- •Інформаційні системи і технології у фінансових установах
- •Передмова
- •8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
- •9. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фшансовимидокументами
- •10. Автоматизація обробки інформації в податковій системі україни
- •11. Розвиток інформаційних технологій в депозитарній діяльності, страхуванні та кредитних спілках
- •12. Системи захисту інформації у фінансових установах
- •1. Становлення та розвиток інформаційних систем у світовій практиці
- •1.1. Історія розвитку технічних засобів систем обробки інформації
- •1.2. Розвиток систем обробки економічної та фінансової інформації
- •1.3. Еволюція становлення інформаційних банківських систем у світі
- •1.4. Розвиток банківських систем і технологій в Україні
- •2. Основи теорії інформації. Інформаційні процеси як об'єкти автоматизованої обробки
- •2.1. Поняття інформації та інформаційного процесу
- •2.2. Особливості та характеристика інформаційних процесів у фінансових установах
- •2.3. Способи представлення фінансово-кредитної інформації: структуризація та формалізація
- •2.4. Класифікація інформації та створення нормативно-довідникового забезпечення
- •3. Основи теорії систем, інформаційних систем і технологій
- •3.1. Основи теорії систем, поняття системи
- •3.2. Види систем та їх характеристика
- •3.3. Системи обробки даних, інформаційні системи та їх класифікація
- •3.4. Основи системного підходу щодо створення інформаційних систем
- •4. Принципи та концепції побудови інформаційних систем у фінансових установах
- •4.1. Інформаційна система - основа підвищення ефективності та продуктивності праці фахівців фінансових установ
- •4.2. Принципи проектування та функціонування інформаційних систем у фінансових установах
- •4.3. Структура та характеристика складових частин інформаційних систем
- •4.4. Організація процесу проектування, розробки та впровадження інформаційних систем
- •5. Сучасні технологи створення автоматизованих інформаційних систем у фінансових установах
- •5.1. Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
- •5.2. Технології обробки даних та основи проектування баз даних
- •5.3. Основи технології клієнт/сервер
- •5.4. Основи sql-технології
- •5.5. Технологічні особливості використання баз даних в мережах
- •Тема 6. Інформаційні системи і технології в банківській справі
- •6.1. Аналітичний погляд на стан розвитку автоматизованих банківських систем.
- •6.2. Схеми побудови автоматизованих банківських систем.
- •6.3. Структура та характеристика складових частин абс.
- •Особливості автоматизації процесу кредитування в банках.
- •Проблеми автоматизації функцій управління в абс
- •Тема 7. Автоматизовані системи міжбанківських розрахунків
- •7.1. Види організації систем міжбанківських розрахунків
- •7.2. Становлення та розвиток, правова основа функціонування платіжних систем в Україні.
- •7.3. Завдання, функції, структура та архітектура сеп
- •7.4. Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в сеп нбу
- •7.5. Архітектура системи електронних міжбанківських переказів (семп) нбу
- •7.6. Моделі управління коррахунками комерційних банків в сеп
- •Тема 8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
- •8.1. Еволюція становлення та розвитку пластикових карток як інструменту безготівкових розрахунків
- •8.2. Основні поняття та класифікація пластикових платіжних карток
- •8.3. Концепції побудови платіжних систем та схеми здійснення розрахунків
- •8.4. Національна система масових електронних платежів
- •8.5. Особливості розвитку систем електронної комерції
- •9. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фшансовимидокументами
- •Основи побудови та стандарти систем електронної пошти.
- •9.2. Електронна пошта нбу як засіб електронного обміну в банківській системі України
- •9.3. Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком "Клієнт-банк"
- •9.4. Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
- •9.4.1. Історія виникнення Співтовариства міжнародник фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide International Financial Telecommunications)
- •9.4.2. Функціональне призначення та загальна характеристика системи
- •9.4.3. Організаційна структура s.W.I.F.T.
- •9.4.4. Формат повідомлення за стандартом мт-100
- •9.4.5. Архітектура та програмно-апаратне забезпечення
- •9.4.6. Маршрутизація та безпека проходження повідомлень у мережі
- •10. Автоматизація обробки інформації в податковій системі україни
- •10.1. Завдання автоматизації податкової системи з точки зору структури та інформаційних потоків.
