- •Лекция _1__ . Філософія, ії гуманістичний смисл і призначення.
- •1 Питання : Світогляд.
- •2 Питання. Витоки філософії.( Джерела філософії )
- •4 Питання. Призначення філософії.
- •Лекція ___2___. Філософія античності
- •3 Питання. Морально-етична проблематика філософії античності періоду еллінізму (до.IV в. До н.Е. - V в. Н.Е.).
- •Лекція __3__. Філософія стародавніх індії та китаю.
- •1 Питання. Філософія Стародавньої Індії.
- •2 Питання. Основні риси і особливості філософії епохи Відродження – 15-16 ст.
- •Лекція ___5____. Філософія нового часу.
- •1 Питання. Проблеми філософії хvі - XVIII сторіччя.
- •2 Питання. Класична німецька філософія. ( друга половина 18 ст.)
- •3 Питання. Філософія марксизму.
- •Лекція ___6___. Основні напрями розвитку філософії в XIX - XX ст.
- •1 Питання. Особливості розвитку російської філософії.
- •2 Питання. Немарксистська філософія кінця XIX - XX століть.
- •Основні напрямки сучасної філософії
- •1 Питання. Особливості розвитку філософії дохристиянської доби. Філософська думка часів Київської Русі.
- •3 Питання. Філософія Просвітництва й романтизму. (к.18-поч.19 ст.)
- •Лекція ___8____. Людське уявлення об'єктивної реальності. ( Філософське вчення про буття – онтологія) – розширена з врахуванням самостійної роботи студента.
- •1 Питання. Філософське розуміння світу.
- •1.Світ як всеохоплююча реальність.
- •2. Поняття матерії у філософії. Схема : додаток 1.
- •3. Поняття руху.
- •4 . Поняття простору і часу.
- •1. Постановка проблеми свідомості у філософії.
- •2. Структура свідомості
- •3. Суспільна природа свідомості. Самосвідомість.
- •4. Виникнення свідомості
- •Лекція ____9____. Основний зміст пізнавальної діяльності ( Гносеологія)
- •3 Питання. Вчення про істину.
- •1 Питання. Практика – специфічно людський спосіб відношення до світу.
- •2 Питання. Структура і форми практичної діяльності.
- •Лекція ___11______. Вчення про розвиток (Діалектика)
- •1 Питання. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Прогрес. Регрес.
- •2 Питання. Принципи діалектики.
- •4 Питання. Закони діалектики
- •5 Питання. Альтернативи діалектики.
- •Лекція ___12______. Методи наукового пізнання
- •1 Питання. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.
- •2 Питання. Емпіричне, теоретичне і експериментальне дослідження. Методологія.
- •3 Питання. Загальні риси науки
- •Лекція ___13______. Будівництво людського суспільства. (Основні засади філософського розуміння суспільства)
- •1 Питання. Суспільство і природа
- •2 Питання. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •3 Питання. Соціальна сфера життя суспільства
- •4 Питання. Духовне життя суспільства .
- •1 Питання. Два напрями трактування історії
- •2 Питання. Джерела розвитку суспільства
- •3 Питання. Рушійні сили суспільного розвитку
- •Лекція ___15_____. Сутність і призначення людини ( Філософія людини – філософська антропологія)
- •1 Питання. Філософська концепція сутності людини
- •2 Питання. Особа і суспільство. Проблема відчуженості людини.
1 Питання. Особливості розвитку філософії дохристиянської доби. Філософська думка часів Київської Русі.
А) Філософія як складова культури завжди відображає національну своєрідність її творців.(Причепій Є.М.)
Представники : - Анахарсис Скіфський ( 638-559 р. до н.е.)- відомості про нього дійшли з книг філософа – скептика Секста Емпіріка на початку 3 ст., Аристотеля, Сенеки,Цицерона та ін. Для філософа головне – істина. Йому була притаманна могутня логіка.
- Токсарис – відомості про нього уривчасті, його згадували Лев Діакон,Платон. Смикр (Скіф) Боспоренин, Дифіл,Стратонік.
