
- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
2.9.4. Складання потужностей з просторі.
Складання потужності в просторі проводять в тих випадках, коли необхідно на обмежений час збільшити напруженість електромагнітного поля, яке випромінюється передавачем в заданому напрямку. Така необхідність виникає при забезпеченні радіозв'язку і мовлення в діапазоні коротких хвиль на наддалекі відстані в умовах поганого проходження радіохвиль.
В останній час цей спосіб використовують в радіолокаційних пристроях при допомозі фазованих антенних ґраток (ФАГ) з електронним управлінням діаграмою напрямленості.
Суть способу можна пояснити на прикладі складання потужностей на прикладі двох передавачів. Для роботи в режимі складання потужності в просторі рекомендується використовувати однотипні передавачі П1 та П2 (рис. 2.29а). Джерелом коливань служить збуджувач З1. Збуджувач З2 другого передавача є резервним.
Рис. 2.29. Складання потужностей в прсторі і при допомозі ФАГ.
Кожний передавач працює на свою антену А направленої дії. Щоб мати слабкий зв'язок між вихідними каскадами пар здавачів, необхідно рознести антени на можливо більшу відстань одна від одної, хоча зближення антен економить місце на антенному полі, покращує їх спільну діаграму напрямленості, підвищує коефіцієнт напрямленої дії. Звичайна відстань між антенами складає (¾λ). Підбираючи співвідношення фаз високочастотних коливань, які живлять антени, можна забезпечити зміну напрямленості головної пелюстки антен на 10 … 20° і зміщувати зону обслуговування. Регулювання фази коливань здійснюють з допомогою керованого фазообертача Ф, ввімкненого на вході одного з передавачів. В просторі формується спільна діаграма напрямленості так, що в місці прийому проходить складання потужностей електромагнітних полів, створених антенами, і результуюча напруженість поля відповідає сумарній потужності окремих передавачів. Якщо ж струми; які живлять антени, зсунути по фазі, то спільна діаграма напрямленості змінює своє положення, що використовується для швидкого повороту діаграми методом електронного керування.
В діапазоні дециметрових і сантиметрових хвиль розміри антен, які виконані в вигляді напівхвильових вібраторів, невеликі, а напівпровідникові генератори невеликої потужності (1 … 10 Вт) мають невеликі розміри. Це дає можливість в невеликому об'ємі і на малій площі встановити велику кількість (до 1000) окремих генераторів і антен і одержати велику потужність випромінювання при високій надійності. В випадку несправності навіть кількох окремих генераторів потужність передавача в цілому мало зменшується. Сукупність окремих напівхвильових вібраторів називають фазованою антенною граткою (ФАГ), структурна схема збудження якої зображена на рис. 2.29б.
Збуджувач разом з пристроєм поділу потужностей і блоком керованих канальних фазообертачів забезпечує канальні підсилювачі синфазною високочастотною напругою збудження. Блок керування фазообертачами представляє собою невелику ЕОМ, яка по визначеній програмі керує канальними фазообертачами і змінює в тракті кожного канального підсилювача фазу високочастотної напруги, в результаті чого здійснюється напрям випромінювання ФАГ в просторі. Кожний підсилювач працює на свою антену. Оскільки система ФАГ має багато каналів, то функцію їх контроля виконує автоматична система, яка вимикає несправні підсилювачі. Основною умовою ефективної роботи ФАГ є забезпечення вузької пелюстки антени і керування її напрямленістю в просторі.