
- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
1.3. Структурна схема радіопередавача.
Структурна схема типового передавача представлена на рис. 1.2. і складається з двох каналів: каналу високої частоти (несучої), де проходить обробка сигналу радіочастоти, яка модулюється і випромінюється антеною радіопередавача і каналу низької частоти переданої інформації.
Рис. 1.2. Структурна схема радіопередавача.
Канал несучої частити (КНЧ) радіопередавача має:
ЗГ - задаючий генератор - каскад який виробляє синусоїдальну напругу радіочастоти високої стабільності;
БК - буферний каскад - спеціальна схема, яка має високий вхідний опір, малу ємність входу і запобігає впливу наступних каскадів при зміні їх показників на зміну частоти ЗГ;
ПЧ - перемножувач частоти - схема, яка збільшує (при необхідності) частоту ЗГ;
ПН - підсилювач напруги радіочастоти (таких каскадів в радіопередавачі може бути декілька), який потрібний для підсилення напруги радіочастоти до розмірів, необхідних для нормальної роботи кінцевих каскадів радіопередавачів;
ППП - попередній підсилювач потужності кінцевого каскаду радіопередавача;
КПП - кінцевий підсилювач потужності, на вихід якого ввімкнена антена і завдання якого - підвести необхідну вихідну потужність до антени.
Модуляційний, пристій (МП) - канал низької чи звукової частоти, на вихід якого сигнал подається, наприклад, з мікрофону (М), має узгоджуючий каскад (УК), підсилювач напруги (ІІН) і підсилювач потужності (ПП). З виходу модуляційного пристрою сигнал низької частоти подається на підсилювач напруги (ПН) каналу радіочастоти, де проходить модуляція одного з параметрів радіочастоти. Крім того, схема радіопередавача повинна мати джерело живлення (ДЖ) а в схемах потужних радіопередавачів може бути система охолодження (СО) і пристрій блокування і сигналізації (ПСБ).
Приведена структурна схема радіопередавача для різних типів і різної вихідної потужності може бути змінена, але основний принцип формування сигналів тут зберігається.
2. Генератори з зовнішнім збудженням.
Генератор з зовнішнім збудженням (ГЗЗ) є одним з основних каскадів радіопередавача, на вхід якого напруга подається від зовнішнього джерела змінної напруги. Маючи на увазі відмінність технічних термінів в "Радіопередавальних пристроях", що пов’язано зі специфікою розробки теорії передавачів, можна констатувати , що ГЗЗ фактично є підсилювачем чи перетворювачем вхідної напруги високої частоти по напрузі чи потужності. Тому фізичні процеси, які протікають в схемі ГЗЗ по підсиленню, наприклад, вхідної напруги, ідентичні тим, що протікають в звичайній схемі підсилювача. Деякою відмінністю є те, що в вигляді навантаження ГЗЗ часто використовується не тільки паралельний контур LкCк , який настроєний на частоту вхідної напруги (рис. 2.1), а й періодична навантажувальна система. При цьому в вигляді активного елементу може бути використаний транзистор чи електронна лампа.
Рис. 2.1. Найпростіші схеми генераторів з зовнішнім збудженням на біполярному і польовому транзисторах.
В цих схемах ГЗЗ на біполярному (рис. 2.1а) і польовому (рис. 2.1б) транзисторах використане ввімкнення транзисторів з загальним емітером (ЗЕ) і загальним витоком (ЗВ) при виборі робочої точки транзисторів при допомозі джерела зміщення Езм. Джерело основного живлення Ек чи Ес, енергія якого використовується для перетворення в підсилену енергію вихідної напруги, заблоковане по змінній складовій струму конденсатором Сбл, як і джерело зміщення Езм. Оскільки паралельний контур LкCк настроєний на частоту вхідної напруги Uвх, то він має активний опір Rер на резонансній частоті, тому всі фазові співвідношення між напругами і струмами ГЗЗ ідентичні підсилювальному каскаду з активним навантаженням