57.Акти застосування права: поняття, ознаки, види.

Правозастосовний акт - це юридичний акт компетентного суб'єкта, що містить індивідуальне формально-обов'язкове правило поведінки персоніфікованого суб'єкта, необхідне для належної реалізації ним відповідних нормативно-правових приписів.

Структура правозастосовного акта: вступна частина (містить назву та дату видання акта, найменування суб'єкта, який його прийняв, та адресата (адресатів); описова частина (в ній фіксуються фактичні обставини суспільних відносин, докази та процедура доведення їх переконливості); мотивувальна частина (містить обґрунтування прийнятого рішення); резолютивна частина (в ній фіксується індивідуальне, формально обов’язкове правило поведінки)

Ознаки і правозастосовних актів: приймаються компетентними суб'єктами; мають владний характер і забезпечуються державою; містять індивідуальне формально обов’язкове правило поведінки; їхня дія розрахована на персоніфікованих суб'єктів; регулюють лише конкретні випадки суспільного життя, тому їх чинність вичерпується фактом застосування індивідуального припису; мають пряму дію; мають юридичну форму вираження; мають письмову, усну, конклюдентну (у вигляді фізичних дій, що фіксують волевиявлення) форму зовнішнього прояву; є необхідною передумовою належної реалізації нормативно-правових приписів (юридичними фактами, що зумовлюють виникнення, зміну чи припинення правовідносини).

Види правозастосовних актів:

За юридичною формою вираження: постанови; рішення; розпорядження; вироки; ухвали; протести; резолюції; інші.

За суб'єктами прийняття: акти органів держави; акти органів місцевого самоврядування; акти громадських організацій; акти інших суб'єктів.

За способом виразу, акти-документи; акти-діяння; акти-символи.

За характером юридичних наслідків: право встановлюючі; правостверджучі; правозмінюючі; правоприпиняючі.

За формою зовнішнього прояву, усні; письмові; конклюдентні.

За характером індивідуальних приписів: уповноважуючі; заборонні; зобов'язальні.

За галузевою належністю: конституційні правозастосовні акти; адміністративні правозастосовні акти; кримінальні правозастосовні акти; цивільні правозастосовні акти.

За характером нормативно-правового припису, що піддається індивідуалізації, матеріальні; процесуальні.

За функціями у правовому регулюванні: регулятивні; охоронні.

За кількіснім складом суб'єкта прийняття: одноособові; колегіальних органів.

58.Правові прогалини: поняття, ознаки, види та способи запобігання їм та їх подолання.

Нормативно-правова прогалина - це часткова відсутність нормативно-правових приписів у межах правового регулювання, зумовлена станом розвитку суспільних відносин та відставання від нього правотворення.

Види нормативно-правових прогалин:

За зовнішньою формою права: - у нормативно-правових договорах; - у нормативно - правових актах.

За видами нормативно-правових актів, у яких вони містяться: - прогалини в законах; - прогалини в підзаконних актах.

За елементами норми права. - прогалини в гіпотезі; - прогалини в диспозиції; прогалини в санкції.

За галузевою належністю - конституційні нормативно-правові прогалини; - трудові нормативно - правові прогалини; - цивільні нормативно-правові прогалини.

За часом виникнення - первинні (виникають у процесі правотворення); - вторинні (виникають після набрання джерелом права чинності як результат розвитку суспільних відносин).

За причинами виникнення. - об'єктивні (зумовлені розвитком суспільних відносин); - суб'єктивні (зумовлені недоліками правотворчої техніки та правотворення).

Засоби запобігання нормативно-правовим прогалинам: створення ефективної системи джерел права; наявність досконалої правотворчої техніки; досконала правотворча діяльність; соціально-правове прогнозування; своєчасне прийняття нових і внесення змін до чинних джерел права; налагоджений автоматизований облік чинних нормативно-правових приписів.

Засоби подолання нормативно-правових прогалин: усунення прогалин завдяки ефективному правотворчому процесу (своєчасне прийняття нових джерел права); переборення прогалин за допомогою нормативно-правової аналогії.