
- •1.Предмет та методи загальної теорії права та держави. Місце цієї науки у системі правознавства.
- •2.Причини виникнення первісних та сучасних держав.
- •3.Основні сучасні концепції держави.
- •4.Поняття, ознаки та сутність держави. Типи держав.
- •5.Функції держави: поняття, види.
- •6.Функції сучасних демократичних та недемократичних держав.
- •7.Форма держави: поняття, елементи. Державне правління: поняття, види. Форма правління сучасної української держави.
- •8.Форма держави: поняття, елементи. Державний устрій: поняття, види. Державний устрій україни.
- •9.Форма держави: поняття, елементи. Державний режим: поняття, види. Державний режим в україні.
- •10.Механізм та апарат держави: поняття, склад.
- •11.Орган держави: поняття, види. Проблеми формування сучасного державного апарату україни.
- •12.Політична система суспільства: поняття, елементи, типи.
- •14.Політичні партії: поняття, види, функції. Правовий статус політичних партій та їх місце у політичній системі україни.
- •15.Громадська організація: поняття, види. Правовий статус громадських організацій та їх місце у політичній системі україни.
- •16.Правова держава: сучасна концепція, поняття та основні ознаки.
- •17.Соціальна держава: сучасна концепція, поняття та основні ознаки.
- •17.Громадянське суспільство: поняття, основні ознаки. Громадянське суспільство та демократична правова держава.
- •19. Основні сучасні типи право розуміння.
- •20. Юридичний позитивізм
- •21. Природнича юриспруденція.
- •22. Соціологічна юриспруденція.
- •23.Позитивне право: поняття, сутність, ознаки, призначення.
- •24.Функції об’єктивного права: поняття, види.
- •25. Принципи права
- •26.Правовий статус особи: поняття, види. Тенденції розвитку правового статусу особи в сучасних демократичних державах.
- •27.Правосвідомість: поняття, склад. Правова культура: поняття, елементи.
- •28.Права людини: поняття, сутність, види. Юридичні гарантії прав людини: поняття, види.
- •29.Система права: поняття, ознаки, структура. Сучасна система права україни: стан та перспективи розвитку.
- •30.Норма права: поняття, ознаки, структура, види.
- •31. Інститут права
- •33.Поняття та ознаки публічного та приватного права, критерії їх утворення.
- •34.Правотворчість: поняття, ознаки, види, стадії. Поняття та стадії законотворчості в україні.
- •35.Зовнішні форми (джерела) права: поняття, види. Зовнішні форми права в україні.
- •36.Закон: поняття, ознаки, види. Закони україни.
- •37.Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки, види.
- •38.Підзаконні нормативно-правові акти україни: поняття, види.
- •39. Нормативно-правовий припис.
- •40. Нормативно-правовий договір.
- •41. Правовий прецедент.
- •42.Система законодавства: поняття, ознаки, елементи. Критерії розподілу нормативно-правових приписів на галузі законодавства.
- •44. Чинність нормативно-правових актів в часі. Зупинення та припинення дії нормативно-правових актів
- •45.Чинність нормативно-правових актів в часі. Напрям дії.
- •46.Чинність нормативно-правових актів у просторі.
- •47.Дія нормативно-правових актів щодокола суб’єктів.
- •48.Систематизація нормативно-правових актів: поняття, способи. Кодифікація в україні.
- •50. Юридична техніка
- •51.Правові відносини: поняття, ознаки, структура, види.
- •52.Суб'єкти та об’єкти правових відносин: поняття, види.
- •53.Суб'єктивне право та юридичний обов’язок: поняття, види, їх взаємозв’язок.
- •54.Юридичні факти: поняття, значення, види
- •55.Поняття реалізації правових норм, їх форми та значення.
- •56.Застосування юридичних норм, їх форми та значення.
- •57.Акти застосування права: поняття, ознаки, види.
- •58.Правові прогалини: поняття, ознаки, види та способи запобігання їм та їх подолання.
- •59.Юридичні колізії та способи їх попередження і подолання.
- •60.Тлумачення правових норм: поняття, основні етапи, значення.
- •61.Тлумачення-з'ясування правових норм: поняття, значення, способи.
- •62.Тлумачення-роз'яснення правових норм: поняття, значення, види.
- •63.Інтерпретаційно-правові акти: поняття, ознаки, види.
- •64. Особливості тлумачення нормативно-правових приписів конституції україни
- •65.Особливості тлумачення міжнародних договорів україни
- •66. Правомірна поведінка: поняття, значення, види
- •67.Правопорушення: поняття, ознаки, склад, види.
- •68.Юридична відповідальність: поняття, ознаки, функції, види.
