Передмова

Зміст курсу

Дистанційний курс дисципліни «Соціолінгвістика» покликаний ознайомити з галуззю мовознавства, яка вивчає мову у зв’язку з соціальними умовами її існування, тобто показати комплекс зовнішніх обставин, у яких реально функціонує та розвивається мова. Важливу частину курсу становить тлумачення специфіки соціолінгвістичного підходу до мови і відміни цієї наукової дисципліни від «чистої» лінгвістики.

Цілі та завдання

Метою викладання дистанційного курсу «Соціолінгвістика» є формування системи спеціальних знань і практичних навичок соціолінгвістичного підходу до мови.

Цей курс передбачає теоретичну та практичну підготовку для розуміння специфіки соціолінгвістичного підходу до мови, зокрема:

• розгляд витоків соціолінгвістики;

• визначення її статуту серед інших лінгвістичних дисциплін;

• визначення об’єкту соціолінгвістики, головних понять, якими вона користується;

• визначення більш типових проблем, які входять до компетенції соціолінгвістики;

• визначення її методів дослідження та встановлених наприкінці ХХ століття напрямків.

Інформація про автора

Шавва Тетяна Юріївна – старший викладач кафедри романо-германської філології ЛНУ імені Тараса Шевченка.

Матеріали курсу:

Знайомство з автором

Вітаю Вас!

Мене звуть Шавва Тетяна Юріївна. Під час вивчення курсу я буду виконувати функції тьютора, допомагати в опануванні знань у галузі мовознавства, зокрема соціолінгвістики, що є складовою частиною Вашої гуманітарної підготовки. Це допоможе Вам почувати себе більш упевненими у майбутній професії з точки зору соціолінгвістичного підходу до французької мови, яку Ви будете викладати. Бажаю успіхів!

Методологічні рекомендації щодо роботи з курсом:

• Мотивація навчальної діяльності

Після вивчення курсу Ви зможете розуміти увесь комплекс зовнішніх обставин, у яких реально функціонує і розвивається мова: спільноту людей, які використовують дану мову, соціальну структуру цієї спільноти, різницю між літніми носіями мови, соціальним статутом, рівнем культури та освіти, місцем проживання, а також різницею в їхній мовній поведінці залежно від ситуації спілкування. Ви зрозумієте також специфіку соціолінгвістичного підходу до мови і її відмінність від «чистої» лінгвістики. Крім цього, даний курс викладається французькою мовою, то ж вам надається можливість удосконалити свої знання з практичного курсу французької мови.

• Як працювати з курсом, порядок консультацій:

• Перегляньте планування курсу.

• Усвідомте цілі і завдання розділу.

• Проаналізуйте свої можливості і доцільність вивчення курсу.

• Уважно перегляньте рекомендовану літературу з курсу навчання.

• Уважно ознайомтесь з питаннями, що подані до кожного заняття курсу.

• Під час опрацьовування тем курсу перегляньте рекомендовану літературу до кожного заняття.

• Кожне питання, яке розглядається, пов’язуйте з питаннями, які розглядались раніше.

• Консультації проводитимуться з кожної теми курсу у відповідний час, обговорений з кожним слухачем.

Що Ви повинні знати: витоки соціолінгвістики, її статут серед інших лінгвістичних дисциплін, її об’єкт, основні поняття, якими вона користується, найбільш типові проблеми щодо її компетенції, методи дослідження і напрямки, сформовані наприкінці ХХ століття.

Форма підсумкового контролю: залік.

Критерії рейтингу:

Максимальна кількість балів яку Ви можете отримати під час вивчення дисципліни складає 200 балів. Балами оцінюється кожна підсумкова робота, яку Ви виконуєте після вивчення визначеної частини курсу. Допуском до вивчення наступного модулю є виконання практичних завдань, написання рефератiв, виконання проектів які повинні бути зараховані, а також написання проміжних тестів, за які Ви повинні отримати: перший модуль - не менш 75 балів (максимальна кiлькiсть балiв 100), другий модуль – не менш 75 балiв (максимальна кiлькiсть балiв 100). При наявності всіх зарахованих практичних завдань, проміжних тестів, виконаних рефератів та проектів Ви допускаєтеся до написання підсумкового тесту (складання диференційного заліку).

