
- •1 Загальна частина
- •1.1 Коротка характеристика споживачів і системи теплопостачання
- •2 Розрахункова частина
- •2.1 Визначення потреб теплоти
- •2.1.1 Визначення розрахункових потреб теплоти на опалення
- •Коефіцієнт інфільтрації промислових споруд μ визначаємо за формулою :
- •2.1.2 Визначення розрахункових потреб теплоти на вентиляцію
- •2.1.3 Визначення розрахункових потреб теплоти на гаряче водопостачання
- •Визначення сумарних розрахункових потреб теплоти споживачами
- •2.1.4 Графіки теплового навантаження
- •2.1.5 Вибір джерела теплопостачання
- •2.1.6 Річні витрати теплоти
- •2.2 Регулювання відпуску теплоти споживачам
- •2.2.1 Центральне регулювання однорідного теплового навантаження
- •2.3 Визначення витрат теплоносія
- •2.3.1 Витрати теплоносія на опалення і вентиляцію
- •2.3.2 Витрати теплоносія на гаряче водопостачання
- •2.3.2 Сумарні витрати теплоносія
- •2.4 Гідравлічний розрахунок
- •2.4.1 Попередній розрахунок
- •2.4.2 Розрахункова схема теплової мережі
- •2.4.3 Перевірочний розрахунок
- •2.4.4 П’єзометричний графік
- •2.5 Розробка будівельних та механічних конструкцій теплової мережі
- •2.5.1 Будівельні конструкції теплової мережі
- •2.5.2 Механічні конструкції теплової мережі
- •2.5.3 Складання плану теплових мереж
- •2.5.3.1Розробка поперечних перерізів
- •2.5.4 Складання схеми теплової мережі
- •2.5.5 Розробка поздовжнього профілю теплової мережі
- •2.6 Розрахунок і вибір насосного устаткування
2.5.3 Складання плану теплових мереж
План теплових мереж складається виходячи із обраної траси, прийнятого способу прокладки та будівельних конструкцій. По розробленому плану і профілю виконуються земляні та будівельні роботи.
На плані теплової мережі в масштабі 1: 1000 умовними позначками наносяться камери, канали та компенсаторні ніші, показуються нерухомі опори; проставляються всі розміри, необхідні для проведення робіт: ті, що прив’язуються від осей камер, каналів і точок зміни траси, будівельні довжини ділянок каналів, відстані до компенсаторів, нерухомих опор і дренажних пристроїв; обов'язково треба дати прив'язки всіх місць введень тепломережі в будинки.
Для розробки планів мереж як під основу використовують робочі креслення ситуаційного плану.
На планах мереж у місцях зміни діаметрів трубопроводів чи зміни способів прокладки, указують положення січних площин поперечних перерізів; напрямок погляду для перерізів приймають від джерела теплової енергії.
Нумерацію поперечних перерізів приймають наскрізний від джерела теплової енергії.
Плани мереж допускається розміщати як на окремих аркушах, так і разом із профілями мереж, схемами трубопроводів і поперечних перерізів мереж.
2.5.3.1Розробка поперечних перерізів
На поперечних перерізах мереж вказуються:
1. канали;
2.трубопроводи, їхню прив'язку до будівельних конструкцій з вказівкою зовнішнього діаметра і товщини стінки труби на полку чи винесення під нею;
3.нумерацію позицій опор по специфікації - на полку лінії-винесення;
4.контури теплової ізоляції - штриховою лінією.
2.5.4 Складання схеми теплової мережі
Монтажна схема теплових мереж є основним документом, по якому монтуються теплові мережі. На монтажній схемі умовними позначками показується розташування трубопроводів і основних елементів теплових мереж на генплані промислового підприємства.
Монтажна схема складається виходячи з обраної траси, прийнятих теплоносіїв і взаємного розташування трубопроводів.
Схеми мереж виконуються у горизонтальній площині. На схемах мереж вказуються:
1.трубопроводи і їх позначення, арматура, компенсатори, нерухомі опори, кути поворотів;
2.маркування елементів мереж і їх нумерація;
3.лінії січних площин поперечних перерізів і їх нумерація;
Трубопроводи в непрохідних, напівпрохідних каналах розмішаються горизонтальними рядами так, щоб гнучкі компенсатори з найбільшими розмірами перебували в крайньомум положенні:
при чотиритрубних мережах від ЦТП в одноосередкових каналах праворуч розташовується подавальний трубопровід, лівіше - зворотний, потім трубопровід гарячого водопостачання і крайній ліворуч - циркуляційний. При цьому вильоти П - подібних компенсаторів повинні бути спрямовані вправо.
Далі показують запірну арматури, що встановлюється на виході трубопроводів мережі від джерела тепла, на відгалуженях мережі.
У вищих точках трубопроводів установлюються штуцери із запірними арматурами для випуску повітря (воздушники) діаметрами Dy=20мм , прийнятими по таблиці 5.4 методичного посібника.
Потім розміщуються компенсатори теплових подовжень і нерухомі опори між ними. У першу чергу необхідно максимально використовувати самокомпенсацію трубопроводів ( Г-подібні компенсатори). Нерухомі опори встановлюються подалі від кутів повороту (зменшується кількість компенсаторів), але не більше ніж відстані, зазначені в таблиці 3 Додатку Б методичного посібника. При самокомпенсації кут повороту траси не повинен перевищувати 120°.
Там, де таких компенсаторів немає застосовуються П - подібні компенсатори.
П - подібні компенсатори для одноосередкових каналів розміщують в загальних нішах з вильотом вправо від траси. Всі компенсаторні ніші на монтажній схемі нумеруються.