2. Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Як зазначено в Бюджетному кодексі, бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку, що затверджуються Міністерством фінансів України, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за по­годженням з Міністерством фінансів України.

Завдання та функціональні обов'язки бухгалтерських служб, по­вноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних устано­вах — головного бухгалтера та вимоги щодо його професійно-квалі­фікаційного рівня визначаються Кабінетом Міністрів України.

Призначення та звільнення головного бухгалтера бюджетної установи здійснюються відповідно до законодавства про працю з урахуванням типових професійно-кваліфікаційних характеристик головного бухгалтера бюджетної установи, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Основним нормативним документом є Закон України «Про бух­галтерський облік та фінансову звітність в Україні», що встановлює правові засади організації, ведення та складання звітності в Україні і його дія поширюється на бюджетні установи.

Бюджетний кодекс регулює відносини, що виникають у процесі складання, розгляду і затвердження бюджетів, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання.

Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах регулюється також такими документами: інструкції та на­кази Держказначейства України, Міністерства фінансів, наказами Мінстатистики (Держкомстат) та іншими нормативними актами.

На виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського облі­ку в державному секторі на 2007-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 34, а також прийня­того Бюджетного кодексу з 1 січня 2013 року передбачається викорис­тання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Так, уже відредаговані для використання в бюджетних устано­вах діючі Положення бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», № 7 «Основні засоби», № 9 «Запаси», № 8 «Нема­теріальні активи», затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності».

Міністерством фінансів спільно з Держказначейством України затверджено ряд інструкцій щодо методології ведення обліку: План рахунків бухгалтерського обліку та Порядок з його застосування, Інструкція з типової кореспонденції рахунків, Інструкції з обліку за­пасів, Інструкція з обліку необоротних активів, Інструкція з обліку грошових коштів та розрахунків, Інструкція про форми меморіаль­них ордерів та карток і книг аналітичного обліку, а також ряд інших важливих інструкцій.

Предметом обліку в бюджетних установах є господарські засоби за їх складом та розміщенням, за джерелами їх формування і призна­ченням у процесі невиробничого споживання.

Об'єктом обліку є доходи і витрати бюджетних установ; фонди і резерви, що створюються в них в процесі виконання кошторису; вит­рати на утримання бюджетних установ і організацій; грошові кошти в касі та на рахунках в банку та інші активи і зобов'язання.

Метою ведення бухгалтерського обліку бюджетних організацій є формування повної, правдивої та неупередженої інформації про фі­нансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів уста­нови.

Функції, що їх виконує облік в бюджетних установах: управлін­ська, контрольна та інформаційна.

Питання облікової політики, як сукупності визначених в межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що викорис­товуються бюджетними установами для ведення обліку та складання фінансової звітності, визначені основним бухгалтерським законом, і в цілому вона спрямована на правильне і достовірне відображення в обліку доходів та видатків в процесі надання нематеріальних послуг у відповідності з затвердженими кошторисами, збереження та ефек­тивне використання державного майна.

Облікова політика установи визначається за погодженням з го­ловним розпорядником бюджетних коштів або органом, до сфери управління якого належить установа.