Оцінка ЕСТS	Сума балів	Оцінка	Визначення
А	190-200	5 «відмінно»	Відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В	180-189	4 «дуже добре»	Вище середнього рівня з кількома помилками
С	170-179	4 «добре»	В цілому правильна робота з певною кількістю значних помилок
D	160-169	3 „задовільно”	Непогано, але зі значною кількістю недоліків
Е	150-159	3 «достатньо»	Виконання відповідає мі­німальним критеріям
FХ	100-149	2 «незадовільно»	Потрібно попрацювати пе­ред тим, як перескласти
F	до 100	2 «незадовільно»	Необхідна серйозна подаль­ша робота, обов'язковий повторний курс

Протягом вивчення одного модулю студент повинен засвоїти теоретичні знання, відпрацювати практичні заняття, займатись самостійною роботою.

Як готуватися до заліку.

Підготовка до заліку передбачає:

• Своєчасну підготовку до кожного заняття.

• Роботу з матеріалом, який міститься в цьому курсі, а також з додатковою літературою.

• Відпрацювання усіх завдань, які надаються до курсу і відповідають усім його вимогам.

Ключові слова курсу (поняття, що будуть уведені в курсі):

Соціолінгвістика (sociolinguistique), статут соціолінгвістики (son statut), об’єкт соціолінгвістики (son objet), генеративна лінгвістика (linguistique générative), мовний код (code langagier), субкод (subcode), мовна ситуація (la situation languagière), білінгвізм (bylinguisme), соціолект (sociolecte), арго (argot), жаргон (jargon), сленг (slang), діглоссія (diglossie), комунікація (communication), комунікативна ситуація (situation communicative).

Актуалізація опорних знань.

При вивченні предмету «Соціолінгвістика» студент повинен володіти базовими знаннями з мовознавства, що набагато полегшить розуміння курсу.

Глосарій:

- екзоглосна мовна ситуація (la situation langagière exogène)– сукупність різних мов;

- ендоглосна мовна ситуація (la situation langagière endogène)– сукупність підсистем однієї мови

Робоча навчальна програма з потижневим плануванням:

РОБОЧА ПРОГРАМА

з курсу “ Соціолінгвістика”

для студентів 5 курсу спеціальності „Мова та література (французька)” 7.030502

дистанційної форми навчання X семестр.

Протокол № 13 від 22 червня 2009р. Факультет Іноземних мов Кафедра романо-германської філології

№	Змістові модулі та їх структура	Кількість годин					Кредит	Форма контролю
		Загальна	Лекції	Сем/пр	Самост
		81	16	10	55		1,5	залік
	МОДУЛЬ А	34	8	6	20
	Теми лекцій
1	Introduction	4	2	2
2	Sociolinguistique et dialectologie	10	2	2	6
3	Diglossie et alternance de codes	11	2	2	7
4	L’origine du langage:	9	2		7
5
6
7
	МОДУЛЬ В	47	8	4	35
	Теми лекцій
1	Variété linguistique et langue	13	2	2	9
2	Multilinguisme et diglossie	11	2		9
3	Les politiques linguistiques	13	2	2	9
4	L’homogénéité linguistique	10	2		8
5	загальна кількість годин	81	16	10	55
6
7
8

