Тема 1

Операції – цілеспрямована діяльність, щодо створення будь-якої корисності, що може обрати наступні форми:

• виробництво матеріальної продукції (промислові системи)

• виконання робіт (держустанови)

• надання послуг (сервісні організації)

Виробництво – процеси праці та природні процеси, що здійснюються з метою перетворення предметів праці в готову матеріальну продукцію.

Основною ознакою виробництва є створення матеріального продукту

Операційний менеджмент – управлінські дії, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування операційної системи організації та досягнення цілей, поставлених перед нею.

Операційний менеджмент – управління процесами виробництва визначених обсягів продукції чи послуг, що виробляються в рамках конкретної організації

Операційний менеджмент – прийняття та контроль реалізації управлінських рішень, що забезпечують успішне здійснення операційної функції.

Предмет курсу – вивчення науково-обґрунтованих форм і методів управління процесами і створення операційної системи і способів забезпечення її ефективного функціонування у різних режимах (нормативному, перехідному).

Операційний менеджмент як вид практичної діяльності:

• управління процесами проектування та створення операційної системи

• управління поточним функціонуванням операційної системи

• управління якістю та продуктивністю

• управління перетвореннями та розвитком операційної системи.

Об’єкт операційного менеджменту – переробний процес, результатом якого є створення готової продукції та надання послуг

Методологічна база операційного менеджменту:

• системний підхід – передбачає дослідження усіх складових операційного менеджменту у взаємозв’язку і взаємовпливу з метою розуміння їх структури, організації, тощо.

• Теорія життєвого циклу - ґрунтується на уявленні про те, що об’єкт (продукт, система) проходять у своєму розвитку ряд етапів, причому деякі з них повторюються неодноразово.

• Економічна теорія і теорія прийняття управлінських рішень

Тема 2 Операційна система в організації: структурно-процесна характеристика

1.Загальна характеристика операційної системи організації

2.ресурси, процеси, продукти

3.життєвий цикл та режими функціонування операційної системи

4.типологія операційних систем

Операційна функція – включає дії, в результаті яких виробляється продукція та надаються послуги, що поставляються організацією зовнішньому споживачеві.

Сутність операційної функції полягає в процесі конверсії (трансформації, перетворення), тобто в послідовній низці подій, у ході яких ресурси перетворюються на готову продукцію чи послуги.

Витрата –> перетворення -> результати

Цілі операційної діяльності:

@забезпечення чіткого виконання плану випуску продукції встановленої якості за кількістю кожної номенклатури і в заданий час на основі раціонального використання виробничих ресурсів, а також за допомогою виявлення і мобілізації внутрішніх виробничих резервів.

@стабільність, кількість, якість, витрати, час

На практиці цілі конкретизуються у таких показниках:

• собівартість або операційні витрати

• рівень запасів підприємства і виробничих запасів

• продуктивність або виробіток

Продуктивність – співвідношення кількості виготовленої системою продукції і кількості затрачених ресурсів на випуск даної продукції.

Продуктивність – співвідношення результатів, що їх отримуємо, до витрат на їх досягнення

Узагальнена мета операційної функції – створення корисності

Форми корисності (Армістер Коллей):

• корисність форми (виробництво)

• корисність стану (послуги)

• корисність придбання (торгівля)

• корисність місця (транспорт)

• корисність часу

Операційна система – одна з підсистем організації, в рамках якої здійснюється реалізація операційної функції, що включає в себе дії, в результаті яких виробляються товари, надаються послуги, виконуються роботи, для задоволення запитів споживачів із зовнішнього середовища.

Операційна система належить до класу економічних систем, вони мають певні властивості

Структура операційної системи визначається складом і взаємозв’язками її елементів і підсистем, а також зв’язками із зовнішнім середовищем.

Виділяють три основні підсистеми:

• переробна

• забезпечення

• управління

структура операційної системи

% підсистема трансформації (продукція, послуги, персонал, матеріали, капітал, енергія, інформація)

% підсистема забезпечення (персонал, матеріали, капітал, енергія, інформація)

% підсистема планування та контролю (інформація з зовнішнього і внутрішнього середовища)

Виробнича структура – сукупність виробничих підрозділів (цехів, ділянок, обслуговуючих господарств та служб), які прямо чи опосередковано беруть участь в виробничому процесі, їхня кількість і склад, та зв’язки між ними.

Типи виробничих структур:

$ просторова (розташування елементів систем у просторі)

$ часова (послідовність зміни стану елементів і системи в цілому)

В залежності від того, який підрозділ є основною структурною одиницею підприємства виділяють:

• цехову

• без цехову

• корпусну

• комбінатська

За формою спеціалізації цехів на виконанні певної частини технологічного процесі виділяють:

• технологічну

• предметну

• змішану

Зовнішнє середовище операційної системи включає:

• зовнішнє середовище самої організації

• інші підсистеми організації, модель взаємодії з якими може бути:

@ закритою – операційна система відділена від зовнішнього середовища буфером, що утворюють інші підсистеми функціонування організації (промислові підприємства) (яєчня)

@ відкритою – буфер зникає і відбувається накладення і взаємо переплетення внутрішнього середовища і середовища близької взаємодії (сервісні компанії) (омлет)

Ресурси операційної системи:

• матеріальні (технічні, технологічні, просторові)

• людські

• інформаційні

• фінансові (надходять в перетвореному вигляді)

Ресурси і входи не є тотожними. Входи включають власність клієнта та самого клієнта.

