Тема 8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
Велика кількість розрахункових операцій, які здійснює населення через банківські установи чи торгівельну мережу в готівковій формі за надані послуги, куплений товар тощо, може виконуватись в безготівковій формі з допомогою електронних грошей. Еквівалентом грошей в електронному вигляді сьогодні є пластикові платіжні картки, які дозволяють легко та зручно проводити розрахунки в магазинах, супермаркетах, аптеках, комунальних службах. Звичайно, що за такою формою розрахунків є вигода клієнту - це сервіс та певний захист своїх грошей чи заощаджень, банкові та державі. За наданим клієнту сервісом стоїть ціла платіжна система, що дозволяє проводити розрахунки в реальному часі та в якій задіяний цілісний комплекс програмно-апаратних засобів всієї банківської системи України. Саме в даній темі розглядаються загальні питання фукціонального призначення, технології функціонування та побудови систем масових електронних платежів населення.
8.1. Еволюція становлення та розвитку пластикових карток як інструменту безготівкових розрахунків
Ідею кредитної картки першим висунув Едуард Белламі (Edward Bellamy) у книзі "Погляд у минуле: 2000-1887" (Looking Backwards: 2000-1887). Вперше прообраз пластикових карток з'явився в США, традиційній країні споживчого кредиту. Ще в 1914 році, з метою залучення постійного та багатого клієнта, великі універмаги стали видавати клієнтурі так звані кредитні картки. На початку 1920-х років нафтові компанії стали випускати "картки чемності" (courtesy cards), за допомогою яких водії могли здійснювати покупки на будь-якій бензоколонці. У 1928 році прообразом пластикових карток став металевий ярлик - Charga-Plates, на якому було видавлене ім'я й адреса клієнта.
З 1936 року ряд американських підприємств об'єднались з метою кредитування спільних клієнтів. Так зростаюча індустрія авіаперевезень, очолювана American Airlines, запропонувала власну кредитну схему, що одержала назву Universal Air Travel Plan (UATP). Спочатку випускалася купонна книжка проти депозиту клієнта, а потім кредитний план розвинувся в операцію, подібну до операції за кредитною карткою.
Ряд великих американських банків, оцінивши успіх першовідкривачів, випустили свої кредитні картки, скористатися якими можна було для розрахунків за послуги чи товар.
Так, почали утворюватися платіжні системи: банк випускав картку i відкривав рахунок клієнту; на території країни і за рубежем створювалася ціла мережа магазинів, барів, ресторанів, готелів і • т.д., де приймали до оплати картки, випущені банком-емітентом; створювався центр, що займався обслуговуванням (процесінгом) пластикових карток.
Першопрохідниками в освоєнні ринку пластикових грошей були відомі нині усьому світу Bank ofAmerica, Master Card, American Express, Visa International.
У наступні 30 років великі компанії запропонували такі нововведення, як мінімальна місячна плата, плата за фінансові послуги, 30-денний період відстрочки за платежами - і все заради максимального доходу від операцій за картками. Жорстка конкуренція змусила компанії піти на значні витрати і почати емісію кредитних карток.
Ера сучасної універсальної кредитної картки почалася в 1949 р. з утворення Diners Club (Обідній клуб). Постійні відвідувачі ресторанів, що мають гарну репутацію, могли одержати картку "DC" і пред'являти її в багатьох ресторанах Нью-Йорка замість готівки. Ресторани передавали копії рахунків у "DC", який щомісяця виставляв клієнту загальний рахунок. Клієнт розплачувався з "DC", а той - з ресторанами.
А.Блумінгдейл, Ф Макнамара і Р.Снайдер представили проект нового типу карток — універсальних, що забезпечували здійснення купівлі товарів у торгових точках всієї країни. Важливим пунктом плану було введення третьої сторони в кредитних операціях. Diners Club став посередником між покупцем і фірмою, забезпечуючи кредит одному й іншому і беручи плату за послуги.
Зі стартовим капіталом усього в 75 тисяч доларів, Блумінгдейл, Макнамара і Снайдер почали свою справу. Прибуток вони планували одержувати з фірми-продавця, що повинна була давати їм 7% знижки від суми купівлі, а також із власника картки у вигляді щомісячної плати (% за неоплачену частину балансу було згодом введено компаніями банківських кредитних карток). Однак потенційні клієнти не поспішали ставати власниками картки, поки її не стали приймати всюди. Продавці ж не хотіли брати участь у цій програмі, оскільки не бачили попиту на картки. їх також не влаштовував розмір знижки за кредит, що вимагала Diners Club. Ще однією перешкодою для універсальних карток став опір з боку авіакомпаній, нафтових компаній і великих торгових фірм, що випускали свої картки. Вони не бажали надавати знижку, тобто дисконт третій стороні і боялися, що нова картка послабить їхні відносини з клієнтами.
Незважаючи на труднощі, засновники Diners Club були впевнені в успіху. Після II Світової Війни в Америці почався бурхливий ріст індустрії кредиту. Вперше значна частина американців стала заробляти більше, ніж це було необхідно для забезпечення основних потреб. За Diners Club з'явилися Т&Е (Travel&Entertainment) компанії карток, що займаються туризмом і розвагами. У 1958 році American Express, найбільша компанія дорожніх чеків, і Carte Blanche одночасно вийшли на ринок універсальних кредитних карток. У цьому ж році перший і другий банки країни - Bank of America і Chase Manhattan Bank також приступили до операцій із кредитними картками. Однак в 1962 році Chase Manhattan був змушений припинити свої операції з причин складності при передачі інформації, шахрайства і зловживань.