• ПОТИЖНЕВЕ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

Тиждень/ Дата	Діяльність студента
1-й тиждень
Завдання на тиждень .	Розділ 1.1. Introduction - коментарі: опрацювати конспект лекцій; прочитати наступне: джерела: 5. законспектувати поняття: соціолінгвістика, мовний код, соціально-комунікативна система; мовні ситуації; ознайомитись зі списком літератури
понеділок	1. Отримання доступу до навчальних матеріалів. 2. Ознайомлення з програмою та планом. 3. Ознайомлення з групою та тьютером.
вівторок	1.Розділ 1.1. Основні поняття соціолінгвістики.
середа	1.Розділ 1.2. Мовний код
четвер	1. Розділ 1.3.Соціально-комунікативна система.
п’ятниця	1.Розділ 1.3.Мовні ситуації.
2-й тиждень
Завдання на тиждень .	Розділ 1.4,1.5.Арго,жаргон,сленг, діглосія, койне, коментарі: опрацювати конспект лекцій; прочитати наступне: джерела: 21. законспектувати поняття: арго, жаргон, сленг; познайомитись зі списком важливіших перекладних публікацій із соціолінгвістики; виконати практичне завдання 1.
понеділок	2. Консультації до розділів 1.1.,1.2., 1.3. 17.00-18.00 (Листи приймаються до…Відповідь до…)
вівторок	1.Підготовка до виконання практичного завдання 1. 2.Консультація з виконання практичного завдання 1.
середа	1.Виконання практичного завдання 1.
четвер	1.Розділ 1.4.Арго, жаргон, сленг.
п’ятниця	1.Розділ 1.5. Койне. Діглосія. 2.Консультації до розділів 1.4., 1.5. 17.00-18.00. (Листи приймаються до..Відповідь до…)
3-й тиждень
Завдання на тиждень.	Розділ 2.. Предмет соціолінгвістики як наукової дисципліни. - коментарі: опрацювати конспект лекцій; прочитати наступне: джерела: 5, 20. законспектувати основні поняття ; захистити проект 1; виконати практичне завдання 2;
понеділок	1.Розділ 2.1. Предмет соціолінгвістики як наукової дисципліни.
вівторок	1. Розділ 2.2. Витоки соціолінгвістики.
середа	1. Розділ 2.3. Об’єкт соціолінгвістики. 2.Консультації до розділів 2.1., 2.2., 2.3. (Листи приймаються до. Відповідь до…)
четвер	1.Підготовка до виконання практичного завдання 2. 2.Консультація з виконання практичного завдання 2.
п’ятниця	1.Виконання практичного завдання 2
4-й тиждень
Завдання на тиждень .	Розділ 3. Параметри і статус соціолінгвістики - коментарі: опрацювати конспект лекцій; прочитати наступне: джерела: 4. законспектувати основні поняття виконати і захистити проект 1.
понеділок	1.Консультації до виконання проекту.17.00- 18.00 2.Підготовка до виконання проекту 1.
вівторок	1.Виконання проекту 1.
середа	1.Виконання проекту 1.
четвер	1.Захист проекту 1.
п’ятниця	1.Розділ 3.1. Параметри соціолінгвістики.
5-й тиждень
Завдання на тиждень .		Розділ 3.Статус соціолінгвістики; прочитати наступне: джерела: 10. законспектувати основні поняття;виконати практичне завдання 3; підготовка і тестування 1. ;
понеділок		1.Розділ 3.2. Статус соціолінгвістики. 2.Консультації до розділів 3.1., 3.2. 17.00-18.00 (Листи приймаються до…. Відповідь до…)
вівторок		1.Підготовка до виконання практичного завдання 3. 2.Консультація з виконання практичного завдання 3.
середа		1.Виконання практичного завдання 3.
четвер		1.Підготовка до тестування 1.
п’ятниця		1.Тестування 1.
6-й тиждень
Завдання на тиждень .	Розділ 4 Соціолінгвістичні аспекти мовної норми. прочитати наступне: джерела: 21 законспектувати основні поняття; виконати практичне завдання 4; пройти тестування. Тест 2. Підсумкове тестування.
понеділок	1.Розділ 4.1. Соціолінгвістичні аспекти мовної норми. Консультація до розділу 4.1.17.00-18.00
вівторок	1.Розділ 4.2. Співвідношення між стилями і сферами використання мови в сучасній німецькій мові.
середа	1.Розділ 4.3. Поняття регістру.
четвер	1.Підготовка до виконання практичного завдання 4. 2.Консультація з виконання практичного завдання 4.
п’ятниця	1.Виконання практичного завдання 4.
7-й тиждень
Завдання на тиждень.	Розділ 5. Мова як суспільне явище. законспектувати основні поняття; виконати проект 2.
понеділок	1.Розділ 5.1. Мова як суспільне явище. Консультації до розділів 4.2., 4.3.
вівторок	5.2. Форми існування мови 2.Консультації до розділів 5.1., 5.2.17.00-18.00
середа	1.Розділ 5.3. Національно-мовна політика. 2.Консультація з розділу 5.3.
четвер	1.Консультації до виконання проекту.17.00- 18.00 2.Підготовка до виконання проекту 2.
п’ятниця	1.Виконання проекту 2.
8-й тиждень
Завдання на тиждень .	1.Розділ 6; законспектувати основні поняття; Підготовка та виконання практичного заняття 5.
понеділок	1.Виконання проекту 2.
вівторок	1.Захист проекту 2.
середа	1.Підготовка до виконання практичного завдання 5. 2.Консультація з виконання практичного завдання 5.
четвер	1.Виконання практичного завдання 5.
п’ятниця	1.Розділ 6.1.Мова та культура. 2.Консультації до розділу 6.1.17.00-18.00
9-й тиждень
Завдання на тиждень .	Розділ 6; підготовка практичного заняття 6; підготовка і тестування 2.
понеділок	Розділ 6.2. Мова та релігія. Консультації до розділу 6.2.
вівторок	1.Підготовка до виконання практичного завдання 6. 2.Консультація з виконання практичного завдання 6.
середа	1.Виконання практичного завдання 6.
четвер	1.Підготовка до тестування 2.
п’ятниця	1. Тестування 2.
10-й тиждень
Завдання на тиждень .	Підсумкове тестування.
понеділок	1.Підготовка до підсумкового тестування.
вівторок	1.Підготовка до підсумкового тестування.
середа	1.Консультація до підсумкового тестування. 17.00-18.00
четвер	1.Підсумкове тестування.
п’ятниця	1.Консультація за підсумками тестування. 17.00-18.00

