- •1.Предмет та методи загальної теорії права та держави. Місце цієї науки у системі правознавства.
- •2.Причини виникнення первісних та сучасних держав.
- •3.Основні сучасні концепції держави.
- •4.Поняття, ознаки та сутність держави. Типи держав.
- •5.Функції держави: поняття, види.
- •6.Функції сучасних демократичних та недемократичних держав.
- •7.Форма держави: поняття, елементи. Державне правління: поняття, види. Форма правління сучасної української держави.
- •8.Форма держави: поняття, елементи. Державний устрій: поняття, види. Державний устрій україни.
- •9.Форма держави: поняття, елементи. Державний режим: поняття, види. Державний режим в україні.
- •10.Механізм та апарат держави: поняття, склад.
- •11.Орган держави: поняття, види. Проблеми формування сучасного державного апарату україни.
- •12.Політична система суспільства: поняття, елементи, типи.
- •14.Політичні партії: поняття, види, функції. Правовий статус політичних партій та їх місце у політичній системі україни.
- •15.Громадська організація: поняття, види. Правовий статус громадських організацій та їх місце у політичній системі україни.
- •16.Правова держава: сучасна концепція, поняття та основні ознаки.
- •17.Соціальна держава: сучасна концепція, поняття та основні ознаки.
- •17.Громадянське суспільство: поняття, основні ознаки. Громадянське суспільство та демократична правова держава.
- •19. Основні сучасні типи право розуміння.
- •20. Юридичний позитивізм
- •21. Природнича юриспруденція.
- •22. Соціологічна юриспруденція.
- •23.Позитивне право: поняття, сутність, ознаки, призначення.
- •24.Функції об’єктивного права: поняття, види.
- •25. Принципи права
- •26.Правовий статус особи: поняття, види. Тенденції розвитку правового статусу особи в сучасних демократичних державах.
- •27.Правосвідомість: поняття, склад. Правова культура: поняття, елементи.
- •28.Права людини: поняття, сутність, види. Юридичні гарантії прав людини: поняття, види.
- •29.Система права: поняття, ознаки, структура. Сучасна система права україни: стан та перспективи розвитку.
- •30.Норма права: поняття, ознаки, структура, види.
- •31. Інститут права
- •33.Поняття та ознаки публічного та приватного права, критерії їх утворення.
- •34.Правотворчість: поняття, ознаки, види, стадії. Поняття та стадії законотворчості в україні.
- •35.Зовнішні форми (джерела) права: поняття, види. Зовнішні форми права в україні.
- •36.Закон: поняття, ознаки, види. Закони україни.
- •37.Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки, види.
- •38.Підзаконні нормативно-правові акти україни: поняття, види.
- •39. Нормативно-правовий припис.
- •40. Нормативно-правовий договір.
- •41. Правовий прецедент.
- •42.Система законодавства: поняття, ознаки, елементи. Критерії розподілу нормативно-правових приписів на галузі законодавства.
- •44. Чинність нормативно-правових актів в часі. Зупинення та припинення дії нормативно-правових актів
- •45.Чинність нормативно-правових актів в часі. Напрям дії.
- •46.Чинність нормативно-правових актів у просторі.
- •47.Дія нормативно-правових актів щодокола суб’єктів.
- •48.Систематизація нормативно-правових актів: поняття, способи. Кодифікація в україні.
- •50. Юридична техніка
- •51.Правові відносини: поняття, ознаки, структура, види.
- •52.Суб'єкти та об’єкти правових відносин: поняття, види.
- •53.Суб'єктивне право та юридичний обов’язок: поняття, види, їх взаємозв’язок.
- •54.Юридичні факти: поняття, значення, види
- •55.Поняття реалізації правових норм, їх форми та значення.
- •56.Застосування юридичних норм, їх форми та значення.
- •57.Акти застосування права: поняття, ознаки, види.
- •58.Правові прогалини: поняття, ознаки, види та способи запобігання їм та їх подолання.
- •59.Юридичні колізії та способи їх попередження і подолання.
- •60.Тлумачення правових норм: поняття, основні етапи, значення.
- •61.Тлумачення-з'ясування правових норм: поняття, значення, способи.
- •62.Тлумачення-роз'яснення правових норм: поняття, значення, види.
- •63.Інтерпретаційно-правові акти: поняття, ознаки, види.
