- •1. Галузі права в системі права України.
- •2. Джерела ( форми) права: поняття та види.
- •Поняття та види правопорушень.
- •Склад правопорушення та його ознаки.
- •5. Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •6. Види юридичної відповідальності.
- •7. Поняття та загальна характеристика Конституції України.
- •8. Загальні засади конституційного ладу України.
- •9. Конституційні права і свободи людини і громадянина.
- •10. Конституційні обов*язки людини і громадянина.
- •11. Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •12. Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •13. Форми безпосередньої демократії.
- •14. Референдум: поняття та види.
- •15. Система державних органів України.
- •16. Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •17. Повноваження Верховної Ради України. До повноважень Верховної Ради України належить:
- •18. Конституційний статус Президента України.
- •19. Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
- •До складу Кабінету Міністрів України входять прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри.
- •20. Повноваження Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України:
- •21. Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •22. Судова система України.
- •23. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •24. Суди загальної юрисдикції.
- •25. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.
- •Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
- •26. Поняття та види органів виконавчої влади України.
- •27. Загальні засади державної служби в Україні.
- •28. Правовий статус державного службовця.
- •29. Права державних службовців.
- •30. Обов*язки державних службовців.
- •31. Відповідальність державних службовців.
- •32. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення.
- •33. Права особи, затриманої працівниками міліції.
- •34. Склад адміністративного правопорушення.
- •35. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •36. Адміністративне стягнення: поняття та види.,
- •37. Поняття, види та методи фінансового контролю.
- •38. Система органів фінансового контролю.
- •39. Бюджетна система України.
- •40. Правове регулювання бюджетного процесу в Україні.
- •Галузі права в системі права України.
13. Форми безпосередньої демократії.
Конституції України визначає дві форми народовладдя - безпосередня (пряма) і представницька демократія. Безпосередня демократія пов'язана з прямим волевиявленням народу України, територіальної громади чи іншої визначеної законом спільноти громадян України, яке здійснюється у визначених Конституцією та законами України формах.
Форми безпосередньої демократії'— це способи і засоби безпосереднього здійснення влади народом або його частиною (територіальною громадою, населенням адміністративно-територіальної одиниці), які унеможливлюють передання владних повноважень будь-яким органам чи особам. Згідно зі ст. 69 Конституції України основними формами народного волевиявлення є вибори та референдум.
Вибори в конституційному праві - це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їхньої посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандата, мають право балотуватися два та більше кандидатів.
Референдум - важлива форма безпосередньої демократії, що полягає в голосуванні виборців (певної, визначеної законом групи виборців), шляхом якого приймаються рішення з будь-яких питань державного або самоврядного характеру, за винятком тих, котрі згідно з законом не можуть бути винесені на референдум. Ці рішення - обов'язкові до виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких вони мають імперативний характер.
14. Референдум: поняття та види.
Референдум це - форма безпосередньої демократії в процесі якої шляхом голосування народ (загальнодержавний референдум) або певна його частина (місцевий референдум) вирішує найважливіші питання державного та суспільного життя. За юридичною силою прийнятого рішення референдуми поділяються на консультативні (проводиться з’ясування позиції виборців) та імперативні (мають обов’язковий і остаточний характер для державних органів і посадових осіб). За територією проведення вони можуть бути всеукраїнські, референдуми Республіки Крим та місцеві (в межах адміністративно-територіальних одиниць). За способом проведення бувають обов’язкові (з питань, які можуть бути вирішені виключно референдумом) та факультативні (з питань, які можуть бути вирішені й іншими шляхами).
Питання, що виносяться на всеукраїнський референдум:
Затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;
Прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;
Прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів (територія, державний лад тощо).
Винятково всеукраїнським референдумом вирішуються питання:
Про реалізацію права народу України на самовизначення та входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід із них;
Про зміну території України.
На референдум не виносяться питання:
віднесені законодавством України до компетенції органів суду і прокуратури;
податків та бюджету;
амністії та помилування;
про вжиття органами державної влади України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян;
пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної ради України, президента України та Кабінету Міністрів України.
ВРУ призначає всеукраїнський референдум за вимогою:
народних депутатів ( не менше половини конституційного складу)
президента України
народу ( за вимогою не менш як 3 млн. громадян України, які мають право брати участь у референдумі, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано у не менш як 2/3 областей та не менш як по 100 тис. підписів кожній області.
Місцевий референдум призначається місцевою радою не менш як половиною депутатів або громадянами, які проживають на відповідній території, - не менше 1/10 жителів, котрі мають право брати участь у референдумі.