Зміст модулів дисципліни «Соціолінгвістика».

Модуль 1.

Розділ 1.1. Introduction

Розділ 1.2. Sociolinguistique et dialectologie

Розділ 1.3. Diglossie et alternance de codes

Розділ 1.4. L’origine du langage:

Практичне заняття 1.

Практичне заняття 2.

Практичне заняття 3.

Тестування. Тест 1.

Модуль 2.

Розділ 2.1. Variété linguistique et langue

Розділ 2.2. Multilinguisme et diglossie

Розділ 2.3. Les politiques linguistiques

Розділ 2.4. L’homogénéité linguistique

Практичне заняття 4.

Практичне заняття 5.

Тестування. Тест 2.

Підсумкове тестування.

Навчальні матеріали.

Розділ 1.1. «Introduction»

Структура

1. Les questions de langue sont partout un sujet d’intérêt médiatique.

2. Les thèmes majeurs de la sociolinguistique

3. La langue, c’est l’autre en nous.

Ключові слова:

sociolinguistique, structure, situation, problème, méthode, fait, .

Цілі та завдання розділу.

 Успішне вивчення розділу дозволяє: правильно розуміти міждисциплінарний статут соціолінгвістики.

 Мати уяву про проблему соціальної диференціації мови на всіх рівнях її структури.

 Знати, що методи соціолінгвістики являють собою синтез лінгвістичних соціологічних процедур.

 Володіти ключовими поняттями: такими, наприклад, як «Pensée et langage sont étroitement liés».

Методичні рекомендації щодо вивчення Розділу 1.1.

При вивченні Розділу 1.1. важливо знати, що соціолінгвістика - це галузь мовознавства, яка вивчає мову у зв’язку з соціальними умовами її існування;

проаналізувати – що розуміється під соціальними умовами.

Ретельно розібрати комплекс зовнішніх обставин, у яких реально функціонує та розвивається мова.

Вивчаючи пункт 1, детальніше зупиніться на питаннях, які стають перед даною наукою.

Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на різні підходи до вирішення цих питань.

Прочитайте та виділіть основні риси соціальної лінгвістики як наукової дисципліни.

Les questions de langue sont partout un sujet d’intérêt médiatique. Les journalistes québécois ou canadiens savent bien que lorsqu’il n’y a pas de guerres ou de sujets croustillants à se mettre sous la dent, on peut se rabattre sur un sujet linguistique comme la saga d’Howard (Galganov) ou de Bill (Johnson) (maintenant Brent Tyler), la mauvaise qualité du français chez les étudiants (été 1999; été 2001, le rapport Larose semble vouloir aussi blâmer les maîtres...). À l'été 1999, on a eu droit, entre autres, à une série d’articles sur l’identité québécoise, dont la langue est une (la?) composante principale, à un article (intéressant) sur les langues menacées de disparition, et tout récemment, sur le nouvel indice d’utilisation du français comme langue publique. Les extraits suivants de l'article sur les langues menacées peuvent servir d'introduction à des thèmes majeurs de la sociolinguistique.

