- •Лекция _1__ . Філософія, ії гуманістичний смисл і призначення.
- •1 Питання : Світогляд.
- •2 Питання. Витоки філософії.( Джерела філософії )
- •4 Питання. Призначення філософії.
- •Лекція ___2___. Філософія античності
- •3 Питання. Морально-етична проблематика філософії античності періоду еллінізму (до.IV в. До н.Е. - V в. Н.Е.).
- •Лекція __3__. Філософія стародавніх індії та китаю.
- •1 Питання. Філософія Стародавньої Індії.
- •2 Питання. Основні риси і особливості філософії епохи Відродження – 15-16 ст.
- •Лекція ___5____. Філософія нового часу.
- •1 Питання. Проблеми філософії хvі - XVIII сторіччя.
- •2 Питання. Класична німецька філософія. ( друга половина 18 ст.)
- •3 Питання. Філософія марксизму.
- •Лекція ___6___. Основні напрями розвитку філософії в XIX - XX ст.
- •1 Питання. Особливості розвитку російської філософії.
- •2 Питання. Немарксистська філософія кінця XIX - XX століть.
- •Основні напрямки сучасної філософії
- •1 Питання. Особливості розвитку філософії дохристиянської доби. Філософська думка часів Київської Русі.
- •3 Питання. Філософія Просвітництва й романтизму. (к.18-поч.19 ст.)
- •Лекція ___8____. Людське уявлення об'єктивної реальності. ( Філософське вчення про буття – онтологія) – розширена з врахуванням самостійної роботи студента.
- •1 Питання. Філософське розуміння світу.
- •1.Світ як всеохоплююча реальність.
- •2. Поняття матерії у філософії. Схема : додаток 1.
- •3. Поняття руху.
- •4 . Поняття простору і часу.
- •1. Постановка проблеми свідомості у філософії.
- •2. Структура свідомості
- •3. Суспільна природа свідомості. Самосвідомість.
- •4. Виникнення свідомості
- •Лекція ____9____. Основний зміст пізнавальної діяльності ( Гносеологія)
- •3 Питання. Вчення про істину.
- •1 Питання. Практика – специфічно людський спосіб відношення до світу.
- •2 Питання. Структура і форми практичної діяльності.
- •Лекція ___11______. Вчення про розвиток (Діалектика)
- •1 Питання. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Прогрес. Регрес.
- •2 Питання. Принципи діалектики.
- •4 Питання. Закони діалектики
- •5 Питання. Альтернативи діалектики.
- •Лекція ___12______. Методи наукового пізнання
- •1 Питання. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.
- •2 Питання. Емпіричне, теоретичне і експериментальне дослідження. Методологія.
- •3 Питання. Загальні риси науки
- •Лекція ___13______. Будівництво людського суспільства. (Основні засади філософського розуміння суспільства)
- •1 Питання. Суспільство і природа
- •2 Питання. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •3 Питання. Соціальна сфера життя суспільства
- •4 Питання. Духовне життя суспільства .
- •1 Питання. Два напрями трактування історії
- •2 Питання. Джерела розвитку суспільства
- •3 Питання. Рушійні сили суспільного розвитку
- •Лекція ___15_____. Сутність і призначення людини ( Філософія людини – філософська антропологія)
- •1 Питання. Філософська концепція сутності людини
- •2 Питання. Особа і суспільство. Проблема відчуженості людини.
4 Питання. Призначення філософії.
Специфіка філософського знання:
виходить за межі світогляду; пояснює і водночас пізнає світ;
спрямованість на подолання проблем та усвідомлення незавершеності процесу пізнання;
пов’язана з наукою, але ширше неї, бо включає ціннісне ставлення до світу. Тобто поєднуються об’єктивність і суб’єктивність знання.
Неоднорідність знання,
Нестрогість, надзагальний характер знання, більша свобода в оцінці фактів.
Пов’язана з ідеологією, але різниться з нею: плюралізм, свобода, спрямованість на людину, науковість.
Рідниться з релігією та мистецтвом. Але суттєво від них відрізняється. Мистецтво вільніше ніж філософія, бо засновано на почуттях.
Філософські методи мислення дозволяють виробляти вміння підійматись до філософських узагальнень.
Філософські методи:
діалектика – всі явища перебувають у процесі зміни, розвитку, взаємопов’язані між собою.
Феноменологічний метод- формування понять на основі інтуїції.
Трансцедентальний метод - той, що виходить за межі; позначаються принципи функціонування свідомості.
Герменевтика – проникнення в смисл феноменів на основі з’ясування їх місця та функції в культурі.
Призначення філософії витікає з її функцій і особливостей предмету вивчення:
1 Філософія – особлива форма суспільного, історичного знання. Вона дозволяє осмислити весь досвід історичного розвитку, вказати шляхи, ідеали, цілі людини і суспільства на основі аналізу цього досвіду. Допомагає правильно оцінити ситуацію, що склалася, і вирішити її, уникаючи суперечностей антагоністів.
2 Філософія – особлива форма суспільної свідомості, культурно-історичне явище, направлене на осмислення форм практики, культури, що вже склалися. Особливий спосіб мислення: критично-рефлексивний. Філософія виявляє закономірності, тенденції історії, теоретизує світобачення.
3 Філософія раціоналізувала досвід: приводить його в логічну, понятійну форму результатів діяльності людського суспільства.
4 Систематизує досвід: творчо виражає результати людської діяльності, виявляє самі загальні ідеї, уявлення, виробляє критерії аналізу і оцінки явищ.
5 Служить джерелом ідей: прагне охопити, оцінити, осмислити не тільки досягнення, але і негативний досвід людської діяльності.
6 Інтегрує досвід, погоджує всі форми діяльності людини і форми досвіду.
Місце філософії в системі знань і її призначення: духовне вдосконалення особи. Варіанти: Арістотель: філософія є «пані наук». Гегель: «королева наук», «наука наук». Позитивісти (сцієнтисти): «сурогат наук»
ВАЖЛИВО ЗНАТИ: філософські позиції не можна жорстко оцінювати як або істинні або помилкові.
ВИСНОВОК: Філософія існує як самостійна область духовної культури. Філософія наукова, а наука філософічна. Вище призначення філософії полягає в тому, щоб надати допомогу людині і суспільству в правильній позитивній орієнтації в світі, природі і самій людині. Виробити, зберігати і розвивати загальнолюдські цінності, зробити їх надбанням всіх людей.