3.Основні сучасні концепції держави.

Держава плюралістичної демократії (державі відводиться роль арбітра, координатора інтересів різних соціальних груп, що представлені громадськими організаціями). Теорія загального благоденства (державі, яка втрачає класовий характер, відводиться роль виразника інтересів усіх прошарків населення). Соціальна держава (організація політичної влади, яка створює необхідні умови для формування громадянського суспільства, всебічного розвитку особи завдяки ефективній системі соціального захисту). Правова держава (організація політичної влади громадянського суспільства, яка насамперед юридичними засобами забезпечує рівні можливості існування та розвитку особи в усіх сферах суспільного життя). Теорія еліт (основна роль в управлінні державними справами відводиться компетентній (професійній) правлячій еліті). Теорія всесвітньої держави (висуваються засади можливої в майбутньому державної організації світового суспільства).

4.Поняття, ознаки та сутність держави. Типи держав.

Держава – це організація політичної влади у суспільстві, яка забезпечує його цілісність, функціонування та розвиток шляхом управління та координації інтересів різних соціальних груп.

Ознаки держави:

виражає інтереси певної частини населення; має специфічний апарат управління та примусу; для утримання апарату запроваджує податки, поширює владу щодо людей, які проживають на належній їй території; встановлює норми права; здійснює управління справами суспільства та узгоджує інтереси різних соціальних груп; володіє суверенітетом.

Сутність держави — це головна, основна властивість держави, що визначає її зміст, мету, функції. Тип держави – сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних групі держав у конкретно-історичних умовах.

Типи держав:

• за формою правління: республіка (парламентська, президентська, «змішані»); монархія (абсолютна, обмежена (дуалістична, парламентська));

• за державним устроєм: унітарна; федеративна;

• за формою держави:

- сегментарна (державна влада доволі централізована, здійснено розподіл повноважень між системою органів державної влади)

- моністична (державна влада централізована, здійснюється за принципом єдиновладдя)

- плюралістична (державна влада здійснюється за принципом розподілу влад при ефективній системі стримувань і противаг)

• за релігійним підходом: світська; теологічна;

• за видом релігії: ісламська; індуська; іудейська; християнська (католицька, православна, протестантська)

• за географічним критерієм: європейська; азійська; американська; африканська;

• за формаційним підходом: рабовласницька; феодальна; буржуазна; соціалістична;

• за цивілізаційним підходом:

- первинні (андська, візантійська, греко-римська, єгипетська, крітська)

- вторинні (західна, ісламська, китайська, японська, індуська)

• за ідеологічним підходом: комуністична; консервативна; ліберальна; націоналістична.

5.Функції держави: поняття, види.

Функції держави – основні напрями діяльності держави, які розкривають її соціальну сутність і спрямованість.

Функції держави:

• за способом здійснення: 1)регулятивні; 2)охоронні

• за територією поширення:

• зовнішні (оборонна, підтримання світового порядку, інтеграція в світову економічну систему, міжнародне співробітництво, екологічна)

• внутрішні (економічна, політична, фінансова, соціальна – соціального забезпечення, екологічна, захист прав та свобод особи)

• за соціальним значенням: 1)основні; 2)неосновні;

• за часом дії: 1)постійні; 2 )тимчасові

• за сферою суспільним відносин: економічна; політична; культурна; екологічна.

Форми здійснення функцій держави:

• організаційні (управлінсько-регламентуюча, господарська, ідеологічна)

• правові (правотворча, -захисна, -охоронна, -реалізаційна, -тлумачна)

• позаправові (насилля, шантаж, створення екстремальних умов)