Document : De plus en plus de langues sont menacées de disparition (Le Devoir 25 juin 1999, p.16)

– La moitié des 6000 langues répertoriées devraient disparaître au XXIe s. (Doug Walen, Yale) et ne sont plus parlées que par quelques personnes âgées. Ils emporteront leur langue dans la tombe.

– 5% des langues du monde sont considérées comme en sécurité (critère : parlées par plus d’un million de locuteurs et recevant le soutien de l’état) [Donc, le français standard européen ou standard québécois].

– Le foisonnement linguistique est menacé par les langues dominantes. Les coupables sont les moyens de communication modernes, les migrations [des « primitifs » vers les villes] et l’accroissement démographique [...pousse les villageois à langue dominante vers les endroits plus reculés où les langues minoritaires étaient en sécurité...].

– Au Pérou, les missionnaires avaient dénombré 500 langues. Il y en avait en réalité 100 à 150 (les autres étant des variétés dialectales). Aujourd’hui, il en reste une 50 dont 25 sont menacées.

– Le processus d’extinction commence lorsque les enfants cessent de parler une langue qu'ils ont honte de parler, une langue " primitive ". Une des clés : apprendre aux gens à estimer ces langues (Ruth Wise).

– La richesse linguistique y perd : le taushiro (Pérou), une des rares langues au monde à ne pas avoir de bilabiale (p,b,m), n'est plus parlée que par dix personnes âgées.

– Natalia Sangama (dernière locutrice du chamicuro, Pérou) : Je rêve en chamicuro mais je ne peux raconter mes rêves à personnes. Il y a certaines choses qu’on ne peut exprimer en espagnol.

On retrouve là, explicitement ou implicitement, plusieurs thèmes majeurs de la sociolinguistique et plus particulièrement de la sociologie du langage :

A. Qu’est-ce qu’une langue et une variété dialectale ? Pourquoi 6000 ?

B. Qu’est-ce qui nous trouble dans cette nouvelle ? Pourquoi le Devoir l’a-t-il publié ? Est-ce tragique qu’une langue meure ? Pourquoi ?

C. Est-ce vrai qu’il y a des choses qu’on ne peut dire dans une autre langue ? Quel est le lien avec la culture ?

D. Il y a des langues dominantes. C’est donc une guerre. Les gouvernements y sont impliqués. Comment peuvent-ils intervenir ? Pourquoi est-ce une guerre ? Quels sont les facteurs qui permettent à une langue de dominer ?

E. L’attitude qu’on a face à notre langue est un facteur clé (Ruth Wise). On a donc une attitude face à notre langue. Peut-on évaluer ce sentiment, cette attitude linguistique ? Comment s’y prend-on ?

F. Y a-t-il des langues primitives ? Est-ce que Je suis contente de vous voir est moins primitif que Chu contente de t’voiw ou M' kontan wè ou ?

Pourquoi ce sujet, si peu télévisuel (il n'y a rien à voir), a-t-il cette importance ?

Прочитайте та законспектуйте основні положення:

Pourquoi les questions linguistiques sont-elles si névralgiques? Parce que la langue est liée étroitement à ce qu’il y a de plus intime en nous :

notre pensée : comme être humain, nous naissons avec l’aptitude à maîtriser la fonction symbolique, i.e. la capacité à apprendre des signes définis à partir

d’autres signes plutôt que par référence à une situation matérielle. La partie frontale de notre ceveau (le néo-cortex) a été développée récemment dans l’évolution pour maîtriser la fonction symbolique (T. Deacon, The symbolic species). La langue (incluant le langage gestuel) est le moyen le plus puissant pour développer cette aptitude. Par ailleurs, les chercheurs en neurosciences (Edelman, Damasio...) insistent bien sur la structure décentarlisée et coopérative du cerveau: aucun aire du cerveau n'est au service de l'autre. Si le langage possède des aires de traitement qui lui sont propres, c'est que le rôle du langage n'est pas celui d'un simple code, comme plusieurs semblent le croire. Pensée et langage sont étroitement liés: un enfant autistique reconnaît mal les autres et l'univers des relations interpersonnelles et, en conséquence, éprouvera avec la langue des difficultés importantes. Pour apprendre à parler, il faut se mettre à la place de l’autre. La langue, c’est l’autre en nous.

