34.Сутність, причини та закономірності розвитку інфляції.

Інфляція — це знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. При цьому стрімке зростання грошо¬вої маси може бути як абсолютним, так і відносним.

Об'єктивне з'ясування причин інфляції має важливе значення для правильного розуміння самої її сутності, а також для розроб¬лення ефективної антиінфляційної політики, яка повинна бути спрямована насамперед на подолання причин інфляції.

Форми прояву інфляції поступово змінювалися в міру розвит¬ку грошових систем та самих грошових форм. На початку виникнення паперових грошей, коли на руках у суб'єктів обігу були ще повноцінні монети, першою ознакою інфляції став лаж на золото, тобто підвищення ціни на золоті мо¬нети в паперових грошах порівняно з їх номінальною вартістю.

Інфляція не виникає ра¬птово, а розвивається поступово як тривалий процес, який можна розділити на кілька стадій. Відрізняються ці стадії співвідношен¬ням темпів зростання пропозиції грошей і темпів їх знецінення.

На першій стадії темпи зростання пропозиції грошей випере¬джають знецінення грошей, причому це випереджання поступово зменшується, наближаючись до вирівнювання. Таке співвідно¬шення і його тенденції зумовлюються кількома причинами.

Одна з них полягає в тому, що надмірна пропозиція грошей поглинається оборотом за рахунок уповільнення їх обігу. Суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірності в обігу грошей і використовують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово відволікає зайві гроші з обігу, послаблює інфляційний тиск на товарні ціни, і вони деякий час залишаються незмінними чи підвищуються повільніше, ніж зростає маса грошей.

На другій стадії інфляції темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання їх пропозиції. Це зумовлюється наступними чинниками:

— власники грошових нагромаджень починають розуміти їх надмірність і пред'являють на ринок для купівлі товарів. Це прискорює швидкість руху та збільшує платоспроможний попит порівняно з поточною емісією; — одночасно зменшується відплив у нагромадження нових пропозицій грошей, унаслідок чого ще більше зростає швидкість обігу грошової маси; — виникають і швидко поширюються бартерні операції, звужуючи товарну основу грошової маси в обігу; — знецінення грошей призводить до відпливу робочої сили зі сфери виробництва у сферу спекулятивного обміну, що зумовлює падіння виробництва і товарообороту, через що зменшується попит на гроші.

Унаслідок дії зазначених чинників з'являються так звані інфляційні очікування, коли економічні суб'єкти починають усві¬домлювати неминучість майбутнього підвищення цін. Щоб уни¬кнути пов'язаних з ним майбутніх втрат, вони починають негайно купувати товари не тільки для поточного споживання, а й для майбутнього. Для цього на ринок «викидаються» не тільки всі поточні доходи, а й заощадження попередніх періодів. Неми¬нучим наслідком стає випереджаюче зростання рівня цін порів¬няно зі зростанням, грошової маси і падіння рівня монетизації ва¬лового внутрішнього продукту.

Вимірювання інфляції. Інфляція вимірюється динамікою цін. Точно виміряти відкриту цінову інфля¬цію можливо за допомогою індексу цін за певний період. Для вимірювання інфляції найчастіше засто¬совується три види індексів цін: — індекс цін споживних товарів (індекс споживчих цін); — індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників); — індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.