
- •1. Культура та цивілізація.
- •2. Структура культури та її функції.
- •3. Культурологічні концепції Гегеля та о.Шпенглера.
- •5.Людина і культура у концепціях з.Фрейда, к.- г. Юнга. Й.Хейзингі.
- •6. Міф як перша історична форма культури. Система міфологічних вірувань.
- •7. Походження та періодизація первісного мистецтва.
- •8.Типологія розвитку первісної художньої культури
- •9. Етапи розвитку египетської культури. Писемність стародавніх єгиптян.
- •10. Вірування єгиптян і пантеон єгипетських богів
- •11. Художня культура стародавнього Єгипту та її зв’язок з заупокійним культом
- •12.Писемність і релігійні уявлення жителів Межиріччя.
- •13. Художня культура Месопотамії
- •14. Релігія і міфологія греків
- •15. Етапи розвитку художньої культури греків.
- •16. Еллінізація римської релігії
- •17.Культура Стародавнього Риму
- •18.Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії.
- •19.Особливості культури Стародавньої Індії
- •22.Трипільська культура
- •23. Скіфська культура та її пам'ятки
- •24. Культура грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я
- •25. Історія створення танаХу та „Старого заповіту”
- •26. Композиція та зміст Тори.
- •27. Закон у "Старому Заповіті" і в "Новому заповіті"
- •28.Склад "Нового Заповіту". Ідейний смисл чотирьох Євангелій.
- •29.Особливості середньовічної культури та менталітету.
- •30. Социальна діференціація художньої культури.
- •31.Наука і освіта в Західній Європі Середніх віків
- •32. Стильові ознаки готичного та романського стилів.
- •33. Музика та театр середніх віків.
- •34. Символіка візантійського хрестово-купольного храму.
- •35.Візантія та культура Київської Русі.
- •36. Язичництво дохристиянської Русі
- •37. Культура Київської Русі
- •38.Софія Київська - зразок візантійського хрестово-купольного храму.
- •39.Новгородська та московська школи давньоруського живопису
- •40.Типологічні риси Ренесансу.
- •41. Ренесансне та середньовічне у картині світу кантівської „Божественної комедії".
- •42.Образотворче мистецтво Проторенесансу та Раннього Відродження.
- •43. Художні досягнення Високого Ренесансу.
- •44. Північне Відродження: творчість Альбрехта Дюррера. І.Босха, п.Брейгеля. Я.Ван Ейка.
- •45. Культура Реформації
- •46. Європейське бароко XVII ст.
- •47. Класицизм як загальноєвропейський стиль мистецтва XVII - XVIII ст.
- •48.Основні напрями мистецтва XVIII ст.: класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм.
- •49. Загальні риси розвитку культури хіх ст.
- •50. Романтизм в європейському мистецтві XIX ст..
- •51. Реалізм в європейському мистецтві хіХст.
- •52. Художні відкриття імпресіонізму
- •53. Новації о. Пушкіна: нова літературна мова, новаторські жанрові форми, реалістична естетика.
- •54. Модернізм
- •55. Експресіонізм та фовізм.
- •56.Абстракціонізм: теорія кольору в.Кандинського та супрематизм к.Малевіча.
- •57. Художні принципи кубізму
- •58. Дадаїзм та сюрреалізм
- •59. Художні школи західного постмодернізму.
- •60.Історичні передумови виникнення української культури.
- •61. Культура України XIV - першої половини XVII ст.
- •62. Українська ікона 14-16 ст.
- •63.Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •64. Книгодрукування в Україні. Іван Федоров
- •65. Організація освіти у Запорізькій Січі.
- •66. Філософія українського барокко. Г.Сковорода
- •67. Архітектура українського бароко.
- •68. Література і театр українського бароко
- •69. Стильовий ренесансно-бароковий синтез в українській іконі (перша половина 18 ст.)
