12. Емоції

Генетично запрограмована цілеспрямована активність у людини, як І у тварин з високорозвинутою нервовою системою, спрямовується двома механізмами, а саме: мотивацією та емоцією.

12.1. Значення мотивацій

Мотивація (англ. тоііуаїіоп, від тоііуе - спонукання) - де фізіологічний став, який виникає в разі необхідності задовольнити ту чи іншу потребу організму. Суб'єктивно він проявляється відчуттями, оскільки зрозуміти потребу можливо тільки через власні відчуття (голод, спрагу тощо). Об'єктивнними показниками мотивацій є зміни електричної активності мозку, а також стану внутрішнього середовиїца (зміна вмісту цукру, осмотичного тиску, статевих гормонів тощо).

Мотивації - це особливий комплекс збуджень, які спонукають людину або тварину до пошуку специфічних агентів зовнішнього середовища, що можуть задовольнити існуючу потребу.

У механізмах мотивацій виділяють дві фази.

1. Фазу детещії специфічного стану, що відбиває певний дефіцит внутрішнього середовища.

2. Фазу запуску тареалізації специфічної цілеспрямованої поведінки по відношенню до тих зовнішніх об'єктів, які здатні задовольнити потребу. Перша фаза викликає другу.

Механізми мотивацій пов 'язані з ядрми гіпоталамусу, функція якого зна­ходиться під контролем мигдалин. Останні, як вважає П.В.Симонов, визна­чають домінуючу потребу, яку належить задовольнити перш за все.

Механізм модуляції відчуттів можна уявити таким чином. У мозку зав­жди зберігаються сліди подразнень у вигляді певних енграм параметрів гомеостазу, нормального фізіологічного стану й структурної організації будь-якого утворення організму. Коли параметри знаходяться в межах фізіологічної норми, виникає відчуття задоволення, яке зветься ге°Онісптчним станом (гр. Ьесіопе - приємне самопочуття, насолода). ІІЩавлов звернув увагу на приємне відчуття здорового тіла й позначив його терміном «м'язова радість». При відхиленні параметрів гомеостазу ™° При порушенні ультраструктур клітин виникає неприємне самовідчуття ~~ Відхилення від гедоністичного стану. Саме ці неприємні відчуття склада-

ють початковий етап мотивації - актуалізацію потреб. Вони є безпосереднім фізіологічним механізмом, що запускає енграми рухових структур, здатних усунути порушення гомеостазу.

Мотивації пов'язані також із виділенням неЙропептидів, насамперел ендорфінів й енкефалінїв.

Мотивації можуть бути як усвідомленими, так і неусвідомлєними. Неусвїдомлені мотиви звуться спонуканнями або потягами. Вони відбивають внутрішні зміни організму, пов'язані з біологічними потребами (голод, спрага, статевий потяг тощо). Складні форми мотивації людини, як і проявляються на усвідомленому рівні, є інтересами.

Фізіологічний механізм мотивацій базується на унікальній властивості нейронів лімбічної системи модулювати відчуття у відповідь на аферентні імпульси певної модальності. Для біологічних мотивацій такою модальністю є подразнення хеморецепторів. Для соціальних мотивацій людини, що пов'язані з її особистими потребами, відповідна імпульсація надходить від специфічних ділянок кори великих півкуль.

Одночасно з появою потреби виникає особливий стан, який зветься емоціями.