- •10.3. Технологічні особливості формування та обробки податкової звітності в податкових органах
- •10.4. Автоматизація податкового обліку в комерційних банках
- •11. Розвиток інформаційних технологій в депозитарній діяльності, страхуванні та кредитних спілках
- •11.1. Особливості автоматизації діяльності на фондовому ринку.
- •11.2. Функціональне призначення, структура та характеристика аіс в страхуванні
- •11.3. Розвиток інформаційних систем і технологій в діяльності кредитних спілок
- •12. Системи захисту інформації у фінансових установах
- •12.1. Загрози безпеки аіс, причини виникнення загроз
- •12.2. Засоби та методи захисту інформації
- •12.3. Організація захисту інформації у фінансових установах
- •12.4. Основи функціонування систем криптографічного захисту інформації
Особливості автоматизації процесу кредитування в банках.
Механізм кредитування в банківській системі є таким, що фактично задіяні всі основні підрозділи комерційного банку. Саме з цієї точки зору є наш вибір щодо розвитку моделі автоматизації:
позичальник - юридична або фізична особа, яка звернулась в банк для отримання кредиту і зобов'язується виконувати умови кредитного договору;
поручитель - особа, яка зобов'язується нести повністю або частково відповідальність перед банком у разі невиконання зобов'язань позичальником;
заставодавець - юридична або фізична особа, яка надає майно в заставу для забезпечення за кредитом;
реєстратор - підрозділ, що веде реєстр власників цінних паперів;
контрагент - юридична або фізична особа з якою банк вступає в ті чи інші відносини у випадку надання кредиту. Контрагентом може бути позичальник, поручитель, заставодавець;
банк - фінансово-кредитна установа, яка надає кредит за рахунок тимчасово вільних коштів.
З боку банку в кредитних відносинах задіяні експерт з кредитування, бухгалтер та операціоніст.
♦ Експерт з кредитування - особа, яка безпосередньо працює з позичальником а саме приймає документи, вивчає їх, подає свої висновки та пропозиції на кредитний комітет, залучає при необхідності інші підрозділи банку для вивчення питань.
♦ Бухгалтер - проводить облік на особових рахунках позичальників всіх кредитних операцій.
♦ Операціоніст - безпосередньо здійснює операції з прийому платежів щодо погашення кредитів, відсотків тощо.
Очевидно, що в залежності від учасників кредитного ринку, автоматизація кредитної діяльності, може складатися щонайменше з чотирьох компонентів, які взаємозв'язані між собою: АРМа експерта з кредитування, АРМа бухгалтера, АРМа операціоніста, підсистеми операційний день банку. Враховуючи необхідність визначення кредитоспроможності позичальника та аналізу процесу кредитування, добавиться ще один компонент -підсистемауправління кредитними ресурсами.
Як бачимо, АРМ експерта з кредитування є відповідним фронт-офісом, а АРМ бухгалтера- бек-офісом. Підсистема операційний день банку здійснює облік всіх банківських операцій і зокрема кредитних на протязі операційного часу банку. АРМ операціоніста здійснює безпосереднє обслуговування клієнта з прийняття платежів щодо погашення кредитів. В залежності від форми погашення дана операція може виконуватись в операційній касі банку, якщо готівкою, або з допомогою підсистеми інтерфейс СЕП НБУ, якщо міжбанківський платіж. Підсистема управління кредитними ресурсами визначає оцінку та проводить аналіз кредитоспроможності позичальника, оцінює умови надання кредитів і відноситься до класу OLAP. Структурну схему взаємозв'язків компонентів автоматизації процесу кредитування покажемо на рис.6.4.
Рис.6.4. Структурна схема автоматизації процесу кредитування
АРМ експерта з кредитування призначений для автоматизації функцій оформлення (прийняття заяви, підготовка кредитних документів, видача кредиту), супроводу (контроль платежів за кредитом та відсотками, погашенням в зазначений термін, пролонгації та просрочення) та закриття кредитних угод рис.6.5.
При виконанні своїх посадових обов'язків експерту з кредитування приходиться взаємодіяти з багатьма, як ми відмітили підрозділами банку. Фактично експерт з кредитування має проводити поточні рішення кредитного комітету і таким чином координувати роботу банківських служб щодо оформлення та надання кредиту. Схему взаємодії експерта з кредитування із банківськими підрозділами наведено на рис.6.6.
Одною з проблем автоматизації функцій експерта з кредитування є велика кількість документів по кожній кредитній справі, кожний з котрих
Рис.6.5. Функції експерта з кредитування.