- •70.С.Гулаг-Артемовський в історії української музики
- •71. Українська культура XVIII - першої половини XIX ст.
- •72. Творчість т.Г.Шевченка-художника
- •73. Музична творчість м.В. Лисенка
- •74. Харків і Полтава як центри театрального життя України початку 19 ст.
- •75.Школа м. Бойчука в історії українського живопису
- •76. М. Хвильовий, як теоретик національно- культурного відродження.
- •77. Лесь Курбас - режисер-реформатор.
- •78. Діячі української культури в еміграції.
- •79. Сучасне українське декоративно-прикладне мистецтво: школи, жанри, майстри.
- •80. Основні тенденції розвитку сучасної української культури
29.Особливості середньовічної культури та менталітету.
Західноєвропейський культурний тип був частиною загальносвітового культурного процесу і в той же час володів великою самобутністю і глибоким духовним єдністю.
Термін "середні віки" з'явився в XV ст. в середовищі італійських гуманістів, которие так називали епоху, що відокремлює їх час від класичної старовини. Згодом "середніми століттями" став позначатися період від загибелі Західної Римської імперії до епохи Відродження.
Епоху середньовіччя зазвичай ділять на три періоди, відповідні основним стадій розвитку феодалізму - становлення, розквіту і занепаду. Як правило, раннє середньовіччя датують V-X ст., Зрілий феодалізм кінцем X-XV ст., А пізнє середньовіччя - XVI - першою половиною XVII ст.
Середньовічна культура повністю висловила і зберегла дух своєї епохи, її світосприйняття і світовідчуття. Саме тоді були закладені основи соціально-культурної спільності Європи; на історичну арену вийшли нові народи, з'явилися нові держави; склалися сучасні європейські мови; розширилися і зміцнилися зв'язки Європи з сусідніми континентами. У середні століття виникло більшість сучасних держав, націй і національностей, з'явилися перші парламенти та конституції, були винайдені годинник і ножиці, книгодрукування і вогнепальну зброю, зроблені видатні географічні відкриття і технічні винаходи. Якщо антична епоха не зуміла скористатися цілою низкою технічних і наукових відкриттів і гіпотез (через наявність дешевого рабської праці, що робив непотрібним застосування машин і механізмів), то середньовіччі почалося з розповсюдження водяних коліс і вітряних млинів.
Як культура феодальної епохи, вона володіла рядом істотних характеристик, що відрізняють її від культур інших епох. Такі символізм і аллегоризмом, тяга до узагальненості, універсалізму і в той же час до відомої конкретизації, анонімність більшості творів мистецтва, традиційність.
Середньовічну культуру відрізняла глибока контрастність, яка проступала в її історії, світогляді, мистецтві. Контрастність середньовічної культури виразно проявилася, наприклад, відносно цієї епохи до людини: він мислився, з одного боку, як вінець творіння, а з іншого - вважався нікчемним "рабом божим".
Виключне місце в західноєвропейській культурі середньовічної належало образотворчого мистецтва й архітектури. У суспільстві, де церква займала панівне становище, де освіта була її монополією, а грамотність - долею небагатьох, де мовою науки, вченості і богослужіння була латинь, малозрозуміла безграмотного більшості, мистецтво та архітектура виконували роль "проповіді в камені" і були найбільш дієві засоби спілкування.
Кожна історична епоха має своє, притаманне їй світовідчуття, свої уявлення про природу і суспільство, часі і просторі, порядку світобудови, стосунки людей у суспільстві і т. д. У класових суспільствах на перелічені та інші уявлення були відмінними у представників різних соціальних груп, класів і станів, але все ж таки вони були типовими, показовими для даного історичного проміжку часу.
В основі середньовічного світогляду й міропредставленія лежала особлива система цінностей, створена християнством.
Світогляд середніх століть було теологічним, а ціннісна шкала визначалася релігією. Сама середньовічна епоха була сформована християнським спадщиною.