[...] Theory of mind refers to the notion that many autistic individuals do not understand that other people have their own plans, thoughts, and points of view. Furthermore, it appears that they have difficulty understanding other people's beliefs, attitudes, and emotions. [...extrait de http://www.autism.org/mind.html]

...plusieurs personnes autistiques ne comprennent pas que les autres personnes ont leurs propres projets, leurs propres pensées et leurs propres points de vue...

[...] The severe deficit in communication observed among autistic children includes expressive speech which may be nonexistent or impersonal. . [...extrait de http://www.autism.org/ music.html]

La communication est gravement perturbée chez les enfants autistiques, notamment le langage verbal qui peut être impersonnel ou inexistant.

Notre identité collective : si les hominoïdés, cousins des chimpanzés, il y a 8 millions d’années ont su, mieux que tout autre espèce peupler la terre, c’est parce la langue leur a permis de pousser à l’extrême les relations sociales.

Питання для самоконтролю:

1. Qu’est-ce que c’est «sociolinguistique»?

2. Les problèmes sociolinguistiques les plus importants?

3. Nommez les définitions spéciphiques de la sociolinguistique.

Висновки:

Si les hominoïdés, cousins des chimpanzés, il y a 8 millions d’années ont su, mieux que tout autre espèce peupler la terre, c’est parce la langue leur a permis de pousser à l’extrême les relations sociales. C’est ce sujet que nous aborderons dans la prochaine section.

Розділ 1.2. «Sociolinguistique et dialectologie»

Структура

Розділ 1.1. Основні поняття соціолінгвістики.

Розділ 1.2. Мовний код.

Розділ 1.3. Соціально-комунікативна система. Мовні ситуації.

Розділ 1.4. Мовна варіативність. Соціолект.

Розділ 1.5. Арго, жаргон, сленг. Койне. Діглосія.

Розділ 1.6. Предмет соціолінгвістики як наукової дисципліни.

Розділ 1.7. Витоки соціолінгвістики

Розділ 1.8. Об’єкт соціолінгвістики

Розділ 1.9. Параметри соціолінгвістики

Розділ 1.10. Статус соціолінгвістики

Практичне заняття 1.

Практичне заняття 2.

Практичне заняття 3.

Проект 1.

Тестування. Тест 1.

Модуль 2. Тема: «Зв'язок соціолінгвістики з іншими науками. Мова як суспільне явище».

Розділ 2.1. Соціолінгвістичні аспекти мовної норми

Розділ 2.2.Співвідношення між стилями і сферами використання мови у сучасній німецькій мові.

Розділ 2.3. Поняття регістру

Розділ 2.4. Мова як суспільне явище

Розділ 2.5. Форми існування мови

Розділ 2.6. Національно-мовна політика

Розділ 2.7.Мова та культура

Розділ 2.8. Мова та релігія.

Практичне заняття 4.

Практичне заняття 5.

Практичне заняття 6.

Проект 2.

Тестування. Тест 2.

Підсумкове тестування.

Соціолінгвістика (соціальна лінгвістика) – наукова дисципліна, що розвивається на стику мовознавства, соціології, соціальної психології та етнографії, що вивчає широкий комплекс проблем, пов’язаних з соціальною проблемою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних факторів на мову і тією роллю, яку відіграє мова в житті суспільства. Деякі з цих проблем, наприклад, „мова і суспільство”, розглядається і в рамках загального мовознавства. Міждисциплінарний статус соціолінгвістики знаходить вияв у використованому нею понятійному апараті. Так, мовний колектив, що розглядається у якості вихідного поняття соціолінгвістичного аналізу, визначається на основі як соціальних, так і мовних ознак ( наявність соціальної взаємодії і єдність мовних ознак).

Основні операційні одиниці соціолінгвістичного дослідження – соціолінгвістичні змінні характеризуються співвідносністю з одного боку, з певним рівнем мовної структури (фонологічним, морфологічним, синтаксичним, лексико-семантичним) з другого – зваріюванням соціальної структури або соціальних ситуацій.

Однією з основних проблем, які вивчає соціолінгвістика, є проблема соціальної диференціації мови на всіх рівнях її структури, і зокрема характером взаємодій між мовними й соціальними структурами, які багатоаспектні і носять опосередкований характер. Структура соціальної диференціації мови багатовимірна і включає як стратифікаційну диференціацію, зумовлену різнорідністю соціальної структури, так і ситуативною диференціацією, зумовлену різноманіттям соціальних ситуацій.

