7. Порядок надання контейнерів вантажовідправникам при змішаних залізнично-водних сполученнях.

Керуючись термінами доставки контейнерів від складу відправника до порту навантаження транспортні організації повинні надати необхідну кількість контейнерів а також доставити їх в порти до часу відправлення який вказується постачальником в заявці.

8. Переваги застосування поромних переправ.

1.Прискорення обробки суден

2.Скорочення часу простою

3.Зниження собівартості обробки вантажів

4.більш повне збереження якості і цілісності вантажів

5.Скорочення витрат на спорудження складських комплексів

6.Скорочення трудозатратна перевантажувальні процеси

7.Збільшення пропускної здатності причалів

8.Прискорення доставки вантажів.

9. Визначення необхідної кількості поромів:

Необхідка кількість суден поромів можна визначити за формулою:

Q – об’єм перевезень в одному напрямку за певний експлуатаційний період

P – середнє завантаження 1 залізничного вагона або 1 одиніці вантажного транспорту

n – кількість залізничних вагонів (автотранспорту) яка приймається на пором за 1 рейс

T – експлуатаційний період

t – час одного рейсооберта

K – коефіцієнт який враховує втрати з матеріальних причин

10. Визначення пропускної спроможності поромних причалів

Пропускна спроможність поромних переправ визначається в поромоциклах які можуть бути здійснені за період навігації. Середня пропускна спроможність причалу визначається за формулою:

Т_к – календарний період

К_п – коефіцієнт який враховує втрати календарного часу на ТО і сервіс

t_ст – час зайнятості причалу (швартування,розкріплення вагонів,подача і прибирання вагонів з порту,кріплення вагонів ,відшвартовка-5 годин)

t_пр – коефіцієнт який враховує виконання профілактичних заходів на поромних спорудах в портах

11. Питання, які розв'язуються при організації роботи за єдиним технологічним.

Єдиний технологічний процес включає в себе: 1.Характеристика залізничних станцій,перевантажувальних пунктів і автотранспорту; 2.Визначається можливість змінності роботи залізничного транспорту,автотранспорту і перевантажувальних механізмів; 3.Визначається порядок ввезення і вивезення вантажів з вантажного двору і визначається структура вантажообігу пункту взаємодії; 4.Визначається навантажувально-розвантажувальна продуктивність механізмів при роботі з залізничним і автотранспортом. По обєктах автотранспорту враховується кількість автомобільного транспорту,їх вантажопідйомність,тип,марка,а також робиться свого роду розкладка по родах і видах вантажів.

1. Обробка вантажів за прямим варіантом.

Організація роботи за прямим варіантом можна здійснити трьома способами:

• Без затримки рухомого складу

• З частковою затримкою одного виду транспорту

• З частковою затримкою обох видів транспорту

При прямому виді організації робіт робота пункту взаємодії базується на строгому узгодженні графіків і розкладів прибуття і-того та j-того видів транспорту без запізнень і затримок.

Практика показує що здійснити роботу при повному узгодженні графіків прибуття з високою точністю коли практично неможливо. Тому зважаючи на це в пунктах перевантаження використовуються різні способи погашення нерівномірності надходження ТЗ і накопичення вантажів у кількості яка необхідна для компенсації перебоїв в поставці транспорту.

Економічна ефективність застосування прямого варіанту залежить від видів транспорт, ритмічності їх роботи, графіків надходження вантажів і величини вантажообігу в пункті перевантаження. При залізнично-морських перевезеннях прямий варіант здійснюється шляхом вирішення в морському поту обмінного парку вагонів, які використовуються за прямим варіантом. При залізнично-автомобільних перевезеннях враховується ритмічність надходження автотранспорту і продуктивність перевантажувальних механізмів. Рівень використання прямого варіанту обробки вантажів визначається коефіцієнтом перевантаження: , В_о-кількість тонно-операцій які використовуються з вантажами в пункті взаємодії за певний період; Р_пер-загальна кількість тон вантажу яка поступає за цей термін в пункт перевантаження.

Коефіцієнт перевантаження визначається як по видах вантажу і загальний по пункту перевантаження. Його величина коливається від 1 до 2. При величині коефіцієнта перевантаження 2 повністю відсутній прямий варіант перевантаження. При внутрішньо складських перевантаженнях коефіцієнт перевантаження може бути дещо більший 2.