3. Особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ

Бюджетні організації та установи створюються і функціонують для забезпечення конституційної будови держави (вищі органи дер­жавної влади), незалежного судочинства (суд, прокуратура), місце­вого самоврядування (сільради, міськради) та інше, а також для задо­волення соціально-економічних, освітніх, культурно-просвітницьких потреб населення.

Виходячи з цього, їх господарська діяльність направлена в першу чергу на виконання тих функцій, що визначені їх статутними доку­ментами та Конституцією України.

Для виконання цих функцій вони отримують кошти з держав­ного чи місцевого бюджетів у відповідності з затвердженим в уста­новленому порядку кошторису доходів та видатків: на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, господарські потреби, придбання обладнання, медикаментів, учбових посібників, продуктів харчуван­ня, на ремонт і утримання приміщень, службового транспорту та інші.

Специфіка діяльності бюджетних установ (медицина, культура, освіта) та потреба населення в необхідності збільшення кількості та якості їх послуг зумовили таку діяльність цих установ як надання платних послуг, ведення господарської діяльності в межах визначених законодавством. Так, вони можуть надавати різні платні послуги, ви­робляти продукцію чи інше, при цьому вони отримують доходи (крім бюджетного фінансування). Такі надходження називають власними надходженнями. До них відносять кошти одержані від надання плат­них послуг, реалізації продукції виготовленої в учбових майстернях, дослідних ділянках чи господарствах, надання в оренду приміщень та обладнання, виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами, а також кошти отримані як гуманітарна допомога, суми, отримані від підприємств для виконання окремих доручень та інше.

Таким чином, бюджетні установи отримують кошти з загально­го фонду бюджету на виконання статутних завдань, а також можуть отримувати доходи від здійснення господарської діяльності: надання платних послуг які називають власними коштами або коштами спеці­ального фонду. Слід при цьому відмітити, що і кошти загального фон­ду і кошти спеціального фонду є бюджетними коштами, вони суворо плануються та витрачаються згідно із затвердженими кошторисами.

Специфіка діяльності та джерела отримання коштів зумовлює особливості методики відображення об'єктів обліку на бухгалтер­ських рахунках та структуру звітності. Передбачається відокремлен­ня в обліку та звітності доходів і витрат, грошових коштів, дебітор­ської та кредиторської заборгованості, запасів, необоротних активів, що отримані з різних джерел: загального та спеціального фонду.

4. План рахунків бухгалтерського обліку.

Його характеристика

Ведення обліку бюджетних установ здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до Плану рахунків, що затвердже­ний наказом Головного управління Державного казначейства № 114 від 10.12.99 року і діє з 1 січня 2000року. Він побудований на основі міжнародних стандартів, Плану рахунків для підприємств народного господарства та з врахуванням специфіки бюджетних організацій.

В основу групування рахунків покладено їх класифікацію за еко­номічним змістом та особливості господарських операцій бюджетних установ.

Структура Плану рахунків дає можливість отримувати вичерпну інформацію, необхідну для ведення обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів.

Всі рахунки умовно об'єднані в дві групи: балансові та позабалан­сові. В свою чергу вони об'єднані в класи.

Балансові рахунки об'єднані у 8 класів:

Клас 1.Необоротні активи

Рахунки цього класу призначені для обліку матеріальних і нема­теріальних активів, які призначені для довгострокового використан­ня і не призначені для реалізації чи витрачання на протязі 1 року.

Клас 2. Запаси

На цих рахунках обліковують оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію і витрачання яких планують здійснити на протязі року.

Клас 3. Кошти, розрахунки і інші активи

Обліковуються кошти, які використовуються для відображення поточних фінансових активів: кошти в касі, на рахунках в установах банків чи в органах Державного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.

Клас 4. Власний капітал

Рахунки цього класу призначені для обліку фондів і визначення результатів виконання кошторисів установи.

Клас 5. Довгострокові зобов'язання

Призначений для обліку зобов'язань установи, які не виникають в процесі звичайної діяльності, не являються характерними для уста­нови і погашення яких відбудеться після завершення поточного бю­джетного року.

Клас 6. Поточні зобов'язання

Обліковуються зобов'язання установи, що виникають в процесі її звичайної діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів і ви­датків, і погашення яких очікується на протязі поточного бюджетно­го року.

Клас 7. Доходи

Обліковуються доходи установи, що отримуються із загального фонду (бюджетні кошти) та спеціального фонду (власні кошти).

Клас 8. Витрати

Використовується для обліку фактичних видатків і витрат бюд­жетних установ і касових витрат сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.

Клас 0. Позабалансові рахунки

На за балансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи і зобов'язання, які не належать установі або знаходяться в тимчасовому користуванні.

Кожний клас представлений синтетичними рахунками (рахунки 1 порядку), що мають двозначний код, побудований порядковим спо­собом, при цьому деякі коди не використані і є резервними.

Для відображення господарських операцій бюджетні установи використовують субрахунки, виходячи із загальнодержавних і галу­зевих потреб управління, контролю, аналізу і звітності. При необхід­ності можуть використовуватися додаткові субрахунки (3 та 4 поряд­ку) із збереженням номерів Плану рахунків.

Більшість рахунків, що приведені в Плані рахунків бюджетних установ — уніфіковані, тобто характерні і для госпрозрахункових під­приємств інших галузей. В той же час є рахунки, що є специфічними і використовуються тільки в бюджетних установах, наприклад, рахун­ки: 111 «Бібліотечні фонди».

203 «Спецобладнання для науково-дослідних робіт по господар­ських договорах», 231 «Матеріали для учбових, наукових та інших цілей».

40 «Фонд у необоротних активах», 41 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних активах» та інші.