- •69.Поняття правового регулювання: поняття, типи, сфери, межі.
- •71. Основні показники соціальної якості правового регулювання (законність, ефективність, цінність)
- •72.Правова система: поняття, ознаки, структура.
- •73.Основні ознаки англо-американського типу правової системи.
- •74.Основні ознаки романо-германського типу правової системи.
- •75. Основні типи сучасних правових систем світу
- •76. Основні ознаки міжнародно-правового типу правової системи
74.Основні ознаки романо-германського типу правової системи.
Наявність правотворчого суб’єкта з широкими нормотворчими повноваженнями (особлива роль законотворчих органів)
Наявність органів конституційного правосуддя
Чіткий розподіл правотворчої, правозастосовної, правотлумачної діяльності
Високий рівень нормативності системи:
Загальний (абстрактний) характер норм
Переважає матеріальна норма
Система права поділяється на галузі, а також на публічне і приватне право
Поділ системи на первинні і вторинні джерела
Ієрархія нормативно-правових актів: Конституція, закон, підзаконні нормативно-правові акти
Наявність значної кількості кодифікованих актів
Подібність між правовими система в межах типів
75. Основні типи сучасних правових систем світу
А основними юридичними ознаками (критеріями) для визначення типу правової системи можуть бути: 1) наявність відповідного механізму правового впливу; 2) характер правової норми та відповідні способи її об’єктивації, які визначають рівень нормативності механізму правового впливу; 3) забезпеченість реалізації правових норм шляхом здійснення юридичної діяльності (зокрема, судової).
А здійснюючи типологізацію сучасних правових систем світу, можна виділити такі їх основні типи: 1) романо-германський; 2) англо-американський; 3) релігійно-звичаєвий (традиційний) з підтипами: релігійно-общинний, філософсько-традиційний, звичаєво-общинний; 4) змішаний з підтипами: латиноамериканським та скандинавським; 5) міждержавно-правовий.
Аналіз романо-германського типу правової системи свідчить про високий рівень нормативності, злагодженості, що забезпечує досягнення належного правопорядку. В англо-американському типу механізм правового впливу має середній рівень нормативності, який визначається поєднанням нормативних приписів як статутного, так і прецедентного права. А у релігійно-звичаєвому (традиційному) типі низький рівень нормативності пояснюється тим, що правові засоби регулювання часто заміняються неправовими, а у ряді правових систем цього типу загальні правові засоби виконують функції спеціальних. Що ж стосується змішаного типу (група скандинавських та латиноамериканських правових систем), то тут механізм правового впливу має високий рівень нормативності, але поряд з цим є розформалізованим та більш дієвим завдяки існуванню різних форм об’єктивації норм права. Особливо ефективним він є у скандинавських правових системах, так як у них досягнуто оптимальне поєднання ознак континентального та загального права, що, у свою чергу, забезпечує оптимальне співвідношення у механізмі правового впливу як загальних, так і спеціальних правових засобів. Цим системам притаманна уніфікація законодавства, що зближує правові системи і сприяє ефективності механізму правового регулювання та досконалості самих систем.
76. Основні ознаки міжнародно-правового типу правової системи
Хід розвитку людства, необхідність вирішення загальнолюдських (загальносвітових) проблем спричинили інтеграційні світові процеси, результатом яких стало формування якісно нової інфраструктури світопорядку, поява міждержавних (міжнародних) об’єднань як універсального так і регіонального характеру, що здійснюють структуризацію міжнародних суспільних відносин. Все це сприяло появі на сучасному етапі розвитку нового типу правової системи – міждержавно-правової. Його поява об’єктивно визначається рядом таких закономірностей як: розширення кола учасників міжнародних відносин, ускладнення та збільшення кількості міжнародних відносин; визнання багатьох людських проблем всесвітніми, глобальними.
Особливо важливим видається науковий аналіз міждержавно-правового типу у світлі таких тенденцій розвитку сучасних правових систем світу, як: 1) визнання пріоритету правового регулювання над іншими способами впливу на поведінку особи; 2) визнання необхідності дотримання міжнародно-правових норм; 3) приведення у відповідність з міжнародно-правовими нормами національного законодавства. Останнє визнається головною умовою забезпечення міжнародного правопорядку. Аналіз правової історії людства свідчить про появу після II світової війни нового типу – міждержавної правової системи, яка за рядом юридичних ознак суттєво відрізняється від інших сучасних типів правової системи. У даний час міждержавно-правові системи є зразком майбутнього правового розвитку людства. Саме вони покликані розв’язувати невідомі раніше за обсягом та складністю завдання, які держави не в стані вирішити внутрішніми методами.