12.Писемність і релігійні уявлення жителів Межиріччя.

Ця культура народилася в епоху неоліту. Писемність Шумерів відрізнялася І за формою, І за способом за­пису, які були обумовлені природою Шумера. Природа була грізною, дві ріки розливалися несподівано, йшли дощі, що руйнували дамби, затопляли посіви, перетворюючи тверду поверхню землі в море грязюки. Природа руйнувала все, що робила людина. Але шу­мери змогли прокласти Ірригаційні канали, висушити болото, виробити з глини цеглу.

Саме глина й болотні рослини І стали там матеріалом, що застосову­вався для письма. Нічого не маючи навкруги, крім болота та глини, шумери почали писати на глиняних табличках очеретовими палич­ками. Спочатку це була, як у єгиптян, піктограма (малюнкове письмо). По­тім вони створили більш зручну форму – клинопис. Але ця форма писем­ності теж була досить важкою, бо таблички були маленькі, клиновидні значки ліпилися один на одний І відрізнялися часто лише глибиною клину. Тому той, хто вмів читати, повинен був добре вдивлятися в знаки Це було складове письмо, клин дорівнював складові. Напри­кінці 3тис.до н.е почали записувати молитви, релігійні твори І тільки з 2тис.до н.е у Вавилоні розвивається багата літературна та наукова писемність. Багато речей шумери зроби­ли вперше в Історії світової культури - склали перші астрономічні календарі та правові кодекси. Шумерське право стало зразком для складання законодавства наступних цивіліза­цій, - тут була винайдена арифметика - колесо, -перший в Історії двопалатний парламент, - першу легенду про Рай І Потоп. Вавилонську культуру, пов'язували з шумерами спільні уявлення про виникнення світу (космого­нія) та спільна теогонія (виникнення богів). У вавилонців, шумерів, ці боги мали навіть схожі Імена й однакові функції. І шумери, І вавилонці вважали (подібно до єгиптян), що все народилося з водяного хаосу Але для них головним богом стає не сонячний бог, а бог неба — Ан Всесвіт вони називають Ан-КІ Тобто Небо-Земля, КІ - богиня Землі. ЦІ два елементи роз'єднуються третім, який має центральне значен­ня для шумерів - Енліль або Ліль (повітря, впер - атмосфера). 3 Енліля на­роджуються І зірки, І сонце, І місяць він головний. Але ж є ще одна важли­ва стихія, силу якої відчували на собі шумери. Це вода – Енкі. Пантеон шумеро-вавилонських богів являв собою щось подібне до збо­рів, де головував Енліль, далі за рангом Ішли сім богів "що вершили долі", так звані Аннунаки, а вже потім ще 50 "Великих богів". Якщо в Єгипті була - еннеада, то тут "сімка" богів, імена богів у шумерів І аккадців схожі Ан - Ану, Енліль - Еліль,Енкі - Єйя, Панна-Сні, Інанна – Іштар. Міфологія вже була антропоморфною - тобто богів уявляли в образі людей, що одружувалися, хворіли, їли, пили, І навіть вмирали.

13. Художня культура Месопотамії

Змінюються погляди людини на смисл життя І на богів. Якщо для єгиптян була характерна віра у вічне життя І головне було створити для себе дім для вічного життя - гробницю (піраміду), то тут - віра в те, що головна мета життя людини служіння своєму божеству. А це означало, що треба перш за все побудувати дім для бога – святилище. Храм став головною форма культової архітектури шумерів – зиккурат. Він мав три або сім ярусів (бо сім аннунаків чи три головних бога), був чимось схожим на піраміду Джосера "сходи до неба". І сходинки були важливою частиною архитектурного рішення. Кожний "поверх" мав свій колір чорний - бігум - нижній, колір цегли-сирця - середній, білий та червоний – верхній. Закінчувався синім кольором верхнього храмику, де І розташовувалося святилище (колір глазурованої цегли).

Туди могли входити тільки жерці І вони використовували святилище для астрономічних спостережень.Тобто не заупокійний культ, а доброчесне життя на землі І вірне служіння своєму богові — це Ідеал шумерів І вавилонців, які вважали, що ніколи не вмирає тільки бог і все йому служить.

Тому кожне місто мало свій зиккурат на честь бога-покровителя міста.

Найбільш відомим є зиккураг Мардука бога Вавилона. Він відомий за біблійською легендою про Вавилонську вежу. Це зиккурат Етеменанкі ("Дім радощів землі до небес"), збудований за часів Навуходоносора II - Нововавилонське царство (605-562 рр). Це була грандіозна споруда, нижній квадрат - 91x91 м, висота першою ярусу 33 м, загальна висота - 90 м. Завершувався храмиком з синьої цегли з золотими рогами бика, що сяяли на сонці.

Ще Найбільш розвинутим різновидом мистецтва була скульптура, що знову відродила магічний образ звіра. Архетиповими для вавилонян були два зві­рі бик та лев. Адже ж і в молитовних гімнах двуріччя, лютість богів порів­нювалася з лютістю лева, а могутність — з могутністю бика.

Ми знайдемо ці теми скрізь: у надвишку арфи з зиккурата в Урі, у сосуді з зображенням биків І левів, у крилатих биках з палацу Саргона II, лев І на воротах богині Іштар.

Славнозвісний рельєф "Велике левине полювання" з яскравими фігурами пораненого лева та вмираючої левиці - шедеври світового рівня.

Малі пластичні форми менше збереглися, бо йшли війни Найчастіше знаходять невеличкі фігури з різних порід каменю - т зв адоранти - ті, що моляться Як І з палеолітичними Венерами, тут є символізація зображення и типологічні риси:схематичні фігури, тіла,обличчя-маска,величезні очі, Інкрустовані кольоровим камінням (мармурові статуетки з Тель-Асмара) Залишається канон рядкового зображення ("Шдандарг Із Ура" - III тис до н е )

Література як І в Єгипті складається з міфів, що їх розшифровують І досі Саме шумери започаткували в літературі епос міфологічного змісту, створивши першу героїчну поему "Епос про Гільгамеша" (а перші записи - аккадські — XIX-XVIII ст до н.е). Це спільний шумеро-аккадо-вавилонський епос - поема, записана на 12 табличках. Прообразом й героя - Гільгамеша (на 2/3 бог, на 1/3 людина) - був п'ятий правитель першої династії Урука, що був обожнений після смерті.

Головна Ідея поеми - Ідея вічної слави людини, яка прийшла на зміну міфу про безсмертя. Смерть - це зло, але вона не може перекреслити то­го, що створила людина І саме в цьому створеному людиною І виявляє­ться й безсмертя.