Основною ж перешкодою в цьому бізнесі стала відсутність єдиної загальнонаціональної мережі, що особливо відбивалося на діяльності дрібних банків, які розвивали локальний ринок карток.
У 1966 році Bank of America почав надавати ліцензії іншим банкам на проведення операцій з картками BankAmericard. Рішення про розширення операцій по всій країні зазнало опору з боку інших великих банків і привело до утворення другої національної системи карток, що одержала назву Interbank Cards Association.
Наприкінці 1960-х Bank of America i Interbank провели спільну кампанію розсилання карток поштою. За короткий час кількість власників карток збільшилася на мільйони. Одночасно відбувалося стрімке зростання кількості фірм, зв'язаних з національними системами карток. Це змусило банки, що випускали незалежні картки, приєднуватися до однієї з двох національних систем. В результаті до 1978 року більше 11 тисяч банків приєдналися до однієї чи до двох систем. Об'єми річних продаж досягай 44 млрд. доларів, а 52 млн. американців стали власниками принаймі двох банківських карток.
В зв'язку з ростом помилок при обробці великих об'ємів інформації та шахрайства, Федеральна комісія з торгівлі в 1970 році прийняла рішення заборонити розсилання поштою незамовлених клієнтами карток. У 1972 році Федеральна резервна система США стала першою установою, що регулює індустрію карток, а закон 1973 року забезпечив захист власників карток від несанкціонованого використання рахунків та інформації з карток.
Міжнародний ринок платіжних карток зростав. З початку 1950-х кредитні картки з'явились в Європі, коли British Hotel & Restaurant Association випустила картку BHR. Серед американських компаній, що діяли в Європі, домінувала Diners Club. У 1972 році Americard заявила про початок операцій у 72 країнах, але швидке поширення відбувалося тільки у Великобританії, де компанія придбала картку Barclay's. Європейські банки не квапилися підписувати угоду, підкоряючи себе найбільшому банку Америки. Ці побоювання спрацювали на руку Interbank, що досяг угод з EuroCard, найбільшою системою універсальних карток у Європі, і з Acsess, найбільшою системою Великобританії.
На український, точніше радянський ринок пластикові гроші прийшли наприкінці 60-х років. Першими були пластикові картки Diners Club International. Представники цієї системи підписали з Держкоммайном в особі ВАТ "Інтурист" агентську угоду про обслуговування в СРСР цієї платіжної системи. У 1974 році аналогічна угода була підписана з Visa International, у 1975 році з Evrocard, Master Card, у 1986 році з JBC International. Обслуговувалися за пластиковими картками винятково іноземці, форма обслуговування носила прихований характер і виконувала сервісні функції, що надавалися Інтуристом виключно для своїх клієнтів. Зміни, що почалися в нашій країні в середині вісімдесятих років, які ознаменували собою початок залучення банківське» системи до західних стандартів, створили під рунтя для появи пластикових карток.
До сучасних платіжних систем відносяться VISA International, Mastercard International, Amarican Express, Diners Club International, JCB International, що значно відрізняються як за кількістю банків-учасників, так і за кількістю емітованих платіжних карток.
VISA International на даний момент є найбільшою міжнародною платіжною системою, як за кількістю карток, так і за оборотами рис.8.1. Міжнародна платіжна система побудована за принципом асоціації фінансових організацій з різних країн. Організаційний принцип - недоходна корпорація, зареєстрована в США, штат Делавар. Члени асоціації одночасно є її співвласниками: більше 19 тисяч членів - найбільших світових фінансових організацій. Керуючий орган - Рада Директорів, яка обирається з числа найбільш активних членів (у залежності від обсягу операцій і числа випущених карток) і затверджує президента.
■ Україна відноситься до регіону Центральної і Східної Європи, Близького Сходу і Африки. Штаб-квартира регіональної ради директорів знаходиться в Лондоні.
Mastercard International - консорціум, що складається з двох компаній -американської MasterCard і європейської Europay рис.8.2. Платіжна система є другою на світовому ринку. Внутрішня побудова компанії аналогічна до Visa - це асоціація, члени якої є власниками. Європейський центр знаходиться в Бельгії, Ватерлоу.
American Express - третя за величиною компанія на ринку пластику. Компанія була організована більше 100 ро^ів тому і спочатку спеціалізувалася на кур'єрських перевезення^, пізніше зайнялася організацією туристичних поїздок і наданням різних послуг мандрівникам, у тому числі і фінансових ("дорожні чеки", а потім і пластикові картки). Спеціалізація на ринку надання послуг мандрівникам зберігається і в даний час. В даний час компанія є акціонерним товариством, акції якого в попиті на нью-йоркській біржі. Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку, а Європейський офіс - у Брайтоні. Картки American Expressприймаються в 3,5 млн. підприємств в, усьому світі (основний акцент на авіаквитки, готелі, ресторани, дорогі магазини, прокат автомашин).
Участь у міжнародних платіжних системах має наступні особливості:
одержання доступу до передових і гнучких технологій, що дозволяють надавати клієнтам найрізноманітніші послуги;
значний вступний внесок;
необхідність тримати великий обсяг страхових депозитів у закордонних банках;
обмежений ринок клієнтів і точок обслуговування, що робить подібні проекти досить складними і капіталомісткими.
Українська банківська система сміливо переступила через багато етапів розвитку банківських систем західних країн, і в даний час рівень автоматизації окремих українських банків просто вражає наших, навчених віковим досвідом, західних колег. Для організації систем передачі інформації про платежі і розрахунок за ними в Україні були застосовані найбільш прогресивні з можливих технологій. Особливо явно це проявилося в створенні платіжних систем, побудованих на використанні пластикових карток, різновиди яких розглянемо в наступному розділі.