З цією проблемою тісно пов’язана проблема „мова і нація”, вивчаючи яку соціолінгвістика оперує категорією національної мови.

Одним з ключових понять соціолінгвістики є поняття мовної ситуації, яка визначається як сукупність форм існування мови ( мов регіональних койне, територіальних і соціальних діалектів), обслуговуючих континуум спілкування; у певній етнічній спільності або адміністративно територіальному об’єднанні. Виділяються дві групи мовних ситуацій: екзоглосні – сукупності різних мов та ендоглосні – сукупності підсистем однієї мови. Ендоглосні та екзоглосні ситуації поділяються на збалансовані, якщо їх компоненти функціонально рівнозначні та незбалансовані, якщо їх компоненти розподілені по різних сферах спілкування й соціальним групам.

Особливе місце приділяєься в сучасній соціолінгвістиці питанню про зв’язок та взаємодію мови й культури. Зв’язок між мовою та іншими компонентами культури носять двобічний характер. Процеси зіткнення різних культур знаходять відбиток у лексичних запозиченнях.

Однією з важливих соціолінгвістичних проболем є проблема соціальних аспектів білінгвізму (двомовності) та диглосії (взаємодії різних соціально протиставлених одна одній підсистем однієї мови).

Соціолінгвістика вивчає також використання мови у комунікативних цілях і зокрема мовну поведінку як процес добору оптимального варіанту для побудови соціально коректного висловлювання.

Особливе місце серед проблем соціолінгвістики займає проблема мовної політики- сукупності заходів, організованих державою, партією, класом, суспільним угрупуванням для зміни або збереження існуючого функціонального розподілу мов або мовних підсистем, для введеня нових або збереження старих мовних норм.

Прочитайте та законспектуйте основні положення:

Методи соціолінгвістики являють собою синтез лінгвістичних соціологічних заходів. Вони поділяються на методи польового дослідження та методи соціолінгвістичного аналізу мовного матеріалу.

Соціолінгвістичні напрямки, які розробляються дослідниками різних країн, характеризуються різною методологічною орієнтацією.

Соціолінгвістика – галузь мовознавства, яка вивчає мову у зв’язку з соціальними умовами її існування. Півд соціальними умовами маємо на увазі комплекс зовнішніх обставин, у яких реально функціонує і розвивається мова, суспільство людей, яке використовує дану мову, соціальна структура цього суспільства, відмінності між носіями мови у віці, соціальному статусі, рівні культури та освіти, місці мешкання, а також відмінності у їх мовній поведінці й у залежності від ситуативності спілкування. Щоб зрозуміти специфіку соціолінгвістичного підходу до мови й відмінності цієї наукової дисципліни від „чистої” лінгвістики, необхідно розглянути витоки соціолінгвістики, визначити її статус серед інших лінгвістичних дисциплін, її об’єкт, основні поняття, якими вона оперує, найбільш типові проблеми, які входять у коло її компетенції, методи дослідження і сформовані до кінця ХХ століття напрямки соціолінгвістики.

Запишить основні поняття соціолінгвістики.

Соціолінгвістика оперує деяким набіром специфічних для неї понять: мовна спілка, мовна ситуація, соціально-комунікативна система, мовна соціалізація, комунікативна комістенція, мовний код, переключення кодів, білінгвізм (двомовність), диглосія, мовна політика й ряд інших. Крім того, деякі поняття запозичені з інших галузей мовознавства: мовна норма, мовне спілкування, мовна поведінка, мовний акт, мовний контакт, змішування мов, мова-посередник та ін., а також з соціології, соціальної психології: соціальна структура суспільства, соціальний статус, соціальна роль, соціальний фактор та деякі інші.

Розглянемо деякі з цих понять, найбільш специфічні для соціолінгвістики й важливі для розуміння сутності цієї наукової дисципліни.

Мовна спілка – це сукупність людей, об’єднаних спільними соціальними, економічними, політичними та культурними зв’язками й здійснюючих у повсякденному житті безпосередньо й опосередковані контакти один з іншим і з різного роду соціальними інститутами за допомогою однієї мови або різних мов, поширених у цій сукупності.

