4.3. Призначення товарно-матеріальних запасів, їх види
Товарно-матеріальні запаси призначені для забезпечення безперервності процесу обігу. Створення запасів означає, що певна частина суспільного продукту тимчасово припиняє свій рух, у той же час процес відтворення неможливий без них.
Усі запаси підрозділяють на :
поточні запаси;
запаси сезонного зберігання;
запаси дострокового завезення.
Розмір запасів залежить від виробничої потужності підприємства; характеру попиту споживачів, виду продукції, що випускається, характеру виробництва, організації постачання і ритмічності надходження сировини й товарів; сезонності виробництва та споживання тих або інших продуктів; стану складського господарства.
Товарно-матеріальні запаси повинні бути мінімальними, але досить достатніми для безперебійного забезпечення виробничого процесу підприємства для того, щоб розмір їх задовольняв попит населення на продукцію ресторанного господарства протягом усього планованого періоду.
Розміри необхідних запасів встановлюються планом. Перед визначенням запасів на кінець планового періоду проводиться аналіз за звітний період шляхом зіставлення фактичного рівня запасів із плановим.
Щоб зрівняти фактичний розмір запасів із планом необхідно встановити середні запаси сировини і товарів за звітний період, оскільки планові запаси використовуються як середні за весь період.
Середня сума фактичних запасів обчислюється за формулою (4.2):
|
(4.2) |
,
де
- середня сума запасів;
х - сума запасу на певну дату;
n - число дат.
Припустимо, що на підприємстві ресторанного господарства запаси сировини і покупних товарів склали:
на 1.01 - 16 тис. грн.
1.10 - 20 тис. грн. 1.01 - 14 тис. грн. |
= |
тис.
грн.
Середні запаси мають розраховуватися відносно товарообороту, тобто має бути визначена швидкість їх оборотності.
Показник оборотності обчислюється, виходячи із середніх товарних запасів за певний період і суми товарообороту за формулою (4.3):
В = |
(4.3) |
де В - час обігу або оборотності;
З - середній запас;
Д - кількість днів у періоді;
О - сума товарообороту.
Оборотність показує, за яку кількість днів відбувається в середньому переробка сировини та реалізація товарів.
Продовжуючи приклад, розрахуємо оборотність за умови, що товарооборот становить 540 т. грн.
В =
= 12 днів
або, що саме:
= 12 днів
Показник забезпеченості запасами визначається по всій масі товарів і по окремих видах. Це необхідно тому, що при повній відповідності товарних запасів плановому нормативу у цілому можуть бути значні відхилення від плану по їх окремих видах.
У процесі аналізу встановлюється, наскільки відповідали запаси плановим нормативам. Так, якщо припустимо, що норматив запасів був визначений у розмірі 10 днів, то в процесі аналізу встановлюємо, що фактичний товарний запас вище планового на 2 дні (10-12). У процесі аналізу встановлюємо також величину наднормативних запасів, або коштів, що вивільнилися з обороту. У нашому прикладі зафіксована наявність наднормативних запасів, які можна визначити як величину одноденного обороту помножену на число днів, що перевищують норматив у днях
= 2
1,5 = 3 тис. грн.
Наявність наднормативних запасів, крім відволікання коштів, приводить до затоварення і псування товарів, збільшує витрати зі зберігання.