1.2.3. Надзвичайні ситуації при виробничих аваріях та катастрофах

На ряді виробництв у силу різних обставин виникають виробничі аварії та катастрофи, інколи доволі значні. У 1996 році в Запоріжжі на заводі феросплавів розірвався продуктопровід, внаслідок чого 18 робітників отруїлися хлором. Але найбільш грандіозною, без сумніву, є катастрофа на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року.

Причини виникнення аварій і катастроф різноманітні, але основними з них є помилки проектувальників й експлуатаційників, порушення вимог техніки безпеки, недбале ставлення керівників підприємств та працівників до таких вимог; частину з цих причин становлять стихійні лиха. Інколи виробничі аварії та катастрофи виникають через недостатнє знання законів дії та природи процесів, які протікають при експлуатації обладнання та механізмів, їх збереження й використання. Так, наприклад, досі неясна причина вибухів, які іноді виникають при тривалому зберіганні сипучих продуктів - борошна, цукру тощо.

Характер виробничих аварій та катастроф неоднаковий, різними є й способи ведення рятівних та відновлювальних робіт. Але при всій різниці способів, які використовуються, можна дати й загальні рекомендації відносно проведення робіт. Їх треба розпочинати без затримки, вести безперервно, зосереджуючи основні зусилля на врятуванні людей і локалізації аварій. При веденні рятівних робіт слід ретельно додержуватися техніки безпеки з урахуванням характеру аварій. Крім того, велику увагу керівники робіт повинні приділяти чіткій взаємодії формувань різних спеціальностей та інших сил, які притягуються для ведення робіт.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнувань будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - великомасштабна аварія чи подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

На основі аналізу цілої низки виробничих аварій та катастроф установлено найбільш поширені причини їх виникнення. Основними з них є:

• порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання й техніки безпеки;

• дефекти й похибки, які були припущені при проектуванні, будівництві й монтуванні систем та обладнання;

• аварії як наслідок стихійних лих;

• аварії, які виникли внаслідок аварій на газових, енергетичних та комунальних мережах і сусідніх підприємствах.

Залежно від характеру виробничої діяльності найбільш типовими аваріями є:

• аварії та катастрофи, які пов’язані з виникненням вибухів, пожеж та їх наслідками;

• аварії на хімічно небезпечних об’єктах з викидами в навколишнє середовище сильнодіючих отруйних речовин;

• аварії та катастрофи на радіаційно-небезпечних об’єктах;

• аварії на транспорті.

Особливу небезпеку з точки зору частоти виникнення, можливих втрат та одержаних збитків являють собою вибухи, які можуть призвести до людських жертв, руйнування виробничих споруд, порушення виробничої діяльності важливих об’єктів на довгий час.

Вибухи в житлових помешканнях, як правило, ведуть до групового ушкодження людей і різних за ступенем важкості руйнувань. Часто вторинним вражаючим фактором після вибухів можуть стати пожежі, а при вибухах на об’єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини, забруднення місцевості.

Вибух - це виділення великої кількості енергії в обмеженому просторі за короткий проміжок часу. Таке вивільнення призводить до створення сильно нагрітого газу - плазми - з дуже великим тиском. За рахунок швидкого розширення цієї зони тиску народжується область стисненого повітря, яка (область) розповсюджується від центру вибуху із надзвуковою швидкістю. Ця зона стиснення повітря із зоною розрядження, що примикає до неї зветься ударною хвилею. Вона чинить руйнівну дію на об’єкти, що знаходяться на шляху її розповсюдження.

Найчастіше вибухи відбуваються на вибухонебезпечних об’єктах, тобто на об’єктах, де використовуються, зберігаються, виробляються або транспортуються речовини, які призначені для створення вибухів чи набувають здатності за визначених умов вибухати. До останніх належать, передусім, газоповітряні суміші, тобто суміші повітря з вуглецево-водневими газами - метаном, пропаном, бутаном, етиленом, пропіленом, бутиленом тощо, суміші повітря з парами бензину, з борошном на борошномельних підприємствах, з цукровою пудрою на цукрових заводах, з пилом на зернових елеваторах тощо.

Масштаби пожеж та їхня уражаюча дія на промислові об’єкти, житлові квартали, окремі будівлі й споруди великою мірою визначаються вогнетривкістю цих будівель та споруд, пожежо небезпечністю виробництва, щільністю забудови, метеорологічними умовами, станом систем та засобів, які використовуються для гасіння пожеж тощо.