1.3. Структурна схема радіопередавача.
Структурна схема типового передавача представлена на рис. 1.2. і складається з двох каналів: каналу високої частоти (несучої), де проходить обробка сигналу радіочастоти, яка модулюється і випромінюється антеною радіопередавача і каналу низької частоти переданої інформації.
Рис. 1.2. Структурна схема радіопередавача.
Канал несучої частити (КНЧ) радіопередавача має:
ЗГ - задаючий генератор - каскад який виробляє синусоїдальну напругу радіочастоти високої стабільності;
БК - буферний каскад - спеціальна схема, яка має високий вхідний опір, малу ємність входу і запобігає впливу наступних каскадів при зміні їх показників на зміну частоти ЗГ;
ПЧ - перемножувач частоти - схема, яка збільшує (при необхідності) частоту ЗГ;
ПН - підсилювач напруги радіочастоти (таких каскадів в радіопередавачі може бути декілька), який потрібний для підсилення напруги радіочастоти до розмірів, необхідних для нормальної роботи кінцевих каскадів радіопередавачів;
ППП - попередній підсилювач потужності кінцевого каскаду радіопередавача;
КПП - кінцевий підсилювач потужності, на вихід якого ввімкнена антена і завдання якого - підвести необхідну вихідну потужність до антени.
Модуляційний, пристій (МП) - канал низької чи звукової частоти, на вихід якого сигнал подається, наприклад, з мікрофону (М), має узгоджуючий каскад (УК), підсилювач напруги (ІІН) і підсилювач потужності (ПП). З виходу модуляційного пристрою сигнал низької частоти подається на підсилювач напруги (ПН) каналу радіочастоти, де проходить модуляція одного з параметрів радіочастоти. Крім того, схема радіопередавача повинна мати джерело живлення (ДЖ) а в схемах потужних радіопередавачів може бути система охолодження (СО) і пристрій блокування і сигналізації (ПСБ).
Приведена структурна схема радіопередавача для різних типів і різної вихідної потужності може бути змінена, але основний принцип формування сигналів тут зберігається.
2. Генератори з зовнішнім збудженням.
Генератор з зовнішнім збудженням (ГЗЗ) є одним з основних каскадів радіопередавача, на вхід якого напруга подається від зовнішнього джерела змінної напруги. Маючи на увазі відмінність технічних термінів в "Радіопередавальних пристроях", що пов’язано зі специфікою розробки теорії передавачів, можна констатувати , що ГЗЗ фактично є підсилювачем чи перетворювачем вхідної напруги високої частоти по напрузі чи потужності. Тому фізичні процеси, які протікають в схемі ГЗЗ по підсиленню, наприклад, вхідної напруги, ідентичні тим, що протікають в звичайній схемі підсилювача. Деякою відмінністю є те, що в вигляді навантаження ГЗЗ часто використовується не тільки паралельний контур LкCк , який настроєний на частоту вхідної напруги (рис. 2.1), а й періодична навантажувальна система. При цьому в вигляді активного елементу може бути використаний транзистор чи електронна лампа.
Рис. 2.1. Найпростіші схеми генераторів з зовнішнім збудженням на біполярному і польовому транзисторах.
В цих схемах ГЗЗ на біполярному (рис. 2.1а) і польовому (рис. 2.1б) транзисторах використане ввімкнення транзисторів з загальним емітером (ЗЕ) і загальним витоком (ЗВ) при виборі робочої точки транзисторів при допомозі джерела зміщення Езм. Джерело основного живлення Ек чи Ес, енергія якого використовується для перетворення в підсилену енергію вихідної напруги, заблоковане по змінній складовій струму конденсатором Сбл, як і джерело зміщення Езм. Оскільки паралельний контур LкCк настроєний на частоту вхідної напруги Uвх, то він має активний опір Rер на резонансній частоті, тому всі фазові співвідношення між напругами і струмами ГЗЗ ідентичні підсилювальному каскаду з активним навантаженням