2.1.5 Вибір джерела теплопостачання

На підставі розрахунку потреб теплоти виконано вибір основного устаткування котельні.

У відповідності з розрахунковою потужністю котельні, що визначена сумою потужностей, які необхідні споживачам на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання при максимально-зимовому режимі складає 12,21 МВт. При визначенні потужності котельні враховують потужності, що витрачаються на власні потреби котельні і покриття втрат у котельні і теплових мережах.

Для забезпечення споживачів перегрітою водою у опалювальній котельні встановлені три газо-мазутні котлоагрегати типу КВ-ГМ-4 теплопродуктивністю 4,65 МВт .

2.1.6 Річні витрати теплоти

Річна витрата теплоти споживачами визначається як сума річних витрат теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні потреби.

Середню витрату теплоти на опалення за опалювальний період , кВт, визначаємо по формулі :

, (1.15)

де - розрахункова витрата теплоти на опалення всіх споживачів, кВт.

- середня за опалювальний період температура зовнішнього повітря, ºC.

Річну витрату теплоти на опалення , ГДж/рік, визначаємо по формулі :

(1.16)

де п_о - тривалість опалювального періоду, діб.

Середньогодинну витрату теплоти на вентиляцію , кВт, визначаємо по формулі :

(1.17)

Річну витрату теплоти на вентиляцію , ГДж/рік, визначаємо по формулі :

, (1.18)

де z - число годин роботи системи вентиляції впродовж доби, год. При відсутності даних прийнято z = 16 год.

Річну витрату теплоти на гаряче водопостачання , ГДж/рік, визначаємо по формулі :

, (1.15)

де -середньогодинна витрата теплоти за літній період, кВт; що визначена за формулою:

, (1.19)

де - температура холодної води влітку, °С. Прийнято ºC.

- коефіцієнт, що враховує зменшення витрат теплоти на ГВП у зв’язку з літньою міграцією населення. Прийнято =0,8.

Сумарну річну витрату теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні потреби всіма споживачами , ГДж/рік, визначаємо по формулі :

(1.20)

2.2 Регулювання відпуску теплоти споживачам

Режими витрат теплоти численними абонентами неоднакові. Теплове навантаження опалювальних і вентиляційних установок змінюється в залежності від температури зовнішнього повітря і стабільне протягом доби. Витрата теплоти на гаряче водопостачання не залежить від температури зовнішнього повітря, а змінюється по годинах доби і по днях тижня.

У залежності від місця здійснення регулювання розрізняють центральне, групове, місцеве та індивідуальне регулювання.

Для забезпечення високої якості теплопостачання та економічних режимів виробітку на котельній теплоти й транспортування її тепловими мережами вибрано відповідний метод регулюваня.

Оскільки на даному підприємстві використовується чотиритрубна система теплопостачання, то маємо однорідне теплове навантаження і, внаслідок чого, вибрано центральне якісне регулювання.

Завданням центрального регулювання опалювального навантаження є підтримання в опалювальних приміщеннях розрахункової внутрішньої температури t _вн .

Розрахунок якісного регулювання полягає у визначенні температури в тепловій мережі залежно від величини теплового навантаження при сталому еквіваленті витрати теплоносія у тепловій мережі G = const, τ₁ = f(t _i).