- Біон Борісфенід- Діоген- знаток платоніків, прихильник раціоналізму, мудрість мусить бути настільки багатою, наскільки це дозволяє їй бути вільною. Вивчав багатогранність людського життя та його парадоксальність.
- Якнайдавніший пам'ятник філософії України - "Велесова книга" - написана в 5-10 столітті, переписана в ХVI - ХVII ст.
Своєрідність: -Світоспоглядання праукраїнців – міфічно-практичні; Дух свободи, любові і надії, віри в краще; Етико-моральна орієнтація філософії, антропоцентризм; Ідея єдності і патріотизму, сили духу народу; Розуміння необхідності розвитку культури і освіти.
Б) Філософська думка часів Київської Русі.
Представники: Нестір "Повість тимчасових років", Іларіон "Слово про закон і благодать" , Климент Смолятіч "Посланіє" , Кирило Туровській "Златоуст" та ін. ,"Слово про полк Ігорів" невідомий автор.
Історичні умови:
-невдоволення минулим світоглядом в нових умовах створення державності слов’ян. Демократичні традиції народу. Високий рівень розвитку культури, система осередків освіти у вигляді монастирів та т.п.
-поєднання у свідомості народу язичницьких традицій та звичаїв з християнською релігією. Як наслідок – вироблявся особливий стиль філософствування.
Особливі знахідки:
Іларіон – новий підхід до трактовки основ релігії, стверджував поєднання Божого з сучасним, розкривав повноцінність земних життєвих чинників, язичників називав спадкоємцями християнства.
Перекладна література різних напрямків, яка виходила з роз’ясненнями перекладачів : Іоан Златоуст,Василь Кесарійський… продовжували Візантійські традиції філософствування, зокрема Іоана Дамаскіна. Мудрість не тільки слово, але і діло, знання , філософія – шлях до Бога . водночас думки догматичні, уніфіковані(-).
Культ знань і культ книги.
Особлива роль у пізнанні відводилась «серцю» - своєрідному центру віри, думки, волі, любові…( Філософія серця).
Людина розглядалась ширше прийнятого у середньовіччі. Вона – багатомірна цілісність, поєднує тіло, душу, дух. Людина – храм, в якому присутній бог. Вона – посередник між богом і світом, їй присутня індивідуальна свобода. Ідеал для життя – Ісус Христос.
Ідея милосердя. Людина повинна усвідомлювати свою гідність, неповторність; хоробрість, відвага, сміливість, патріотизм,честь, слава. «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника…
Інтерес до минулого, до історії
Підсумок: філософська думка Київської Русі носила християнський характер, але з переважанням етичного напрямку. Проповідувала перемога віри над знанням, вищою цінністю було пізнання Бога, метод пізнання - одкровення. Людина зганьблена гріхом, але душа його безсмертна. Екзистенційно-антропологічне спрямування філософського знання.
2 ПИТАННЯ. Філософія українського Відродження та барокко.
???? Пригадайте особливості історичного розвитку України після 1240 року.
У зв'язку із зміною історичної обстановки, змінилося світобачення. В ХIV – XVI ст. - своєрідність: - єресі, критика старих християнсько-православних догматів і обрядів, розвивається думка про свободу, розширення освіти. Багато книжок з філософії та різноманітних наук перекладалося і розровсюджувалось серед знатоків- це рідкісне явище в культурах народів. Часто знання філософії відокремлювались від релігійних поглядів. Водночас інтерес переходив з загального на індивідуальне, на внутрішній світ людини.
Представники |
Деякі ідеї мислителів |
Юрій Дрогобіч (1450-1494)
Павло Русин, Ореховській-Роксолан
|
Друкована праця 1483 р. Віра в людину, його силу і знання. Людина може пізнавати мир, оскільки в природі є закони. Історія людства - драма дії, головну роль в якій грає природа, а не Бог. Його учень – Микола Коперник.