- •64. Особливості тлумачення нормативно-правових приписів конституції україни
- •65.Особливості тлумачення міжнародних договорів україни
- •66. Правомірна поведінка: поняття, значення, види
- •67.Правопорушення: поняття, ознаки, склад, види.
- •68.Юридична відповідальність: поняття, ознаки, функції, види.
- •69.Поняття правового регулювання: поняття, типи, сфери, межі.
- •71. Основні показники соціальної якості правового регулювання (законність, ефективність, цінність)
- •72.Правова система: поняття, ознаки, структура.
- •73.Основні ознаки англо-американського типу правової системи.
- •74.Основні ознаки романо-германського типу правової системи.
- •75. Основні типи сучасних правових систем світу
- •76. Основні ознаки міжнародно-правового типу правової системи
19. Основні сучасні типи право розуміння.
Тип праворозуміння - це сукупність основних засад, що визначають певний підхід до розуміння змісту та сутності права.
ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА:
-Соціологічна юриспруденція -Природнича юриспруденція -Юридичний позитивізм -Інтегративна юриспру-ція
20. Юридичний позитивізм
Юридичний позитивам: право - це система юридичних норм, встановлених та забезпечених державою.
ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОГО ПОЗИТИВІЗМУ (НОРМАТИВІЗМУ), ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРЕВАГИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА
визначають прямий зв’язок права з державою, оскільки держава встановлює та забезпечує норми права;
дієвість права пов'язана з його нормативною природою (система правил поведінки загального характеру);
дієвість права пов'язана з формальною визначеністю норм права (вираженням їх змісту в джерелах права);
ефективність регулятивного впливу визначається можливістю чіткого встановлення меж дозволеної та забороненої поведінки; є обов'язковими до виконання адресатами;
таке розуміння права дає змогу визначити загальні стандарти поведінки для однойменних учасників суспільних відносин
ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОГО ПОЗИТИВІЗМУ (НОРМАТИВІЗМУ), ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НЕДОЛІКИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА
- перебільшення ролі держави в нормотворенні;
- поза межами права залишаються норми, створені іншими суб'єктами; недооцінювання зв'язку права з економікою, політикою, іншими соціальними явищами;
- часто абсолютизується юридична форма, недооцінюється зміст, а тому не розмежовуються право та закон;
- не охоплює діяльнісні (прагматичні) аспекти (не охоплює чинне, «живе» право)
21. Природнича юриспруденція.
Природнича юриспруденція: право - це система природно-соціальних та правових цінностей, які необхідні людині (особі) для її існування та розвитку в конкретних історичних умовах.
ОЗНАКИ ПРИРОДНИЧОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРЕВАГИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА
- заснована на пріоритеті прав людини, ідей справедливості, рівності; - право пов'язане не з державою, а з природою людини (її біосоціальними властивостями); - є ціннісною характеристикою права; - розмежовує право та закон; - дає змогу сформулювати систему природно-соціальних та правових цінностей, що використовуються як критерії правового закону
ОЗНАКИ ПРИРОДНИЧОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НЕДОЛІКИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА
- формальна невизначеність права знижує його регулятивні (формально-юридичні) властивості; ототожнення права та моралі; є більш близьким до правосвідомості; - знижує можливості права як загального стандарту поведінки учасників суспільного життя; - не дає змоги встановити чіткі критерії між правомірним і неправомірним (оскільки морально-правові уявлення можуть бути різними у різних суб'єктів);
- допускає доволі вільне тлумачення змісту права
22. Соціологічна юриспруденція.
Соціологічна юриспруденція: право - це зумовлена суспільними відносинами система юридичних норм, що впорядковують реальну поведінку суб'єктів суспільного життя.
ОЗНАКИ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРЕВАГИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА
визначають пріоритет суспільних відносин, що зумовлюють зміст права;
розкривають залежність права від соціальних факторів;
орієнтують на реалізацію права, впорядковують реальну поведінку
суб'єктів суспільних відносин;
розширюють межі нормотворення;
охоплюють діяльнісні аспекти («живе» право);
збільшують кількість суб'єктів нормотворення
ОЗНАКИ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НЕДОЛІКИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА
соціальний детермінізм викликає обмеженість та однобокість розуміння права (оскільки специфіка суспільних відносин визначається конкретно-історичними умовами);
втрачаються чіткі критерії правомірного та неправомірного; недооцінювання ролі спеціальних правотворчих суб'єктів; перевищення (абсолютизація) ролі судових та адміністративних органів у нормотворенні.