- •1. Культура та цивілізація.
- •2. Структура культури та її функції.
- •3. Культурологічні концепції Гегеля та о.Шпенглера.
- •5.Людина і культура у концепціях з.Фрейда, к.- г. Юнга. Й.Хейзингі.
- •6. Міф як перша історична форма культури. Система міфологічних вірувань.
- •7. Походження та періодизація первісного мистецтва.
- •8.Типологія розвитку первісної художньої культури
- •9. Етапи розвитку египетської культури. Писемність стародавніх єгиптян.
- •10. Вірування єгиптян і пантеон єгипетських богів
- •11. Художня культура стародавнього Єгипту та її зв’язок з заупокійним культом
- •12.Писемність і релігійні уявлення жителів Межиріччя.
- •13. Художня культура Месопотамії
- •14. Релігія і міфологія греків
- •15. Етапи розвитку художньої культури греків.
- •16. Еллінізація римської релігії
- •17.Культура Стародавнього Риму
- •18.Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії.
- •19.Особливості культури Стародавньої Індії
- •22.Трипільська культура
- •23. Скіфська культура та її пам'ятки
- •24. Культура грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я
- •25. Історія створення танаХу та „Старого заповіту”
- •26. Композиція та зміст Тори.
- •27. Закон у "Старому Заповіті" і в "Новому заповіті"
- •28.Склад "Нового Заповіту". Ідейний смисл чотирьох Євангелій.
- •29.Особливості середньовічної культури та менталітету.
- •30. Социальна діференціація художньої культури.
- •31.Наука і освіта в Західній Європі Середніх віків
- •32. Стильові ознаки готичного та романського стилів.
- •33. Музика та театр середніх віків.
- •34. Символіка візантійського хрестово-купольного храму.
- •35.Візантія та культура Київської Русі.
- •36. Язичництво дохристиянської Русі
- •37. Культура Київської Русі
- •38.Софія Київська - зразок візантійського хрестово-купольного храму.
- •39.Новгородська та московська школи давньоруського живопису
- •40.Типологічні риси Ренесансу.
- •41. Ренесансне та середньовічне у картині світу кантівської „Божественної комедії".
- •42.Образотворче мистецтво Проторенесансу та Раннього Відродження.
- •43. Художні досягнення Високого Ренесансу.
- •44. Північне Відродження: творчість Альбрехта Дюррера. І.Босха, п.Брейгеля. Я.Ван Ейка.
- •45. Культура Реформації
- •46. Європейське бароко XVII ст.
- •47. Класицизм як загальноєвропейський стиль мистецтва XVII - XVIII ст.
- •48.Основні напрями мистецтва XVIII ст.: класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм.
- •49. Загальні риси розвитку культури хіх ст.
- •50. Романтизм в європейському мистецтві XIX ст..
- •51. Реалізм в європейському мистецтві хіХст.
- •52. Художні відкриття імпресіонізму
- •53. Новації о. Пушкіна: нова літературна мова, новаторські жанрові форми, реалістична естетика.
- •54. Модернізм
- •55. Експресіонізм та фовізм.
- •56.Абстракціонізм: теорія кольору в.Кандинського та супрематизм к.Малевіча.
- •57. Художні принципи кубізму
- •58. Дадаїзм та сюрреалізм
- •59. Художні школи західного постмодернізму.
- •60.Історичні передумови виникнення української культури.
- •61. Культура України XIV - першої половини XVII ст.
- •62. Українська ікона 14-16 ст.
- •63.Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •64. Книгодрукування в Україні. Іван Федоров
- •65. Організація освіти у Запорізькій Січі.
- •66. Філософія українського барокко. Г.Сковорода
- •67. Архітектура українського бароко.
- •68. Література і театр українського бароко
- •69. Стильовий ренесансно-бароковий синтез в українській іконі (перша половина 18 ст.)
- •70.С.Гулаг-Артемовський в історії української музики
- •71. Українська культура XVIII - першої половини XIX ст.
- •72. Творчість т.Г.Шевченка-художника
- •73. Музична творчість м.В. Лисенка
- •74. Харків і Полтава як центри театрального життя України початку 19 ст.
- •75.Школа м. Бойчука в історії українського живопису
- •76. М. Хвильовий, як теоретик національно- культурного відродження.
- •77. Лесь Курбас - режисер-реформатор.
- •78. Діячі української культури в еміграції.
- •79. Сучасне українське декоративно-прикладне мистецтво: школи, жанри, майстри.