Рис.6.6. Схема взаємодії експерта з кредитування з підрозділами банку та учасниками кредитного ринку.
потрібно правильно і в зазначений час формувати, обробити та відстежити. Не менш важливою проблемою є правильно провести відповідність між кредитними угодами та контрагентами і нерезидентами банку. Адже один контрагент може мати одночасно декілька кредитів і відповідно в банку за ним буде декілька угод. Крім того контрагент може мати кредит, давати поручительство або ж виступати заставодавцем. Очевидно експерт з кредитування має планувати міроприємства, контролювати їх виконання, зберігати всі документи, що виконані та тільки поступили, проводити певні розрахунки.
Таким чином автоматизацію діяльності експерта з кредитування можна реалізувати наступними функціями:
d^ ведення бази кредитних справ. Оптимальним варіантом є формування умов кредитних угод і прив'язка до них відповідних контрагентів із єдиної бази контрагентів АБС. Номер кредитної угоди відповідно стає номером кредитної справи і в системі відкривається папка для збереження інформації. Пошук та робота для експерта з кредитування має бути організована як за кредитними угодами так і в розрізі клієнтів-контрагентів. В деяких випадках може створюватися власна незалежна база контрагентів тільки для даного АРМа, однак на думку авторів це менш ефективний спосіб;
d^ попередній розрахунок платежів та розміру кредиту здійснюється на стадії вивчення матеріалів для надання кредиту. Дана процедура необхідна для інформування клієнта для прийняття кінцевого управлінського рішення щодо укладання угоди;
ш1автоматизоване складання документів забезпечує формування тексту кредитного договору, договору застави, строкового зобов'язання за кредитом, службових записок тощо. Реалізація даної функції забезпечується наявністю шаблонів типових форм документів з кредитування, які знаходяться в окремому довіднику. При оформленні документа необхідно заповнити лише реквізити які є змінними і внести їх в зазначені місця згідно з шаблоном;
US'виконання операцій супроводу за кредитною угодою. Маються на увазі такі операції, як аналіз та оцінка кредиспроможності позичальника на основі його балансів та даних про доходи, нарахування відсотків і складання графіків платежів за кредитом, визначення поточної заборгованості позичальника;
рз= контроль виконання міроприємств за кредитними угодами
забезпечує контроль виконання міроприємств за угодами згідно з календарем За кожним міроприємством експерт з кредитування може встановити "будильник", який буде в установлену дату нагадувати, що потрібно зробити,
сз= обмін інформацією з АРМ бухгалтера забезпечує підготовку та передавання документів щодо погашення кредиту та відсотків за ним для подальшого проведення бухгалтерського обліку АРМ експерта з кредитування надає інформацію за кредитною угодою та розпорядження на перерахування платежів для АРМ бухгалтера АРМ бухгалтера надає підтвердження про перерахування платежів, меморіальний ордер про погашення заборгованості, виписку за особовим рахунком, виписку за рахунком просрочених кредитів,
вз" складання звітів забезпечує формування обов'язкових звітів згідно посадових обов'язків експерта з кредитування
Що стосується автоматизації АРМ бухгалтера, то проблем як таких не існує, він має чітко і достовірно забезпечувати облік всіх операцій, які були здійсненні за кредитними рахунками АРМ бухгалтера має функціонально забезпечити відкриття та закриття кредитних рахунків за кожним договором. При відкритті кредитних рахунків використовується єдина база контрагентів підсистеми операційний день банку Бухгалтер здійснює прив 'язку відкритих рахунків до відповідних номерів кредитних угод, використовуючи єдину базу кредитних угод з експертом з кредитування,
облік операцій з перерахування коштів позичальнику згідно з відповідною формою надання кредиту.
облік погашення кредитів та відсотків при поступленні коштів від клієнта
облік пролонгації та просроченої заборгованності за кредитними угодами
Очевидно, що приведена модель автоматизації не єдина В залежності від конкретних функціональних обов'язків працівників та підрозділів банку при наданні кредиту, навіть і наведена модель може зазнати вагомих змін Так наприклад, для невеликих банків, частина обов'язків може бути суміщена одною особою, зокрема експерт з кредитування може виконувати свої обов'язки і частину бухгалтерських функцій В той же час бухгалтерські функції можуть виконуватись і операцюністом.
