Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити структурні елементи – ЗМІСТ, ВСТУП, ОСНОВНУ ЧАСТИНУ, ВИСНОВКИ.

ЗМІСТ – є першою сторінкою в структурі роботи, що підлягає нумерації, включає вказівку на структурні частини курсової роботи та на їх розміщення по тексту на відповідних сторінках.

ВСТУП вміщує: актуальність теми дослідження, опис наукової проблематики курсової роботи, мету і завдання дослідження, об’єкт і предмет дослідження, методи дослідження.

ОСНОВНА ЧАСТИНА складається з окремих пунктів, яких має бути від 2 до 5. та за необхідності підпунктів (кількість на вибір студента). В тексті необхідно звертати увагу на огляд літератури, нормативно-правових актів, вирішення поставленої проблеми, викладення власного бачення проблеми.

ВИСНОВКИ вміщують найважливіші наукові та практичні результати, одержані під час роботи над темою.

ЗНОСКИ подаються по всьому тексту на джерела у порядку посилань їх у тексті, в квадратних дужках з вказівкою на порядковий номер джерела у списку літературі та сторінку, з якої взято цитату чи вислів. Наприклад [3, с. 75], де 3 – порядковий номер джерела в списку, с. 75 – номер сторінки джерела, звідки взято цитату.

Робота за об’ємом повинна скласти в середньому 35-60 сторінок, на яких слід залишити поля (ліве, верхнє, нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм).

При використанні цитат, висловів, витягів їх потрібно брати в лапки і обов’язково в зносках подавати повну вказівку на джерело, звідки вони взяті.

ДОДАТКИ подаються перед списком використаних джерел.

Нумерація сторінок – у верхньому правому кутку.

Оформлення списку використаної літератури і матеріалів

У список літератури включають усі використанні праці вітчизняних і зарубіжних авторів.

Розміщувати літературу потрібно системно, у такій послідовності:

1. Закони України (у хронологічній послідовності).

2. Укази Президента України (у хронологічній послідовності).

3. Постанови Кабінету Міністрів України (у хронологічній послідовності).

4. Вітчизняні видання (в алфавітному порядку).

5. Зарубіжні видання іноземною мовою (в алфавітному порядку).

Список літератури оформляють з наскрізною нумерацією.

Роботи одного автора розміщуються в хронологічному порядку за роками публікацій. За наявності кількості робіт одного автора, але із співавторами, вони розміщуються в порядку алфавіту за прізвищами співавторів. Праці вчених з однаковим прізвищем розміщується за алфавітом відповідно до їхніх ініціалів.

Відомості про наукову статтю з періодичного видання повинні включати прізвище та ініціали автора, назву статті, найменування журналу, рік випуску, номер видання, сторінки, на яких розміщена стаття.

Наприклад:

Грубанюк М. Особливості правового режиму казенних підприємств / М. Грубанюк // Право України. – 2009. – № 9 – С. 41–45.

Відомості про книги (підручники, монографії, рекомендації, довідники і т.д.) повинні включати прізвища та ініціали автора, видавництво, рік видання, сторінки.

Наприклад:

Гутова О. В. Правове регулювання господарських договорів: [монографія] / Гутова О. В. – Одеса: Фенікс, 2008. – 256 с.

Якщо книга написана двома і більше авторами, їх прізвища та ініціали наводять у тій послідовні, у якій вони надруковані у книзі. За наявності трьох і більше авторів допускається наводити прізвища перших трьох із них та ініціали і слова та ін.

Наприклад:

Аграрна реформа в Україні / [Гайдуцький П. І., Саблук П. Т., Лупенко Ю. О. та ін.]; за ред. П. І. Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.

Зверніть увагу! Назва місця видання наводиться повністю в називному відмінку. Допускається скорочувати назву тільки одного міста – Київ (К.)