
- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
Для числового визначення реактивності Секв чи Lекв "реактивного" транзистора рівняння залежності вихідного струму польового чи біполярного транзистора:
.
Оскільки ця залежність визначає зміну струму Iк(с) від зміни напруги U зв (бе) і U с (к), то виходячи з форми вихідної характеристики ПТ чи БТ (вони фактично мають один вигляд), можна зробити висновок про те, що вихідний струм (його приріст) в основному визначається приростом напруги U зв (бе), і дуже мало - від приросту напруги U с(к)(мал. 6.32а).
Мал. 6.32. Вихідні характеристики транзисторів, схеми "реактивних" транзисторів і вибір робочої точки на перехідних характеристиках.
Тому вищезгадане рівняння вихідного струму з достатньою достовірністю можна записати :
.
Для схеми "реактивного" транзистора в вигляді еквівалентної ємності (мал. 6.32б) її опір XС екв записується:
.
Оскільки струм RC-схеми 1/ωс >> R визначається:
.
Падіння
напруги
.
Струм
Оскільки
,
то
,
тоді
,
тобто еквівалентна ємність "реактивного" транзистора визначається його RС-схемою і крутістю транзистора. В практичних схемах частотної модуляції для синхронної зміни Секв при подачі модулюючої напруги змінюють крутість транзистора. Для цього робочу точку А необхідно вибрати на ділянці змитої крутості перехідної характеристики транзистора (мал.6.32г). Це, як правило, нижня ділянка перехідної характеристики, де крутість транзистора змінюється в значних межах.
Для схеми "реактивного" транзистора в вигляді еквівалентної
Індуктивності (мал.6.32в) її опір XLекв записується:
Оскільки
струм RC-схеми
при R
>>
1/ωс
визначається:
.
Падіння напруги
Так, як в схемі "реактивного" транзистора, в вигляді, еквівалентної ємності, в цій схемі зміну Lекв здійснюють зміною крутості транзистора.
Необхідно відзначити, що Секв та Lекв "реактивних " транзисторів змінюється в значних межах, що дозволяє одержати необхідну девіацію частоти автогенератора радіопередавача.
6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
Частотна модуляція на "реактивних" транзисторах здійснюється в схемі, автогенератора, як правило, з послідовним живленням .
Пояснюється це тим, що реактивний транзистор одночасно повинзн бути ввімкнений по змінній складовій струму паралельно коливальному контуру з одночасною подачею напруги живлення на колектор (сток) "реактивного" транзистора. Практичні схеми модуляції на "реактивних" транзисторах зображені на мал. 6.33.
Мал. 6.33. Практичні схеми частотної модуляції з
використанням "реактивних" транзисторів.
В схемі на біполярних транзисторах (мал.6.33а) використовується "реактивний" транзистор VT1 в вигляді еквівалентної індуктивності при RC-схемі в базовому колі (Сбл є коротким замиканням по змінній високочастотній складовій струму і призначанні для блокування бази VT1по постійному струму). По змінній складовій струму "реактивний" транзистор VT1 (його ділянка колектор-емітер) ввімкнений паралельно коливальному контуру L к Ск автогенератора, який зібраний на VT2 по схемі з індуктивним зв'язком. Резистивним дільником R1, R2, R3 вибирається робоча точка транзистора автогенератора VT2, а також "реактивного" транзистора VТ1 , де падіння напруги UR1 визначає робочу точку на ділянці змінної крутості. Напруга звукової частоти UΩ подається на базу "реактивного" транзистора через модулюючий трансформатор Т1. І загороджуючий дросель Lgp .який призначений для усунення: попадання високочастотної напруги в коло модулятора. Зміна індуктивності "реактивного" транзистора приводить до зміни резонансної частоти коливальної системи автогенератора, з якої знімається вихідна напруга частотної модуляції UЧМ .
В схемі частотної модуляції на польових транзисторах (мал.6,33 б) використовується "реактивний" польовий транзистор VT2 в вигляді еквівалентної ємності при RC-схемі в затворному колі (Cблω, закорочує нижній відвід опору R на корпус по змінній високочастотній складовій Струму). Вибір робочої точки на ділянці змінної крутості здійснюється при допомозі джерела живлення ЕЗМ . Напруга модулятора UΩ подасться через модуляційним низькочастотний трансформатор Т1."Реактивний" транзистор (його ділянка сток-виток) ввімкнений паралельно коливальному контуру автогенератора LK CK, резонансна частота якого змінюється при зміні амплітуди UΩ, Вихідна напруга UЧМ знімається з коливального контура.
Можливі і інші схеми частотної модуляції з використанням "реактивних" транзисторів, в яких еквівалентна ємність чи індуктивність в основному створюється при допомозі RC-схеми, оскільки з конструктивних міркувань використання LR-схеми недоцільно.