М. Г. Михайлов, М. І. Телегунь, О. П. Славкова

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

За загальною редакцією професора Михайлова М. Г.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури» 2011

УДК 657(075.8) ББК 65.052я73 М 69

Гриф надано Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18-Г-50 від 20.01.2009 р.)

Рецензенти:

Маренич Т. Г. - доктор економічних наук, професор кафедри обліку і ауди­ту Харківського національного технічного університету сільського госпо­дарства імені Петра Василенка;

Чупіс А. В. - доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фі­нансів Сумського національного аграрного університету.

Михайлов М. Г., Телегунь М. І., Славкова О. П.

М 69 Бухгалтерський облік у бюджетних установах. Навчальний посібник. - К.: Центр

учбової літератури, 2011. - 384 с.

I8ВN 978-611-01-0240-7

Викладено методику ведення бухгалтерського обліку активів, зобов'язань, капіта­лу, операцій господарської діяльності в бюджетних установах в сучасних умовах з вра­хуванням вимог нормативних документів. В даному навчальному посібнику викладаєть­ся організація первинного, аналітичного та синтетичного обліку об'єктів бухгалтерсько­го обліку в бюджетних установах: доходів та видатків, грошових коштів, розрахунків, основних засобів, матеріалів тощо. Викладення матеріалу супроводжується схемами облікових записів, приведені кореспонденції рахунків за типовими господарськими операціями.

Посібник призначено для вивчення курсу «Облік в бюджетних установах» студен­тами спеціальності «Облік і аудит», «Фінанси» у вищих навчальних закладах.

УДК 657(075.8) ББК 65.052я73

І5БК 978-611-01-0240-7

© Михайлов М. Г., Телегунь М. І., Славкова О. П., 2011.

© Центр учбової літератури, 2011.

ПЕРЕДМОВА

Діяльність бюджетних установ є дуже різноманітною: соціальна сфера, управління державою та місцеве самоврядування, незалежне судочинство тощо.

Особливістю діяльності бюджетних установ є те, що метою їх ді­яльності не є створення прибутку, метою їх діяльності є досягнення передбачених планами та кошторисами показників, виконання по­ставлених в статуті або ж передбачених програмою фінансування завдань і функцій. Діяльність здійснюють за рахунок фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

Крім того, бюджетним установам дозволяється здійснювати гос­подарську діяльність: надавати платні послуги, здавати в оренду дер­жавне майно, продавати непотрібні установі основні засоби та інші матеріали, вести наукову роботу за господарськими договорами тощо, що дозволяє одержувати додаткові надходження — спеціальні кошти.

Бюджетні установи свої видатки вони суворо планують в спеці­альних документах — кошторисах, які складають кожною бюджетною установою та узагальнюються в зведених кошторисах вищого розпо­рядника. Зведені кошториси кожний головний розпорядник надає в Міністерство фінансів для включення до видатків Державного бю­джету на наступний бюджетний рік. Таким чином кошторис кожної бюджетної установи є складовою Державного бюджету України.

Виходячи з того, що в діяльності бюджетних установ мають місце як бюджетне фінансування, так і власні кошти зароблені установою, організація та ведення бухгалтерського обліку в бюджетних устано­вах має свої особливості. Вони полягають в тому, що необхідно вести облік та здійснювати постійний контроль за отриманими асигнуван­нями, власними надходженнями та їх використанням відповідно до вимог, встановлених Бюджетним кодексом, інструкціями Державно­го казначейства та згідно затвердженого кошторису фінансування ді­яльності установи.

На сьогодні бюджетні установи відкривають рахунки в органах Державного казначейства, які здійснюють касове обслуговування установ та контроль за витрачанням коштів.

В цілому організація бухгалтерського обліку здійснюється відпо­відно до закону України «Про бухгалтерський та фінансову звітність в Україні». Але зважаючи на те, що в їх діяльності використовуються державні кошти та майно, ведення обліку активів, зобов'язань та капі­талу суворо регламентується інструкціями Державного казначейства України. Так, для цих організацій наказами Держаного казначейства затверджений План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок його застосування, Інструкція про кореспонден­цію рахунків, затверджені форми меморіальних ордерів, карток і книг бухгалтерського обліку, Інструкції з обліку запасів, необоротних ак­тивів, грошових коштів та розрахунків. А також багато інших, що в цілому врегульовують облік окремих видів активів, зобов'язань та власного капіталу бюджетних установ.

Останнім часом Міністерство фінансів України проводить заходи щодо уніфікації бухгалтерського обліку бюджетних установ, а тому приймаються ряд наказів Міністерства фінансів спільно з Держав­ним казначейством про використання положень (стандартів) бухгал­терського обліку, які проте будуть діяти для бюджетних установ з 1 січня 2013 року.

Все це вимагає системного викладення організації обліку доходів та видатків, грошових коштів, інших активів, власного капіталу, опе­рацій по придбанню та використанню матеріальних цінностей, скла­дання звітності тощо.

В посібнику використовується діюча законодавчо-нормативна база з врегулювання бухгалтерського обліку.

Теми, що викладені в посібнику, максимально наближені до на­вчальної програми з вивчення курсу «Облік в бюджетних установах» з підготовки бакалаврів зі спеціальності «Облік і аудит», «Фінанси». Вважаємо, що посібник буде корисним для практикуючих бухгалте­рів та спеціалістів бюджетних установ.

Тема 1. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах

1. Характеристика бюджетних установ.

2. Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

3. Особливості фінансово-господарської діяльності бюд­жетних установ.

4. План рахунків бухгалтерського обліку. Його характерис­тика.