Межі розповсюдження мов дуже часто не співпадають з політичними кордонами. Найочевидніший приклад- сучасна Африка, де однією й тією ж мовою можуть спілкуватися мешканці різних держав ( так, наприклад, суахілі, розповсюджений у Танзанії, Кенії, Уганді, частково у Заірі та Мозамбіку), а в одній державі існують декілька мов (Нігерії, наприклад, їх більш ніж двісті!). Тому при визначенні поняття „мовна спілка” важливо сполучення лінгвістичних та соціальних ознак: якщо ми залишемо тільки лінгвістичні, то мова буде йти лише про мову, безвідносно до того середовища, у якому вона використовується : якщо ж спиратися тільки на соціальні критерії ( включаючи й політико економічні, й культурні фактори), то без уваги залишуться мови, які функціонують у даній соціальній спільності.

У якості мовної спілки може розглядятися сукупності людей, різні за чисельністю індивідів, що входять до них, - від цілої держави до так званих малих соціальних груп (наприклад, родини, спортивної команди): критерієм виділення у кожному випадку повинні бути спільність соціального життя та наявність регулярних комунікативних контактів. Одна мовна спілка може бути обіймочи відносно до інших. Так, країна в цілому включає в себе мовні спілки меншого масштабу: республіки, області. Міста. У свою чергу, місто як мовна спілка включає в себе мовні спілки ще меншого масштабу: підприємства, заклади, навчальні заклади.

Чим менше чисельність мовної спілки, тим вище її мовна однорідність

У ряді країн існують і взаємодіють один з одним десятки національних мов та їх діалектів, а у великих містах основні форми суспільного життя здійснюються вже на значно меншій кількості мов, часто на двох (Казань- татарська та російська, Уфа: башкірська та російська), а при національній однорідності населення – переважно однією.

У рамках таких мовних спілок, як завод, науково-дослідницький інститут, середня школа, переважає одна мова спілкування. Однак в малих мовних спілках, таких, як родина, де комунікативні контакти здійснюються безпосередньо може бути не одна , а дві мови ( і навіть більше: відомі родини емігрантів, яківикористовують у внутрішньо родинному спілкуванні декілька мов).

Питання для самоконтролю:

4. Що таке соціолінгвістика?

5. Назвіть важливіш соціолінгвістичн проблеми?

6. Як поділяються методи соціолінгвістики?

7. Назвіть специфічні поняття соціолінгвістики.

8. Що таке мовна спілка?

Висновки:

Соціолінгвістика – галузь мовознавства, що вивчає мову у зв’язку з соціальними умовами її існування. Під соціальними умовами розуміємо комплекс зовнішніх обставин, у яких реально функціонує і розвивається мова спільноти людей, що використовує дану мову, соціапльна структура цієї спільноти, вікові відмінності носіїв мови, відмінносиі у соціальному статусі, рівні культури і освіти, місці проживання, а також відмінності в їх мовній поведінці, в залежності від ситуації спілкування. Щоб зрозуміти специфіку соціолінгвістичного підходу до мови і відмінність цієї наукової дисципліни від „чистої” лінгвістики, необхідно розглянути витоки соціолінгвістики, визначити її статус серед інших лінгвістичних дисциплін, її об’єкт, основні поняття, якими вона користується, найтиповіші проблеми, які входять до кола її компетенції, методи дослідження і напрямки, що сформувались до кінця ХХ століття.

Розділ 1.2. Мовний код

Структура:

1. Код-засіб комунікації.

2. Переключення кодів.

Ключові слова:

код, субкод, діалект, мовні утворення

Цілі та завдання розділу.

 Успішне вивчення розділу дозволяє: правильно розуміти, що у загальному смислі код – це засіб комунікації.

Мати уяву про субкод.

Знати, що субкод може розчленовуватись на різновиди і тим самим включати до свого складу субкоди більш низького рівня. 

Володіти ключовими поняттями: такими, наприклад, як природна та штучна мова.

Методичні рекомендації до вивчення Розділу 1.2.

При вивченні Розділу 1.2. важливо знати, що кожне мовне суспільство користується певними засобами спілкування - мовами, їх діалектами, жаргонами;

Проаналізувати – що таке код та субкод.

Ретельно розібрати, що таке переключення кодів.

Вивчаючи пункт 1, детальніше зупиніться на тому, що будь-який засіб спілкування можна назвати кодом.

Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на те, що переключення кодів –це перехід мовця у процесі мовленнєвого спілкування з однієї мови на іншу залежно від ситуації.

Прочитайте та спробуйте відповісти на питання: