
- •Фольклор
- •Маруся Чурай
- •Давня література
- •Відомі літописи Київської Русі
- •«Повість минулих літ»
- •Про заснування Києва
- •Про помсту княгині Ольги
- •Про напад хозарів
- •«Слово о полку Ігоревім»
- •Словник
- •Полемічна література
- •Творчий доробок Григорія Сковороди
- •Байка «Бджола та Шершень»
- •Цікаві факти із життя Григорія Сковороди
- •Філософські ідеї Сковороди
- •Крилаті вислови Григорія Сковороди
- •Козацькі літописи
- •Цитатна характеристика персонажів
- •«Наталка Полтавка»
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Григорій Квітка-Основ'яненко (засновник нової української прози, представник сентименталізму)
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тарас Шевченко
- •«Гайдамаки» (1839-1841)
- •Цитатна характеристика персонажів
- •«Сон» («у всякого своя доля», 1844)
- •Уривки із твору, які варто пам’ятати
- •«Кавказ» (1845)
- •Дещо з історії
- •«До Основ'яненка»
- •«І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»
- •Історія створення і видання «Заповіту»
- •«Заповіт» у музиці
- •Окремі крилаті вислови із «Кобзаря»
- •«Чорна рада»
- •Джерела
- •Проблематика
- •Головні персонажі
- •Значення в українській літературі
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Максим Гримач (твір співзвучний із «Марусею» г.Квітки-Основ’яненка)
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Іван Нечуй-Левицький
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Система персонажів «Кайдашевої сім’ї»
- •Панас Мирний
- •Творча діяльність Панаса Мирного
- •Частина перша
- •Польова царівна
- •Дитячі літа
- •Тайна-невтайна
- •Дізнався
- •Частина друга
- •Січовик
- •Піски в неволі
- •Пани Польські
- •Махамед
- •У москалях
- •Максим — старшим
- •Частина третя
- •Нема землі!
- •З легкої руки
- •Товариство
- •Сповідь і покута
- •Перший ступінь
- •Слизька дорога
- •Сон у руку
- •Наука не йде до бука
- •Частина четверта
- •Невзначай свої
- •Розбишацька дочка
- •Козак — не без щастя, дівка — не без долі
- •На своїм добрі
- •Новий вік
- •Старе — та поновлене
- •Лихо не мовчить
- •Так оце та правда!
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Літературознавці про твір
- •Про мову роману
- •Українська драматургія другої половини хіх ст.
- •Іван Карпенко-Карий
- •М.Рильський «Три брати»
- •Іван Франко
- •Перші літературні твори
- •Перший період творчості
- •Політична діяльність
- •Наукова діяльність
- •Останні роки життя
- •Прозова творчість
- •Драматургія
- •Цитати із твору, які варто запам’ятати
- •Присвячую Кононівським полям
- •Характеристика персонажів
- •Окремі цитати із твору
- •Характеристика персонажів
- •1917 — Один із засновників Української Центральної ради.
- •1917 — Один із засновників і режисерів Українського національного театру.
- •6 Січня Леся дуже застудилася. Початок тяжкої хвороби.
- •Портрети персонажів
- •Цитати із твору, які варто пам’ятати
- •Образи людей і Мавки
- •Фольклорні образи
- •Павло Тичина (1891 — 1967 )
- •1912 Року уперше надруковано вірш Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить».
- •Я (романтика)
- •Юрій Яновський
- •Подвійне коло
- •Шаланда в морі
- •Володимир Сосюра
- •Микола Куліш
- •Юрій яновський
- •Остап Вишня
- •Юні роки
- •Ранні радянські роки
- •Робота у Харкові
- •Одеса. Вуфку
- •Перші успіхи. Трилогія
- •Період кінематографічного виживання. Москва
- •У роки війни
- •Повоєнний період
- •Мистецька та літературна спадщина Твори
- •Фільмографія
- •Нереалізовані сценарії
- •Нагороди та премії
- •Андрій Малишко
- •Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929)
- •Три зозулі з поклоном
- •1992 Року найвищої відзнаки нашої країни — Державної премії
- •2. Іван Павлович Лозов’яга (Лозов’ягін) (02.10.1906–25.08.1963).
- •Творчість сучасних поетів
- •Сучасна проза
- •Драматургія
- •Поетичний синтаксис
- •Прийом сну у творах української літератури
Мистецька та літературна спадщина Твори
«Воля до життя»
«Зачарована Десна» (кіноповість)
«Земля» (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм)
«Мати»
«Ніч перед боєм»
«Повість полум’яних літ»
«Нащадки запорожців» (драматична поема)
«Україна в огні» (кіноповість)
«Поема про море» (кіноповість)
«Антарктида» (кіноповість)
«Життя в цвіту» (п’єса)
«Щоденник 1941–56»
Фільмографія
1926 «Вася-реформатор» (співрежисер, сценарист, фільм втрачено)
1926 «Ягідка кохання» (режисер, сценарист)
1927 «Сумка дипкур’єра» (режисер, переробка сценарію, актор)
1927 «Звенигора» (режисер, переробка сценарію)
1929 «Арсенал» (режисер, сценарист)
1930 «Земля» (режисер, сценарист)
1932 «Іван» (режисер, сценарист)
1935 «Аероград» (режисер, сценарист)
1939 «Щорс» (режисер, сценарист)
1939 «Буковина, земля українська» (режисер)
1940 «Визволення» (режисер)
1943 «Битва за нашу Радянську Україну» (режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою та Я. Авдєєнко)
1945 «Перемога на Правобережній Україні» (режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою)
1945 «Рідна країна» (художній керівник)
1948 «Мічурін» (режисер, сценарист)
1951 «Прощавай, Америко!» (режисер, незакінчений, змонтовано лише 6 частин)
1959 «Поема про море» (режисер)
Нереалізовані сценарії
1926—1929 «Цар», «Батьківщина», «Загублений Чаплін», «Згода» («Повстання мертвих»)
1934 «Загублений і віднайдений рай»
1941 «Тарас Бульба»
1943 «Україна в огні»
1951 «Відкриття Антарктиди»
1954 «У глибинах космосу»
Нагороди та премії
1934 МКФ у Венеції (Приз, фільм «Іван»)
1941 Сталінська премія (I ступеню, фільм «Щорс»)
1949 МКФ в м. Готвальдові (Премія праці, фільм «Мічурін»)
1949 МКФ в Маріанських Лазнях (Премія за кращий кольорвий фільм, фільм «Мічурін»)
1949 Сталінська премія (II ступеню, фільм «Мічурін»)
1959 ВКФ (Перша премія автору сценарію (посмертно), фільм «Поема про море»)
1959 Ленінська премія (посмертно, фільм «Поема про море»)
«Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм» («Щоденник» О. Довженка)
I. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, «...по вінця напоєні любов'ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і радісним майбутнім». У своєму «Щоденнику» автор лише кілька рядків присвятив дружині, своїй хворобі та матеріальним нестаткам, отже, його твір можна назвати щоденником українського народу, вірним сином якого письменник був усе своє життя.)
II. Велич та широчінь Довженкової душі.
1. «Зачарована Десна» - гімн людині праці. (У повісті О. Довженко оспівує простих чесних трудівників, своїх земляків, величних і прекрасних у своєму нелегкому труді. Це баба Марусина, мати, батько, діди Семен та Самійло. Усі ці образи уособлюють ідею про невичерпність і життєдайність народного джерела, про безсмертя народу.)
2. «Щоденник» О. Довженка - документ про трагічну долю України. («Щоденник» - це збірка окремих розрізнених зошитів письменника, це високохудожній твір, який пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов'ю автора до життя, до людини. Цей твір проникнутий і гострим осудом жорстокої тоталітарної системи, яка нівечила народ і фізично, і морально.)
3. «Митець і в калюжах повинен бачити зорі». (О. Довженко завжди наголошував: «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро». Творчість митця закликає любити працю, рідну землю, людей, берегти мир на планеті. Він не тільки бачив, а й інших учив любити наповнене сонцем пшеничне колосся, людські гарячі руки. Філософ від народження, він розумів, що в природі усе доповнює одне одного, прагнучи рівноваги, гармонії і краси.)
III. «Я України син, України...» ( Американський актор і режисер Чарлі Чаплін сказав про О. Довженка: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета - Олександра Довженка». І ми пишаємося тим, що сказано це про українського письменника, твори якого змушують замислитися над цінністю людського життя, його миттєвістю і пам'яттю, яку після себе залишає людина.)