8.Форма держави: поняття, елементи. Державний устрій: поняття, види. Державний устрій україни.

Форма держави – це система способів та засобів організації і здійснення державної влади.

Ознаки форми держави:

• складається з трьох елементів;

• державне правління розкриває структурну організацію суспільства;

• державний устрій розкриває територіальну організацію суспільства;

• державний режим розкриває політичну організацію суспільства;

• всі три елементи взаємопов’язані та дають змогу розглядати державу як цілісне явище.

Державний устрій - це спосіб поділу держави на частини, що відображає характер розподілу влади між нею та складовими частинами, центральними та місцевими органами.

За формою устрою держави поділяють на унітарні й федеративні.

Унітарна держава - це такий вид устрою, за якої складові частини держави не мають суверенних, державних ознак (Франція, Японія, Єгипет, Україна).

Унітарною (від латинського unites – єдність) є держава, що характеризується цілковитою політичною єдністю. Останнє виявляється у:

• наявність єдиної конституції та конституційних законів;

• наявність єдиного громадянства;

• наявність єдиної системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади;

• наявність єдиної фінансово-грошової системи;

• адміністративно-територіальні одиниці не мають ознаки суверенітету;

• наявність єдиної системи нормативно-правових актів.

• наявність єдиної структури державного апарату, який поширює свої повноваження на всю територію держави.

Федеративна держава - це такий вид устрою, за якої складові частини держави мають суверенні та інші державні ознаки.

До федеративних держав належать федерація та конфедерація.

Ознаками федеративної держави є:

• дуалістичний характер правової системи;

• складові частини федерацію мають ознаки суверенітету;

• встановлення виключної компетенції для загально федеративних органів;

• наявність подвійного громадянства;

• загально федеральний апарат держави і наявність у суб’єктів федерації власних систем законодавчих, виконавчих та судових органів;

• дуалістична система нормативно-правових актів (загальнофедеральна та власна для суб'єктів федерації);

• розмежування компетенції між загальнофедеральними органами держави та органами суб'єктів федерації

Федерація – це союзна держава, що складається з територій суб’єктів (складових держави), які мають обмежений суверенітет. Для неї характерна наявність двох рівнів державного апарату, що складають органи федерації та її суб’єктів; наявність двопалатного парламенту, єдиного громадянства та дворівневої правової системи – федерації в цілому та її суб’єктів (США, Мексика, Індія, Росія).

Конфедерація – це договірний союз держав, кожна з яких зберігає повний суверенітет. Конфедерація характеризується відсутністю єдиного громадянства; добровільним об’єднанням, необхідним для вирішення спільних справ і коштів, створенням спільних органів шляхом рівного представництва держав. Ця форма державного устрою нині практично не зустрічається і має здебільшого лише історичний характер (Північна Америка ХVІІІ ст., Німеччина ХІХ ст. та ін.).

Форма державного устрою в Україні: унітарна держава з автономним утворенням.