Людина самодостатня, від неї самої залежить, ким віна стане: розумною істотою або залишиться твариною. Значення життя - жити розумно, чесно, по божих заповідях. Влада не має божественного походження, тому релігійна влада не повинна заважати світською, а тим більше підпорядковувати її. Історія - засіб розбудити в народі національну гордість, патріотичні відчуття, любов до батьківщини. Поєднували візантійські й західні елементи. |
Острожськая академія.
Мілетій Смотрицкий.
И.Вишенский
Христофор Філарет
|
Перша школа вищого типу, орієнтована на розвиток інтелектуального потенціалу науки, взаємообмін ідеями.Мала власну друкарню і розповсюджувала релігійну літературу. ===> - Ідея зберегти і розвивати старославянский мову. Віра в його чудодійну силу, основу розвитку людини як осіб.
Заклик до гуманності в суспільстві, критика морально-соціальних проблем суспільства. Заклик до самопізнання і патріотизму. Відмова від теології.
-Тільки через самопізнання себе людина монет подолати земну форму і увійти до контакту з вищими духовними силами. Людина слабка, пізнати мир не може. Але може прагнути пізнання миру, якщо проявлятиме зусилля, волю. - Людина має право на саморозвиток, свободу совісті, право на свою віру і церкву. Т.ч., Розвивався достатньо містичний християнський погляд на світ і одночасно розвивалася гуманістична тенденція філософського знання. |
Братерства / к.XVI - н.XVII ст./ Львів, Київ, Луцьк, Острог і т.д. І.Копинський, К.Транквіліонський І.Борецький, М.Смотрицький Касян Саковіч та ін.
|
Характеристика: - широка культурно-просвітницька діяльність - антицерковна, суспільно-політична діяльність - гуманісти, виступали проти католицизму. - Ні весь світ - зло. - Людина повинна жити добре не тільки на тому світі, але і на цьому. - Без тіла немає душі, вони живуть в гармонії. - Через самопізнання досягнемо бога. -Людина активна, здатна керувати собою і обставинами
|
Києво-Могилянська академія. /1632 - 1647/. Заснована Петром Могилою. Представники: І.Гизель, Г.Косинській, Ф.Прокоповіч Г.Щербацкий та ін.
|
- Філософію вивчали окремо від теології, філософія - система наук, покликана знайти істину, дану богом, розвивати доброчесність. Істина - Бог, треба знайти наслідки його діяльності в природі. - Намагалися розкрити проблему пізнання людиною миру, буття. - Віра в людський розум. - Розвиток етичних проблем: теоретичних /роль людини в світі, значення життя, свобода волі, міра відповідальності за дії/ і практичних /шлях і способи досягнення щастя, система виховання в людині досконалості/. - Значення життя - в творчій роботі, направленій на власне і суспільне добро. В основі праці - вигода. - Розвивали філософію права. - прагнули переходу від схоластики до науки, розвивали ідеї натурфілософії, онтологічні проблеми - багато уваги приділяли педагогічній діяльності, розширенню освіти серед народу. Т.ч., завдяки їх зусиллям Україна стала самостійною сферою теоретичної діяльності. |
Г. Сковорода /1722 - 1794/
|
Філософія - наука про людину і його щастя, найважливіша зі всіх. Створив власну філософську систему. - Погляди релігійно-філософського характеру, в основі - Біблія і християнські традиції: любов, віра, щастя, смерть... - Необхідно пізнати повною мірою віру і любов. - Світ ділиться на істинний і смертний, духовний і тілесний. - Людина, без віри не може досягти вершини життєвого успіху, але, пізнавши віру, людина розуміє мізерність своїх прагнень. - Людина повинна жити в світі, вірі, любові, радості. Це несе здоров'я. Всі люди створені для щастя. Щастя не в насолоді, а в чистоті серця, духовній рівновазі, радості. - Людина повинна вибрати для себе заняття, що не шкодить суспільству, яке приносить задоволення і душевний спокій. - Тіло, плоть людини не мають цінності для людини. Вони – рабство душі. -Ідея двонатурності світу. - Ідея 3 світів: великий світ, Людина - малий світ., світ символів – Біблія. - Щаслива людина – у чистоті седечній, у рівновазі духовній, утверджуючий це своїм власним життям. |