5. Форми бухгалтерського обліку. Побудова регістрів син­тетичного і аналітичного обліку.

6. Інвентаризація в бюджетних установах.

Використані джерела

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-Ш.

2. Бюджетний кодекс від 8 липня 2010 року № 2456-УІ.

3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999.

4. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування Плану рахунків. Наказ ДКУ № 114 від 10.12.1999 (зі змінами).

5. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх застосування. Наказ Держказначейства України від 27.07.2000 року № 68.

6. Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ. Наказ ДКУ № 100 від 6.10.200 року

7. Зміни та доповнення до Порядку складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ. Наказ ДКУ № 98 від 27.05.2005 р.

8. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Наказ ДКУ № 61 від 10.07.2000 р. (в редакції Наказу ДКУ від 14.02.2005 року № 28).

9. Інструкція по інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ. Наказ ГУДК № 90 від 30.10.98 (із змінами та доповненнями).

10. Про порядок проведення інвентаризації майна бюджетними устано­вами у 2004 році. Лист ДКУ від 25.11.2004 року. № 07/04/2378-10386.

1. Характеристика бюджетних установ

Відповідно до Бюджетного кодексу, що прийнятий 8 липня 2010 року та діє з 1 січня 2011 року, бюджетні установи — це органи дер­жавної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Наприклад, лікарні, школи, бібліотеки, судові органи, органи міс­цевої влади, органи державного контролю (контрольно-ревізійне управління), міністерства та відомства тощо. Кодекс відзначає, що бюджетні установи є неприбутковими.

Для виконання статутних завдань бюджетні установи отриму­ють бюджетні асигнування, тобто, кошти з бюджету для здійснення платежів з конкретною метою (на утримання установи з метою ви­конання поставлених перед ними завдань) в процесі виконання бюд­жету.

Бюджет — це план формування та використання фінансових ре­сурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органа­ми державної влади, органами влади Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування на протязі поточного бюджетно­го періоду.

Бюджетний період для всіх бюджетів є один календарний рік. Він починається 1 січня та закінчується 31 грудня того ж року. Не­прийняття до 1 січня закону «Про державний бюджет»не є підставою для встановленні іншого періоду.

Розрізняють місцеві бюджети та державний бюджет.

Місцевий бюджет — це бюджети Автономної республіки Крим, обласні, районні бюджети, та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних общин, сіл, селищ, міст)

Державний бюджет — це бюджет, що формується на рівні дер­жави.

Державний бюджет України затверджує закон «Про Державний бюджет України», що містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду;

Державний та місцевий бюджети, що побудовані з врахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіаль­ного устрою і врегульована нормами права становлять бюджетну систему України.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, що наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).

Стадіями бюджетного процесу є:

1. складання проектів бюджетів;

2. розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3. виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийнят­тя рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефектив­ності управління бюджетними коштами відповідно до законодав­ства.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямова­ний на забезпечення ефективного і результативного управління бю­джетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного про­цесу його учасниками відповідно до Бюджетного Кодексу та іншого законодавства і забезпечує:

1. оцінку управління бюджетними коштами (включаючи прове­дення державного фінансового аудиту);

2. правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;

3. досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового викорис­тання, ефективності і результативності в діяльності розпоряд­ників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

4. проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

5. запобігання порушенням бюджетного законодавства та забез­печення інтересів держави у процесі управління об'єктами дер­жавної власності;

6. обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням

коштів до Державного бюджету України та їх використанням здій­снює Рахункова палата.

Діяльність центральних органів виконавчої влади, які забезпе­чують проведення державної політики у сфері контролю за дотри­манням бюджетного законодавства (у межах їх повноважень, вста­новлених Бюджетним Кодексом та іншими нормативно-правовими актами), спрямовується, координується та контролюється Кабінетом Міністрів України.

Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організо­вують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах.

Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективнос­ті використання бюджетних коштів, досягнення результатів відпо­відно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ.

Внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управ­ління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезуль­тативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю.

Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішньо­го аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту ви­значаються Кабінетом Міністрів України.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'яз­ками з управління бюджетними коштами.

Рішення про створення бюджетної організації приймається орга­ном державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядуван­ня при наявності необхідної матеріально-технічної бази та кваліфіко­ваних спеціалістів, при обов'язковому узгодженні з уповноваженим центральним органом державної влади. Наприклад, створення дер­жавного вищого навчального закладу узгоджується з Міністерством освіти, лікарняної організації — з міністерством охорони здоров'я.

Бюджетні організації є юридичними особами. Вони діють на під­ставі статуту (положення), мають свою печатку, рахунки в органах Держказначейства (чи в установах банків), мають права, обов'язки, несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України. Бюд­жетні установи є платниками податків та платежів до бюджетно-фі­нансової системи, а тому при створенні вони обов'язково реєструють­ся в органах виконавчої державної влади за їх місцезнаходженням та в органах податкової служби, Пенсійному фонді, інших фондах со­ціального страхування.

Бюджетні установи відносять до організацій некомерційного ха­рактеру, для яких отримання прибутку не є основною метою діяль­ності. Тому їх відносять до неприбуткових організацій.

Для отримання статусу неприбуткової організації, бюджетні установи повинні зареєструватись в податковій інспекції по місцю знаходження, як неприбуткова організація де їй присвоюється код неприбуткової організації, та вона заноситься в Реєстр неприбут­кових організацій: автоматизованої системи збору і накопичення інформації про неприбуткові організації. Код неприбутковості має свою структуру в межах від 0001 до 0004. Внесення бюджетних уста­нов до Реєстру неприбуткових організацій надає пільги в оподатку­ванні доходів, зокрема, податку на прибуток.