63.Інтерпретаційно-правові акти: поняття, ознаки, види.

Інтерпретаційно-правові акти (акти офіційного тлумачення) - це юридичні акти компетентного суб'єкта, що містять формально-обов'язкові правила-роз'яснення змісту норми права.

Ознаки і інтерпретаційно-правових актів: є юридичним актом компетентного суб'єкта; є формальнообов'язковим для всіх суб'єктів права; містить правила-розуміння змісту норми права; мають юридичну форму зовнішнього вираження; мають юридичну силу, похідну від суб'єкта правотлумачення; правило-роз'яснення не виходить за межі норми права; не створюють нових і не змінюють, не скасовують чинних норм права; правила-роз'яснення діють лише протягом строку дії нормативно-правового припису, що витлумачений; не мають самостійного значення та діють в єдності з нормативно-правовими приписами,які тлумачать.

Види інтерпретаційно-правових актів:

^ За юридичною формою вираження: - постанови; - роз'яснення; - ухвали; - рішення; - висновки.

^ За суб'єктами: - акти органу законодавчої влади; - акти глави держави; - акти органів судової влади; - акти органів виконавчої влади.

^ За сферою дії: - казуальні; - нормативні, що за авторством норм права, що тлумачаться, поділяються на: 1) акти автентичного тлумачення; 2) акти делегованого тлумачення.

^ За галузевою належністю: - акти тлумачення конституційних нормативно-правових приписів; - акти тлумачення кримінальних нормативно-правових приписів; - акти тлумачення цивільних нормативно-правових приписів.

^ За характером норми права, що тлумачиться: - матеріальні;-процесуальні.

^ За формою зовнішнього прояву: - письмові.

^ За юридичною значущістю: - акти офіційного тлумачення.

64. Особливості тлумачення нормативно-правових приписів конституції україни

Тлумачення Конституції України здійснює Конституційний Суд України; ■метоютакоготлумаченняєпереборенняневизначеностіврозумінніконституційнихположень, встановленнядійсногозмістунормативно-правовихприписів Конституції України;

Конституційний нормативно-правовий припис тлумачиться в межах конституційно-правової галузі; • при тлумаченні Конституції України має враховуватися принцип системності тлумачення;

Принципи та норми розділу І Конституції України є основоположними для інших норм Конституції - зокрема та системи джерел права України - загалом;

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення Конституції України (Президент України, не менш як 45 народних депутатів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування);

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України (громадяни України, іноземці, апатриди, юридичні особи) з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи; строк конституційного провадження не може перевищувати: для конституційного подання - 3 місяців, для конституційного звернення -6 місяців з моменту його відкриття;

У справах з питань офіційного тлумачення Конституції України Конституційний Суд України дає висновки;

Тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України здійснюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України, які є правомочними за умови присутності не менше ніж 12 з 18 суддів; висновки Конституційного Суду України вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше ніж 10 суддів;

Тлумачення Конституції України є офіційним, обов'язковим для всіх суб'єктів на всій території України;

Тлумачення Конституції України є остаточним та не може бути оскаржене; правила-роз'яснення, що містяться в актах тлумачення Конституційного Суду України, є невід'ємними від норм Конституції України; тлумачення Конституції України може бути нормативним або казуальним; тлумачення має важливе значення як для правотворчої, так і для право-застосовчої та правореалізаційної діяльності;

При тлумаченні нормативно-правових приписів Конституції України необхідно враховувати, що:

1) норми Конституції є нормами прямої дії;

2) Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та підзаконні акти приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй