- •1. Галузі права в системі права України.
- •2. Джерела ( форми) права: поняття та види.
- •Поняття та види правопорушень.
- •Склад правопорушення та його ознаки.
- •5. Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •6. Види юридичної відповідальності.
- •7. Поняття та загальна характеристика Конституції України.
- •8. Загальні засади конституційного ладу України.
- •9. Конституційні права і свободи людини і громадянина.
- •10. Конституційні обов*язки людини і громадянина.
- •11. Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •12. Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •13. Форми безпосередньої демократії.
- •14. Референдум: поняття та види.
- •15. Система державних органів України.
- •16. Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •17. Повноваження Верховної Ради України. До повноважень Верховної Ради України належить:
- •18. Конституційний статус Президента України.
- •19. Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
- •До складу Кабінету Міністрів України входять прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри.
- •20. Повноваження Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України:
- •21. Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •22. Судова система України.
- •23. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •24. Суди загальної юрисдикції.
- •25. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.
- •Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
- •26. Поняття та види органів виконавчої влади України.
- •27. Загальні засади державної служби в Україні.
- •28. Правовий статус державного службовця.
- •29. Права державних службовців.
- •30. Обов*язки державних службовців.
- •31. Відповідальність державних службовців.
- •32. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення.
- •33. Права особи, затриманої працівниками міліції.
- •34. Склад адміністративного правопорушення.
- •35. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •36. Адміністративне стягнення: поняття та види.,
- •37. Поняття, види та методи фінансового контролю.
- •38. Система органів фінансового контролю.
- •39. Бюджетна система України.
- •40. Правове регулювання бюджетного процесу в Україні.
- •Галузі права в системі права України.
32. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність настає лише в тому разі, коли правопорушення за своїм характером не тягне за собою згідно з чинним законодавством кримінальної відповідальності. Отож, адміністративне правопорушення має притаманні тільки йому юридичні ознаки. До них необхідно віднести:
суспільну небезпеку,
протиправність,
винність
- покарання. Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого адміністративним законодавством. По-перше, це вольовий акт поведінки певної особи; по-друге, воно має два аспекти поведінки: дію чи бездію. Дія - це активне невиконання законних вимог, а також порушення встановленої нормами права заборони (наприклад, порушення правил полювання, користування без дозволу радіопередавачем тощо). Бездія - пасивне невиконання передбачених законодавчими й нормативними актами обов'язків (скажімо, порушення порядку реєстрації чи виписки іноземних громадян і осіб без громадянства та оформлення для них документів). Важливою ознакою адміністративного правопорушення є наявність суспільної небезпеки. За своєю природою таке діяння є антигромадським і завдає шкоди інтересам громадян, суспільства, держави. Слід зазначити, що адміністративне законодавство конкретно не передбачає у свої нормах цієї ознаки як універсальної властивості. Водночас, адміністративні правопорушення посягають на конкретні відносини і завдають шкоди правопорядкові, а до осіб, які їх скоїли, вживаються заходи державного впливу. Особливістю розмежування суспільної небезпеки є той критерій, за яким адміністративне правопорушення є на ступінь нижчим, аніж скоєння злочину. Адміністративне правопорушення завжди є протиправним, тобто ця дія чи бездіяльність чітко заборонена відповідною нормою адміністративного законодавства. Доцільно зазначити, що правові норми, за порушення яких настає адміністративна відповідальність, урегульовані не тільки нормами адміністративного права, а й іншими галузями права, а саме: цивільного, трудового, земельного тощо (порушення правил охорони праці - трудове право; агрохімічних норм - земельне право). Діяння, яке не є протиправним, не може утворювати адміністративного правопорушення і відповідно тягти за собою адміністративну відповідальність. Наступною ознакою є вина, тобто психічне ставлення особи до своєї поведінки та її наслідків. Вина виступає у двох формах; у вигляді умисної та необережної. Ступінь вини береться до уваги за накладання стягнення, звільнення від адміністративної відповідальності. Відсутність вини виключає визнання діяння як адміністративного порушення. Важливою юридичною ознакою адміністративного правопорушення є те, що за його скоєння настає тільки адміністративна відповідальність. Тобто, якщо за порушення норм загальнообов'язкового характеру, що діють в управлінні та інших сферах, адміністративної відповідальності не передбачено, то воно не визнається адміністративним правопорушенням.