Критичний ресурс – єдиний або декілька різновидів ресурсів операційної системи, наявність яких та ефективність використання є життєво важливим для забезпечення успіху її функціонування.

Продукти операційної системи

Продукція – результат цілеспрямованої діяльності або ж виробничого процесу (за стандартом ISO 9000:1994)

Види продукції:

• продукція виробничо-технічного призначення

• вироби народного поживання

• інтелектуальна продукція

• послуги

Продукт – це результат процесу (за ISO 9000:2000)

Примітка: існує 4 загальні категорії продукції, а саме:

• послуги (транспорт)

• програмні засоби (софт: словник)

• технічні засоби (хард: механічна частина двигуна)

• перероблювані матеріали (мастило)

Продукти і виходи не є тотожними.

Виходи:

• основні результати діяльності (продукція, послуги, задоволений клієнт)

• додаткові результати діяльності (інформація, досвідчений персонал, відходи, забруднення навколишнього середовища)

Процеси операційної системи

Процес – комплекс закінчених взаємопов’язаних дій, які в сукупності створюють будь-яку корисність, що має споживацьку цінність для клієнта.

Види процесів:

** основні (створення продукту)

** допоміжні (створення умов для здійснення основних процесів. Заготівельні, обробляючі, зборочці та відділ очні процеси)

** обслуговуючі (пов’язані з розміщенням, збереження, транспортуванням сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції)

Типологія процесів

За способом впливу на предмети праці:

## технологічні (при безпосередній участі людини)

## природні (коли діють тільки природні сили без впливу людини)

За характером зв’язку вхідних моментів і результату:

@аналітичні (коли з одного вхідного ресурсу отримують декілька різновидів готової продукції)

@синтетичні (коли з декількох видів матеріальних ресурсів отримаємо один продукт)

@прямі (коли з одного виду матеріалу створюється один вид продукції)

За типом обладнання, що використовується

• відкриті

• апаратурні

За ступенем механізації

• ручні

• машинно-ручні

• частково-автоматизовані

• комплексно-автоматизовані

В залежності від масштабу і інших ознак

• неперервні

• дискретні

Технологія являє собою засіб перетворення ресурсів – чи то люди, чи то інформація чи матеріали – у кінцеві продукти й послуги.

Класифікація технологій:

• підхід Дж. Вудворд (одиничне, дрібносерійне чи індивідуальне виробництво, масове або велико серійне виробництво, безперервне виробництво)

• підхід Дж. Томпсона (багатоланкові технології, посеицькі технологія, інтенсивні технології)

• підхід Ч. Перроу

Етапи життєвого циклу операційної системи

1.проектування і створення операційної системи

2.запуск операційної системи

3.стабільне функціонування

4.поява протиріч у функціонуванні операційної системи

• вихід з кризи (реорганізація операційної системи)

• ліквідація операційної системи

В процесі функціонування операційної системи виділяють 2 режими:

Нормативний режим функціонування операційної системи – є характерним для етапу стабільного функціонування операційної системи на етапі зрілості. Цільова орієнтація системи управління – забезпечення стійкості функціонування максимально тривалий час.

Основні характеристики:

• ступінь ризику і невизначеності є мінімальним

• розподіл повноважень у структурі управління є жорстким

• результативність управлінських рішень, що виймаються відсувається у реальному часі

• операційні процеси мають стабільний і гармонійний характер

Перехідний режим функціонування – є характерним для етапів росту та освоєння проектних показників а також на етапах перетворення операційної системи. Цільова орієнтація системи управління – забезпечення переводу операційної системи у новий якісний стан з мінімальними витратами часу і коштів.

Основні характеристики:

% ступінь ризику є пропорційним масштабам перетворень

% розподіл повноважень в структурі управління є гнучким

% результативність управлінських рішень, що приймаються відчувається через деякий проміжок часу

%операційні процеси мають динамічний характер

Класифікація операційних систем:

1. тип кінцевого результату операційної діяльності

зайняті виробництвом матеріальної продукції (виробничі)

зайняті наданням послуг (сервісні)

зайняті виконанням робіт

2. ступінь гнучкості операційної системи

• гнучкі

• жорсткі

3. обсяг випуску та стабільність номенклатури та асортименту

• масового типу

• серійного типу

• одиничного типу

4. метод організація виробництва

застосовують потоковий метод організації виробництва

застосовують не потоковий метод організації виробництва

5. спосіб управління запасами сировини або готової продукції

• працюють на склад

• працюють на замовлення

6. підхід до встановлення потужності

@потужність механічно встановлена на рівні середнього попиту за результатами діяльності на певний період (переважно промислові підприємства)

@потужність встановлюється на рівні максимального попиту (особливо в сфері послуг)