграшкам тощо.

Продовжувати вчити дітей вітатися й прощатися (за нагаду­ванням дорослого); викладати власні прохання спокійно, вживаю­чи слова «дякую» й «будь ласка».

Формувати вміння спокійно поводитися в приміщенні й на ву­лиці: не шуміти, не бігати, виконувати прохання дорослого.

Виховувати уважне ставлення до батьків. Привчати дітей не перебивати того, хто говорить, уміти почекати, якщо дорослий зайнятий.

Формувати дбайливе ставлення до природи.

ДРУГА МОЛОДША ГРУПА (ВІД ТРЬОХ ДО ЧОТИРЬОХ РОКІВ)

Забезпечувати умови для морального виховання дітей. Ство­рювати ігрові ситуації, що сприяють формуванню доброти, уваж­ного, дбайливого ставлення до оточуючих. Привчати дітей спілку­ватися спокійно, без лементу. Формувати в них доброзичливе ставлення одне до одного, уміння ділитися з товаришем, досвід правильної оцінки гарних і поганих вчинків.

Привчати до ввічливості: вітатися, прощатися, дякувати за до­помогу.

Учити жити дружно, допомагати одне одному, разом користу­ватися іграшками, книгами.

Поступово формувати образ Я. Допомагати дітям усвідомлюва­ти себе. Повідомляти їм різноманітні, такі, що стосуються безпо­середньо їх, відомості (ти дівчинка, у тебе сірі очі, ти любиш гра­тися і т. ін.), у тому числі щодо минулого (не вмів ходити, говорити, їв із пляшечки), і змін, що відбулися з ними (зараз умієш правильно поводитися за столом, малювати, танцювати, знаєш ввічливі слова).

Продовжувати формувати інтерес і любов до природи.

СЕРЕДНЯ ГРУПА (ВІД ЧОТИРЬОХ ДО П'ЯТИ РОКІВ)

Сприяти формуванню особистого ставлення дитини до дотри­мання

(і порушення) моральних норм: співчуття до скривдженого і непогодження з діями кривдника; схвалення дій того, хто вчи­нив справедливо (розділив кубики нарівно).

Продовжувати роботу з формування доброзичливих взаємин між дітьми (зокрема, розповідаючи про те, чим гарний кожний вихованець групи); образу Я (допомагати дитині якнайчастіше пе­реконуватися в тому, що вона гарна, що її люблять).

Виховувати скромність, чуйність, бажання бути справедли­вим, сильним і сміливим; учити почувати сором за поганий вчи­нок.

Нагадувати дітям про необхідність вітатися, прощатися, нази­вати працівників дошкільної установи на ім'я та по батькові, не втручатися в розмову дорослих, чемно висловлювати своє прохан­ня, дякувати за надану послугу.

Закріплювати навички дбайливого ставлення до речей, учити використовувати їх за призначенням, класти на місце.

Вчити дітей сприймати природу та природні явища з естетичного та морального боку, дбайливо ставитись до природних об'єктів, розвивати відчуття своєї приналежності до природи, необхідності посильної допомоги тваринам та рослинам.

СТАРША ГРУПА (ВІД П'ЯТИ ДО ШЕСТИ РОКІВ)

Світ людей. Виховувати в дітей почуття патріотизму, совісті, співчуття. Звертати увагу на красу і моральність людських взаємин, красу й неповторність кожної людини, красу праці.вчити розрізняти в суспільному житті «добре» і «погане», посильно боротися проти зла, захищати слабщих.вчити дітей відчувати душу іншої людини, доброзичливо відгукуватись як на її біль, так і на радість.

Ознайомити з Азбукою моральної культури В.О.Сухомлинського, читати, обговорювати та інсценізувати його твори.

Виховувати дружні взаємини між дітьми; звичку разом грати­ся, трудитися, навчатися; прагнення радувати старших гарними вчинками.

Виховувати повагу до оточуючих.

Учити піклуватися про молодших, допомагати їм, захищати слабших. Формувати в дітей такі якості, як співчуття, чуйність.

Продовжувати збагачувати словник дітей ввічливими словами («здрастуйте», «до побачення», «будь ласка», «вибачте», «дякую» тощо). Спонукати використовувати в мові фольклор (прислів'я, приказки, потішки та ін.). Показати значення рідної мови у фор­муванні основ моральності.

Виховувати в хлопчиків уважне ставлення до дівчаток: учити подавати їм стілець, у потрібний момент надавати допомогу, не соромитися запрошувати дівчаток до гри, танцю тощо.

Виховувати в дівчаток скромність, учити проявляти турботу про оточуючих, із вдячністю ставитися до допомоги й знаків уваги з боку хлопчиків.

Формувати вміння оцінювати свої вчинки й вчинки інших лю­дей. Розвивати прагнення дітей виражати своє ставлення до ото­чуючого, самостійно знаходити для цього різні мовні засоби.

Світ природи. Формувати в дітей екологічний світогляд. Вчити сприймати природу та природні явища з естетичного та морального боку, стимулювати бажання зберегти й підтримувати гармонію, красу та неповторність рослинного та тваринного світу. Учити дітей дбайливо ставитись до природних об'єктів, розвивати відчуття своєї приналежності до природи, відповідальність за збереження найближчого природного оточення, необхідності посильної допомоги тваринам та рослинам. Звертати увагу на причинно-наслідкові зв'язки між явищами природи, залучати їх до деяких природоохоронних актів.

Викликати в дітей бажання засобами мови і мистецтва відображати красу природи.

Світ мистецтва. Виховувати в дітей естетичне сприймання довкілля, рідної природи, естетичний погляд на людей, стосунки між ними, позитивне ставлення до творчої активності інших дітей. Розвивати бажання охоче брати участь у спільній художній діяльності та надавати одне одному допомогу та радість, дотримуватись етичних норм поведінки у взаєминах.

Розвивати в дітей емоційний відгук на народні та авторські твори мистецтва, прагнення самовираження і творчої активності.

Формувати вміння висловлювати засобами мистецтва свої думки і почуття, своє ставлення до оточення, вчити розпізнавати та відчувати душевний світ композитора, поета, художника, письменника, виражений у творах мистецтва. З цією метою систематично проводити загяття з літературно-художньої діяльності, тематичні свята, інсценувати під музику дитячі оповідання В.О. Сухомлинського.

Форми роботи:

• Щотижневі екскурсії на природу, заняття –милування ( природознавчий напрям роботи);

• Щотижневе читання і обговорення художніх творів, казок В.Сухомлинського на заняттях і повсякденній діяльності

( літературознавчий, морально-патріотичний напрями роботи);

• Щотижневе інсценування казок В.Сухомлинського (соціально-суспільний, літературознавчий напрям роботи);

• Щотижневі Уроки прекрасного (світ природи, речей, людських стосунків, мистецтва);

• Щомісячні інтегровані та комплексні заняття на основі змісту творів В.Сухомлинського;

• Щоквартальна «Батьківська шола» (взаємодія з батьківським загалом)

• Щомісячні літературно-музичні свята та розваги за творами В.Сухомлинського (музично-естетичнй, морально-патріотичний напрями)

• Ігри-емпатії (соціально-емоційний напрям роботи)

Реалізація програми проходить через організацію провідної діяльності дітей відповідно до віку, починаючи з молодшого дошкільного віку. Основне завдання усіх видів взаємодії педагога і вихованця у спільній творчій діяльності (комунікативної, пізнавальної, перетворювальної, оцінно-контрольної) – пробудження в дітей людяності, чуйності, милосердя, великодушності, відповідальності, обов’язковості, любові та гордості за рідну країну.