59.Юридичні колізії та способи їх попередження і подолання.

Нормативно-правові колізії – це розбіжність та суперечність між нормативно-правовими приписами, які регулюють однорідні суспільні відносини, що виражає їх неузгодженість, невідповідність та несумісність.

Види нормативно-правових колізій:

• між нормативно-правовими приписами різних джерел права;

• між принципами права та нормативно-правовими приписами;

• між окремими видами нормативно-правових приписів;

• між цілями різних джерел права.

Засоби запобігання нормативно-правовим колізіям: створення нових і внесення змін до чинних джерел права; систематизація нормативно-правових приписів; вчасне скасування застарілих (неконституційних, незаконних) приписів;: врахування потенційних колізій та визначення засобів їх подолання; нормативно-правова уніфікація та гармонізація.

Засоби подолання нормативно-правових колізій: усунення колізій (скасування старих та прийняття нових джерел права); переборення колізій шляхом: 1) тлумаченння нормативно-правових приписів, 2) уподібнення правозастосування наявних колізійних норм.

Правозастосувальні колізії:

• неоднаковість у застосуванні нормативно-правових приписів;

• невідповідність індивідуальних приписів нормативно-правовим;

• неузгодженість індивідуальних приписів зі змістом актів офіційного тлумаченння;

• взаємовиключність індивідуальних приписів, що містяться в декількох правозастосовних актах. Засоби запобігання правозастосувальним колізіям: створення якісних джерел права; досконала правозастосовна техніка; встановлення чітких критеріїв уподібненого правового регулювання; високий рівень професіоналізму суб'єктів правозастосування.

Засоби подолання правозастосувальних колізій: усунення колізій (скасування, зміна неузгоджених індивідуальних приписів правозастосовних актів); переборення колізій шляхом належної інтерпретації змісту наявних колізійних норм.

60.Тлумачення правових норм: поняття, основні етапи, значення.

Тлумачення нормативно-правових приписів - це пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права, для правильного їх застосування та реалізації.

Етапи нормативно-правових приписів:

• Тлумачення-з'ясування - це діяльність щодо встановлення змісту норм права, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора.

• Тлумачення-роз'яснення - це діяльність щодо пояснення та зовнішнього вираження змісту норми права для його доведення до суб'єктів правозастосування та правореалізації.

Мета тлумачення нормативно-правових приписів - уподібнене розуміння норми права, правильне застосування та реалізація нормативно-правових приписів: забезпечує правильне, уподібнене правозастосування; є передумовою ефективної правореалізації; є засобом забезпечення законності правозастосування; дає змогу виявити нормативно-правові прогалини; дає змогу виявити правотворчі помилки; сприяє подоланню нормативно-правових прогалин; дає змогу наповнити змістом абстрактні, загальні нормативно-правові приписи.

Обставини, що зумовлюють тлумачення нормативно-правових приписів: загальний абстрактний характер нормативно-правових приписів, які необхідно конкретизувати до життєвих ситуацій; фіксування в нормативно-правових приписах спеціальних юридичних термінів, оцінювальних понять; недосконалість правотворчої техніки; дефектність правотворчої діяльності; незбіг змісту норми права та тексту! джерела права; зміни в розвитку суспільних відносин; відставання системи джерел права від розвитку суспільних відносин; відносна визначеність нормативно-правових приписів.

Види тлумачення:

• Буквальне тлумачення - це такий результат інтерпретації, коли зміст норми права повністю збігається з нормативно-правовим приписом джерела права.

• Обмежувальне тлумачення - це такий результат інтерпретації, коли зміст норми права вужчий від нормативно-правового припису джерела права.

• Поширювальне тлумачення - це такий результат інтерпретації, коли зміст норми права ширший від нормативно-правового припису джерела права.

Способи тлумачення нормативно - правових приписів - це сукупність прийомів та засобів, спрямовані на встановлення змісту норм права. Види:

Філологічний спосіб тлумачення - це сукупність мовних засобів, що використовуються для лексичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису, для встановлення змісту об'єктивованої у ньому норми права. Логічний спосіб тлумачення - це сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної структури норми права, об'єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту. Систематичний спосіб тлумачення - це сукупність прийомів, які використовуються для аналізу системних зв'язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), її місця та ролі у системі права (системі джерел права). Історичний спосіб тлумачення - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерел права для встановлення змісту відповідних норм права, що об'єктивовані у них. Цільовий (телеологічний) спосіб тлумачення - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для виявлення цілей джерел права для встановлення змісту норм права, що об'єктивовані у них. Функційний спосіб тлумачення - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються дляаналізу конкретних обставин, умов, в яких діє нормативно-правовий припис, а також оцінювальних, альтернативних нормативно-правових приписів відповідних джерел права для встановлення змісту норм права, що в них об'єктивуються.

Спеціально-юридичний спосіб тлумачення - це сукупність правових знань, прийомів та засобів юридичної техніки, які використовуються для аналізу юридичних термінів, понять, конструкцій, що містяться у відповідних джерелах права для встановлення змісту норм права, об'єктивованих у них.