6. Види юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність —це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення. Залежно від характеру вчиненого правопорушення розрізняють дисциплінарну, адміністративне, матеріальну, цивiльно-правову та карну відповідальність. Кожен з перерахованих вище видів юридичної відповідальності відрізняють свої специфічні риси, обумовлені тим чи іншим галузевим методом правового регулювання, характерні свої заходи стягнення і особливий порядок їх застосування. Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на винну особу дисциплінарного стягнення владою керівника організації за порушення трудової або іншої дисципліни. Основними дисциплінарними заходами є зауваження, догана, звільнення з роботи; в умовах збройних сил - призначення поза чергою в наряд по службі, зниження у військовому званні або на посаді. Адміністративна відповідальність виражається в застосуванні судами, а також органами виконавчої влади та уповноваженими посадовими особами заходів адміністративного впливу до осіб, винних у вчиненні адміністративних правопорушень. До числа адміністративних покарань відносяться попередження, штраф адміністративний, адміністративний арешт, позбавлення спеціального права, наданого фізичній особі, дискваліфікація і т. д. Матеріальна відповідальність - відповідальність сторін трудового договору за шкоду, заподіяну іншій стороні цього договору в результаті винного, протиправної поведінки. Матеріальна відповідальність завжди носить майновий характер і полягає у відшкодуванні майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій в процесі виконання особою своїх юридичних обовязків, покладених на нього для виконання трудової або службової діяльності. Цивільно-правова відповідальність виникає за порушення майнових і особистих немайнових прав громадян і організацій, невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором цивільно-правового характеру. Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні заподіяної шкоди у формах, передбачених санкціями цивільного праваа. Кримінальна відповідальність - державно-примусовий вплив, передбачене кримінально-правовою нормою і застосовується до особи, яка вчинила злочин, обвинувальним вироком суду. Кримінальна відповідальність - найбільш суворий вид юридичної відповідальності; застосовується тільки судом до особи, винної у вчиненні злочину, полягає в застосуванні до злочинця заходів кримінального покарання - найсуворіших заходів державного примусу, тягне за собою найбільш серйозні правообмежень. До числа кримінальних покарань належать штраф, виправні роботи, обовязкові роботи, обмеження волі, позбавлення волі, конфіскація майна та ін Юридична відповідальність в сучасному суспільстві спрямована на охорону правопорядку, виховання громадян в дусі поваги і дотримання законів, розуміння ними необхідності правомірної поведінки.

8. Загальні засади конституційного ладу України

Конституційний лад України — це закріплена в Конституції форма організації держави і система суспільних відносин, яка охоплює багатогранні аспекти її соціально-економічного, духовного, політичного розвитку. Важливе значення в плані конституційного закріплення має положення про те, що Україна є демократичною, правовою і соціальною державою з республіканською формою правління. Конституційний лад України базується на таких принципах: народовладдя. У Конституції України зафіксовано, що вся влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого; розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову.   Законодавча влада в Україні належить Верховній Раді України, яка має право видавати закони і виступати як представник народного суверенітету. Виконавча влада підзвітна, підконтрольна і відповідальна перед представницькою владою. Вищим органом виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України. Судова влада здійснюється незалежними від інших органів влади судами. Суди у своїй діяльності керуються тільки законами України і здійснюють правосуддя з метою захисту законних прав і інтересів від будь-яких порушень; державний суверенітет України являє собою верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в державі в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах; верховенство права конституційно закріплено. На ньому ґрунтується і сама Конституція. Конституція має найвищу юридичну силу. Її норми — прямої дії і суб’єкти суспільних відносин зобов’язані безумовно виконувати відповідні конституційні положення. Закони та інші правові акти не повинні суперечити Конституції та конституційним законам України; пріоритет прав людини. У Конституції України закріплено правовий статус людини і громадянина, пріоритет особи в її відносинах з державою. Причому Основний Закон не тільки фіксує права і свободи громадян, питання забезпечення їх соціальної захищеності та особистої безпеки, а й гарантує їм громадянські, політичні, соціальні права і свободи, належні умови існування; України. Невід’ємним елементом суверенної держави є державні символи. Державні символи — це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які відображають її суверенітет, а в деяких випадках сповнені й певного історичного або ідеологічного змісту. Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького. Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом. Столиця України — місто Київ, який є адміністративно-політичним центром та місцем перебування вищих органів державної влади України.