- •Тема 1. Природа і сутність підприємництва План:
- •Виникнення та еволюція поняття підприємництва
- •Сутність і функції підприємництва
- •Еволюція термінів „підприємництво” та „підприємець”
- •Умови і принципи підприємницької діяльності
- •Тема 2. Види підприємницької діяльності План:
- •2.1. Громадянин як суб’єкт підприємницької діяльності
- •Підприємства та їх види
- •Виробниче, комерційне та фінансово-кредитне підприємництво
- •Страхове підприємництво
- •2.5. Інноваційне (венчурне) підприємництво
- •Тема 3. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності План:
- •3.1. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •3.2. Господарські товариства
- •3.3. Об'єднання підприємств
- •Тема 4. Технологія започаткування підприємницької діяльності План:
- •4.1. Установчі (засновницькі) документи та їх підготування
- •4.2. Статутний фонд та порядок його формування
- •Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності
- •Порядок відкриття поточного рахунку в банку
- •Ліцензування підприємницької діяльності
- •Тема 5. Ресурсне забезпечення підприємництва План:
- •Капітал підприємства
- •5.2. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування
- •5.3. Банки та їх види. Банківські операції
- •5.4. Кредити та їх види. Кредитування підприємств
- •5.5. Лізинг і факторинг
- •5.6. Ринок цінних паперів
- •Тема 6. Облік і аналіз у підприємницькій діяльності План:
- •6.1. Принципи відображення інформації про підприємницьку діяльність
- •6.2. Сутність і поняття оперативного, статистичного та бухгалтерського обліку
- •6.3. Механізм бухгалтерського обліку
- •6.4. Фінансова звітність. Баланс підприємства як джерело інформації
- •6.5. Оцінка фінансового стану суб’єктів підприємництва
- •Тема 7. Витрати виробничо-господарської діяльності План:
- •7.1. Поняття витрат виробничо-господарської діяльності. Класифікація витрат
- •7.2. Групування витрат за економічними елементами
- •Тема 8. Оподаткування підприємницької діяльності План:
- •8.1. Система оподаткування підприємницької діяльності в Україні
- •8.2. Сутність податків та їх класифікація
- •Відрахування до позабюджетних спеціальних фондів
- •Нарахування збору в Пенсійний фонд і внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (здсс)
- •8.4. Спрощена система оподаткування
- •Тема 9. Державне регулювання підприємництва План:
- •Необхідність та сутність державного регулювання підприємницької діяльності
- •Функції, форми та методи державного регулювання підприємницької діяльності
5.5. Лізинг і факторинг
Лізинг – це довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (Закон України ”Про фінансовий лізинг” від 11 грудня 2003 р. N 1381 / IV).
Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду). Не можуть бути об'єктами лізингу об'єкти оренди державного майна, земельні ділянки та інші природні об'єкти.
Лізинг є специфічною формою фінансування капітальних інвестицій, альтернативною традиційному банківському кредитуванню чи використанню для придбання основних засобів власних фінансових ресурсів. Він дає змогу підприємствам та організаціям отримати необхідні виробничі засоби без значних одноразових витрат, а також уникнути витрат, пов’язаних із старінням засобів виробництва.
Суб'єктами лізингу можуть бути:
- лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
- лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
- продавець лізингового майна (далі - продавець) - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.
Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому лізинг;
пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;
міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Факторинг
Факторинг належить до банківських послуг кредитного характеру. Факторинг – це система фінансування, за умовами якої банк (чи фактор-фірма) скуповує права-вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями, придбаними у різних осіб. Здебільшого банк купує дебіторські рахунки (рахунки фактури) на поставлені товари чи надані послуги.
Факторингова угода передбачає, що підприємство-постачальник поступається банкові-посереднику правом отриманням платежів від платників за поставлені товари чи надані послуги. Банк-посередник у день подання на інкасо1 платіжних вимог оплачує їх постачальникові і сам завершує розрахунки з покупцями. Таким чином, надходження виторгу не залежить від платоспроможності платників тощо.
Клієнт (постачальник), продавши дебіторський борг, отримує від банку кошти в розмірі 80-90 % від суми боргу. Решту 10-20 % від суми боргу банк тимчасово стягує від як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає сплачену суму клієнтові (мінус комісійні та відсотки за факторинговий кредит).