- •80. Основні тенденції розвитку сучасної української культури
10. Вірування єгиптян і пантеон єгипетських богів
Вірування єгиптян зумовлені навколишнім світом Перш за все, початком життя була вода у міфах про створення світу:геліопольському, мемфіському, гераклеопольському. Існувала тільки вода, первісний Океан, хаос, світ темряви. Коли піднялося сонце - Атум-Ра, воно витіснило густий морок Саме Сонце й створює себе, Інших богів, а потім уже людину. Сонце займає в пантеоні єгиптян головне місце, це творець, має багато Імен Ра - Атум - Хепрі – Атон, Хепрі — ранкове сонце, Ра - сонце полудня, Атум - вечірнє сонце
Атум-Ра
Шу Тефнут
(
повітря)
(волога)
Геба Нут
(бог землі) (богиня неба)
Ісіда + Осіріс Сет + Нефтіда
Еннеада богів(9 головних богів)
Крім цієї еннеади, в пантеон входили ще багато богів кожен ном, а їх було 42, мав свого бога, були богині, що уособлювали око Ра - це дочки Сонця. Сохмет - грізне око Ра (Богиня війни)Тефнут - улюблене око Ра; Хатор - сонячне око Ра (богиня любові, музики, розваг), богиня Істини- Маат, бог мистецтва – Птах.
У зображеннях богів виявляються тотемістичні риси, міфологія Єгипту мала зооморфний характер, тобто боги зображувалися напівлюдиною, напівтвариною або рослиною Можна виділити такі архетипові рослини, зображення яких дуже часто зустрічаються (це рослини, тварини, яких єгиптяни вважали священними предками) лотос - сакральна квітка (за легендою бог Ра народився з лотоса І освітив землю),дерево ішед.
Сакральні тварини, птахи сокіл, жук-скарабей, змій-урей Ра - зображувався як сокіл або з головою сокола
Хепрі (ранкове сонце) - з головою жука скарабея або з диском над головою із зображенням скарабея.
Анубіс - покровитель померлих з головою шакала
Хнум - - з головою барана
Дуже часто бог сонця Ра зображувався з сонячним диском над головою, обвитим змієм-уреєм. Цей урей (кобра) як знак Ра стане важливою частиною головного убору фараонів хустки клафта Урей - це третє око Ра - символ захисту вінценосної у бої; а Урей захищає й фараона.
11. Художня культура стародавнього Єгипту та її зв’язок з заупокійним культом
Художня культура Стародавнього Єгипту, як І культура взагалі, були обумовлені заупокійним культом І соціальним устроєм Давнього Єгипту. Все життя людини на Землі було лише короткою підготовкою до вічного життя, треба було підготуватися до нього збудувати дім, зберегти своє Ім'я (рен), душу (ба), тому і архітектура, і образотворче мистецтво, І правові норми, І матеріальна культура були підпорядковані цій Ідеї.
Єгипетська концепція космосу яскраво втілена в пам'ятниках архітектури. Подібно до того як змінювалося коло уявлень єгиптян про земне І небесне як єдину космічну орбіту, храми І гробниці не тільки системою ритуальних розписів, але й формою архітектури були пов'язані з осмисленням неба І землі, являючи собою модель однієї І другої сфер.
Дім для померлого — усипальниця - мав форму піраміди. За арабським прислів'ям "Все на землі боїться часу, але час боїться пірамід". Довгий час піраміди будували для себе лише фараони, які вважалися живими богами. Піраміда була символом зв'язку земного І небесного, фараона І бога. Ось чому вона мала І символічну форму - шлях до неба.
Найдавніша з пірамід - піраміда Джосера (XXVIII ст до н е - Стародавнє царство) мала вигляд "Сходів до неба" кожний поверх-сходина. Архітектором був Імхотеп. Висота піраміди дорівнювала 60 м. Всі наступні піраміди, а їх у Єгипті знаходиться близько 80, вже летіли прямо до неба, маючи за основу "золотий переріз" (основа - квадрат, а сторони сходяться в одній точці, як життя фокусується в обожуванні фараона). Піраміда - це гробниця, де поховальна камера - найменше, але ж найголовніше приміщення, до якого веде довгий коридор І яке засипане камінням звідси й форма піраміди.
В епоху Нового царства з'являється багато храмів на честь богів Найвідоміші - храми Амона-Ра в Луксорі та Карнаці (16-15 ст до н.е). Від Луксора до Карнака було прокладено алею сфінксів, довжиною 2 км. Головна архітектурна прикраса храмів - колони в Луксорі їх було 151, в Карнакському храмі – 270. Колони мали вигляд величезних рослин.
