7. Походження та періодизація первісного мистецтва.

Питання про походження мистецтва ще й досі вирішується неодно­значно Існує кілька концепцій

Перша, яку висловлювали Лукрецій, Кант, Даламбер, Поррингер, Сеченов — «імітаційна теорія», за якою мистецтво є виявом інстинкту Імітації, одним з природних Інстинктів людини, який І виявляється в риту­алі, Імітуючому дії людини чи тварини

Друга, запропонована Дарвіном, Вейнігером базується на ствердженні, що людина має "інстинкт прикрашення", який І народжує мистецтво (натільні прикраси, татуювання, прикрашені знаряддя праці І предмети побуту - вияв цьою Інстинкту)

Третя концепція, яка здається найбільш ґрунтовною, викладена у до­слідженні А.Д Столяра "Походження образотворчого мистецтва"

За А. Д. Столяром, у палеолітичної людини (доби верхньою палеолі­ту) виникають "надмірні емоції" збудження, хвилювання мисливців дося­гає апогею на момент знищення тварини, але це збудження не може обір­ватися в одну мить, воно продовжується ("надмірні емоції") й породжує комплекс нових дій первісної людини зі шкурою тварини.

Ми­стецтво палеоліту виникає на стадії верхнього або пізнього палеоліту.

І Пізній палеоліт 40-10 тис р до н е

II Мезоліт (середній кам'яний вік) - 10 - 6 тис р до н е

III Неоліт (новий кам'яний вік) - 6—2 тис р до н е

У свою чергу в верхньому палеоліті виділяють ще три періоди

1 Орін'якський - 40 - 35 тис р до н е

2 Солютре 35-25 тис р до н е

3 Мадлен -25-10 тис р до н е

Саме до мадленського періоду відносяться найзначніші явища первісного мистецтва.

Палеолітичне образотворче мистецтво представлене печерними розписами, що намагаються максимально реалістично зобразити тварину, та культовими скульптурами «палеолітичних венер», які були символами родючості, продовження життя.

В добу мезоліту ускладнюються сюжети, зображення, зявляються багатофігурні композиції, а саме зображення стає більш схематичним.

За доби неоліту перемагає схематизм, символізм зображення.

8.Типологія розвитку первісної художньої культури

Скрізь у місцях свого проживання люди прикрашали житло малюнками. Спочатку це були хвилясті лінії й відбитки рук, а зго­дом з'явилися зображення, що майстерно передавали зовнішній вигляд тварин, а подекуди й відтворювали динаміку їх рухів. Такі малюнки інколи нагадують жанрові сценки, тема яких — життя тва­рини або полювання на неї. Ці малюнки виконані або одним кольо­ром (монохромні), або кількома (поліхромні). Найбільш відомими місцями, де знайдено такі малюнки, є печера Ласко, Альтамирська та Капова печери.

Точність малюнку, намагання якомога ближче до оригіналу пе­редати вигляд і рухи тварин, відсутність будь-якої стилізації в таких роботах є не лише ознакою майстерності прадавніх майстрів. Вод­ночас це й свідчення недостатнього рівня розвитку абстрактної дум­ки первісної людини. Заслуговує на увагу той факт, що жодного разу серед майстерно зроблених малюнків тварин археологам не зустрі­чалися відповідні зображення людей. Самосвідомість, яка є ознакою високого рівня абстрактного мислення, не була притаманною первісній людині. Вона мислила досить прагматично й конкретно, зосе­реджуючи увагу лише на тому, що становило докорінні життєві Ін­тереси - на їжі.

Серед зображень на стінах печер палеолітична людина зали­шила малюнки коней, диких биків, носорога, бізона, лева, ведмедя, мамонта. Цих тварин вона малювала, адже полювала на них і вбача­ла в них основне джерело свого існування, а також остерігалася як потенційних ворогів. У багатьох випадках малюнки вкриті дірками й подряпинами від стріл чи списів, що підтверджує погляд на наскельний живопис, як на складову частину мисливських ритуалів ста­родавнього людства. Та й саме розташування печер, де зустрічаються розписи, як правило, свідчить, що вони не могли використовуватися як житло, а виконували функцію капищ: малюнки розміщено у важкодоступних місцях, де бракує свіжого повітря, куди непросто дістатися че­рез вузькі, довгі й заплутані ходи, складні підйоми. А.Д. Столяр виділяє дві головні теми первісного мистецтва: звір і людина. Схема розвитку мистецтва така:

туша

композиція з кісток звіра

натуральний макет

велика глиняна скульптура контурний малюнок

барельєф детальне поліхромне зображення

Це шлях від предмета спочатку до його імітації в натуральних розмірах (натуральний макет, великі скульптури чи наскельне зображення), а потім до образу (барельєф, де зображення сплющується, зменшується, або контурний малюнок, живописне зображення, де використовуються об’єм, лінії, колір). Це шлях від конкретного до абстрактного образного мислення. Давайте проілюструємо цю схему за допомогою пам’яток первісної культури.

Туша, натуральний макет у “ведмежій печері” Драхенлох в Альпах (глиняна болванка, покрита шкірою звіра, найпростіший макет, подібний до ведмедя, де поєднуються вже натуральні й штучні засоби його зображення).